Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.07.2019 року у справі №807/1481/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2019 року

Київ

справа №807/1481/15

адміністративне провадження №К/9901/12847/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 807/1481/15

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області та Закарпатської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування висновку, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку плати за час вимушеного прогулу, скасування запису у трудовій книжці, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Закарпатської митниці Державної фіскальної служби на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року (прийняту у складі головуючого судді - Гаврилка С.Є.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Макарика В.Я., суддів: Большакової О.О., Гуляка В.В.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області та Закарпатської митниці Державної фіскальної служби, якою, з урахуванням змін та доповнень, просила суд:

Визнати протиправним та скасувати Висновок Державної податкової інспекції у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатський області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" стосовно громадянки ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати Наказ Закарпатської митниці ДФС від 19 червня 2015 року за № 605-о. "Про звільнення громадянки ОСОБА_1 ".

Поновити громадянку ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС.

Стягнути з Закарпатської митниці ДФС на користь громадянки ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Визнати недійсним запис в трудовій книжці про звільнення громадянки ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач в строки визначені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" подала декларацію про майно доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік (далі - Декларація). У розділі (відомості про нерухоме майно) позивач зазначила: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . На момент придбання вказаної земельної ділянки у 2005 році на ній знаходився будинок. У зв`язку з тим, що в зазначеному будинку ніхто не проживав та відповідно не доглядав за ним, він повністю зруйнувався. Відтак, позивач вважала, що якщо будинку фактично не має, то він не має матеріальної цінності, а відтак немає необхідності зазначати його у Декларації. З цього приводу позивачем подавалися письмові пояснення до Державної податкової інспекції у м. Ужгород ДФС у Закарпатській області, в яких позивач зазначила, що будинок повністю зруйнований, що підтверджується довідкою з сільської ради, у зв`язку із чим позивач вважала, що не має необхідності вносити відомості про будинок, якого фактично не існує. Проте, 02 липня 2015 року позивач отримала рекомендованого листа від Закарпатської митниці ДФС в якому містився наказ "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Висновок Державної податкової інспекції у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 ЗУ "Про очищення влади" від 07 квітня 2015 року № 347/7/07-01-17-02.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Закарпатської митниці ДФС від 19 червня 2015 року за № 605-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС з 23 червня 2015 року.

Стягнуто з Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 червня 2015 року по 20 жовтня 2015 у розмірі 13871 гривень.

Допущено до негайного виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді - головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС та в частині стягнення із Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 3536,17 гривень.

У задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог - відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року № 1682-VII. Ця обставина обов`язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

В частині відмови рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки з аналізу Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, на підставі рішення суду щодо скасування, у даному випадку оскаржуваного наказу, відповідні записи до трудової книжки вносить роботодавець.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року апеляційні скарги ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області та Закарпатської митниці ДФС України задоволено частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 року у справі № 807/1481/15 в частині визнання протиправними та скасування висновку ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України ,,Про очищення влади" від 07.04.2015 року №347/7/07-01-17-02 відносно ОСОБА_1 - скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні цих позовних вимог.

В решті позовних вимог, а саме в частині визнання протиправним та скасування Наказу Закарпатської митниці ДФС України від 19.06.2015 року № 605-о про звільнення з роботи ОСОБА_1 , поновлення позивача на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, постанову суду першої інстанції залишено в силі.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що висновки суду першої інстанції в частині протиправності висновків ДПІ не відповідають обставинам справи, апеляційний суд визнав правильним апеляційну скаргу ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області, а тому скасував постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування висновку ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області.

Поряд з цим, апеляційний суд визнав вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача, поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року № 1682-VII. Ця обставина обов`язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 25 лютого 2016 року Закарпатська митниця Державної фіскальної служби (касатор) подала касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить:

Скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 року у справі, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

9. 29 квітня 2016 року позивачем надано заперечення на касаційну скаргу, в якій ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу - без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 року - залишити без змін.

У заперечені на касаційну скаргу заявлено клопотання щодо участі позивача у розгляді справи.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Закарпатської митниці Державної фіскальної служби та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2018 року для розгляду справи № 807/1481/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Желтобрюх І.Л., суддів: Білоус О.В., Стрелець Т.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 року для розгляду справи № 807/1481/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема відповідач вказує, що згідно Висновку про результати перевірки достовірності відомостей щодо ОСОБА_1 № 347/7/07-01-17-02, встановлено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік не вказано наявність будинку, розташованого у с . Руський Мочар Великоберезнянського району Закарпатської області. На підставі Висновку № 347/7/07-01-17-02у касатором було видано оскаржуваний наказ, який на думку відповідача, відповідає вимогам чинного законодавства.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працювала головним державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного посту "Тиса" Закарпатської митниці ДФС.

13. Позивачем у відповідності до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" № 3206-VІ було подано декларацію про майно, доходи і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік. Також, відповідно до Закону України № 1682-VII, позивач власноруч подала заяву, якою надала згоду на проходження перевірки, та надала необхідні документи.

14. У зв`язку з надходженням від позивача вказаної заяви, Закарпатською митницею ДФС на адресу ДПІ у м. Ужгород Головного управління ДФС у Закарпатській області направлено запит про проведення перевірки, передбаченої Законом України № 1682-VII, до якого долучено заяву позивача, паспорт громадянина України та копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік.

15. 04 березня 2015 року позивачу від ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області надійшов лист, у якому зазначено, що в ході перевірки виникла необхідність щодо уточнення деклараційних відомостей, вказаний лист отримано позивачем 10 березня 2015 року.

16. У відповідь на питання Листа від 04 березня 2015 року, позивач надала письмові пояснення та додала підтверджуючі документи.

17. 07 квітня 2015 року ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області складено Висновок про результати перевірки достовірності відомостей щодо ОСОБА_1 № 347/7/07-01-17-02, де зазначено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік не вказано наявність будинку, розташованого у с . Руський Мочар Великоберезнянського району Закарпатської області. Однак, згідно цього висновку вбачається, що за результатами проведеної перевірки позивача та підтверджуючих документів відповідачем встановлено, що вартість майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України № 1682-VII, відповідає наявній податковій інформації про доходи отримані позивачем із законних джерел.

18. У зв`язку із тим, що форма та зміст Висновку не відповідали Порядку № 1100, в частині затвердженої форми про результати перевірки, Закарпатська митниця ДФС 29 травня 2015 року звернулась до ДПІ в м. Ужгород, із клопотанням щодо надання Висновку про результати перевірки, з урахуванням вимог законодавства.

19. Позивачем у свою чергу були надані Додаткові пояснення, у яких така зазначила, зокрема, що будинок повністю зруйнований і фактичного його не має. Крім того, позивачем було надано підтверджуючі Довідки з Ростоцько-Пастільської сільської ради.

20. 15 червня 2015 року ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області направлено листа Начальнику Закарпатської митниці ДФС, відповідно до якого відповідач не вбачає підстав для внесення змін до Висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України №1682-VII стосовно ОСОБА_1 .

21. 19 червня 2015 року начальником відділу персоналу Закарпатської митниці ДФС було складено Довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", якою встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік не вказано наявність будинку, розташованого у с . Руський Мочар Великоберезянського району у зв`язку з його непридатністю для проживання.

22. 19 червня 2015 року винесено Наказ № 605-о "Про звільнення ОСОБА_1 "

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

23. Конституція України від 28 червня 1996 року

23.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Закон України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року № 1682-VII

24.1. Статтею 1 Закону № 1682-VII визначено, що очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (ч.1).

24.2. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону (ч.3).

24.3. Відповідно до ч. 8 ст.3 Закону № 1682-VII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України ,,Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

24.4. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 1682-VII особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону (крім громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на території проведення антитерористичної операції), подає власноручно написану письмову заяву, якою повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до цього Закону.

24.5. Відомості, зазначені у заяві, передбаченій частиною першою цієї статті, перевіряються під час проведення спеціальної перевірки відповідно до статті 11 Закону України ,,Про засади запобігання і протидії корупції" у порядку та строки, визначені цим Законом (ч.2 ст. 6 Закону № 1682-VII).

24.6. Відповідно до п. 10 ч.1 ст.2 Закону № 1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються, зокрема, щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

25. Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563

25.1. Згідно з п. 3 Порядку № 563 загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: - аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з`ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; - порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з`ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; - порівняльному аналізі наявної інформації з метою з`ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов`язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку; 6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

25.2. Відповідно до пунктів 4, 6 Порядку №563 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів. При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб`єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку. Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

25.3. Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

25.4. За змістом п. 12 Порядку № 563 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов`язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

27. Згідно з частиною 10 статті 5 Закону № 1682-VII у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов`язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

28. Частиною 11 статті 5 Закону № 1682-VII передбачено, що орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов`язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

29. На підставі викладеного апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо правомірності дій ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області в частині проведення перевірки та складання оскарженого висновку, скільки відповідач діяв в межах своєї компетенції та у відповідності до приписів наведених нормативно-правових актів.

30. Висновок ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області колегія суддів апеляційної інстанції правильно визнала правомірним, оскільки контролюючий орган зафіксував у ньому беззаперечний факт відсутності у декларації наявність розташованого за адресою в АДРЕСА_2 який є непридатним для проживання і який позивач отримала у спадщину.

31. Виходячи з системного аналізу нормативно-правових актів, Верховний Суд вважає, що, як правильно наголошено судом апеляційної інстанції, вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону № 1682-VII єднального та розділового сполучника «та/або» дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох наступних критеріїв.

32. За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел.

33. Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону № 1682-VII. Ця обставина обов`язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

34. Таким чином, сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов`язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

35. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

36. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

37. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А.В.

судді Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.