Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2025 року

Київ

справа №480/5762/22

адміністративне провадження №К/990/16291/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №480/5762/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року (головуючий суддя Калиновський В. А., судді: Спаскін О. А., Мінаєва О. М.),

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 серпня 2021 року (том 1 а.с.1-5):

- № 5772/18282406, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 5 604 865,25 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 5 095 327,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 509 532,75 грн;

- № 5773/18282406, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 67 258 323 грн, з яких за податковим зобов`язанням - 61 143 930 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 114 393 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у період з лютого 2011 року по листопад 2020 року у власності позивача перебував інвестиційний актив - ТОВ «Зерне», загальні витрати на який за вказаний період становили 339 688 480,74 грн. 04 грудня 2020 року вказаний інвестиційний актив було продано за 357 709 213,76 грн. У податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік позивач відобразив дохід, отриманий після продажу інвестиційного активу ТОВ «Зерне» та суму витрат, які поніс позивач в результаті придбання трьох інвестиційних активів ТОВ «Фітбет Хавест Інвестмент», ТОВ «Ткаченкофф Фарм», ТОВ «Сумська індустріальна м`ясна компанія», у розмірі 339 688 500 грн. Позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) 2020 року склало 18 020 713,76 грн, з якого позивач сплатив податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. За наслідками проведення камеральної перевірки податковий орган не врахував суми витрат, які поніс позивач на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне» у розмірі 339 688 500 грн, що слугувало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За змістом адміністративного позову позивач повідомив суд, що податкові повідомлення-рішення від 25 серпня 2021 року № 5772/18282406, № 5773/18282406 оскаржені ним у межах справи № 480/8796/21. Водночас, позов у цій справі подано з інших підстав, а саме з огляду на подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, яка була подана ГУ ДПС без зауважень. Так, у поданій в липні 2022 року уточнюючій податковій декларації в додатку Ф1 позивач зазначив витрати на придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав ТОВ «Зерне» в розмірі 339 688 500 грн, чим виправив попередньо допущену помилку. Поряд з цим у межах справи № 480/8796/21 позивач вказував на протиправність спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням висновків експертів та з огляду на те, що відповідач не надав позивачу можливість подати уточнюючу податкову декларацію, надати пояснення та додаткові документи, які підтверджують суму фактичних витрат на придбання інвестиційного активу ТОВ «Зерне».

Ухвалою від 16 вересня 2022 року Сумський окружний адміністративний суд задовольнив заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнав поважною причину його пропуску та відкрив загальне позовне провадження у справі № 480/5762/22 (том 2 а.с.41).

Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 27 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року, відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, задовольнив клопотання ГУ ДПС і залишив позов без розгляду (том 3 а.с.49-52, 150-155).

Верховний Суд постановою від 14 листопада 2023 року задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасував ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року, а справу № 480/5762/22 направив до суду першої інстанції для продовження розгляду (том 3 а.с.221-226).

Рішенням від 16 вересня 2024 року Сумський окружний адміністративний суд (головуючий суддя Опімах Л. М., судді: Бондар С. О., Сидорук А. І.) у задоволенні позову відмовив (том 4 а.с.198-202).

Рішення суду вмотивоване тим, що платник податків може скористатись правом на подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття податкового повідомлення-рішення, на що неодноразово вказував Верховний Суд. Водночас, у спірному випадку уточнену податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік позивач подав 25 липня 2022 року, тобто, після завершення камеральної перевірки, прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та звернення до суду із позовом про їх визнання протиправними та скасування.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 06 березня 2025 року задовольнив клопотання ОСОБА_1 , скасував рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та закрив провадження у справі № 480/5762/22.

Мотивував таке рішення тим, що оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення вже були скасовані постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 480/8796/21. Відтак, наявні підстави для закриття провадження у справі згідно з вимогами пункту 7 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із постановою апеляційного суду, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Скаржник вважає, що підстав для закриття провадження у цій справі не було, оскільки справа № 480/5762/22 та справа № 480/8796/21 не є подібними чи тотожними, в них абсолютно різні підстави позову. Єдиною підставою для закриття провадження у справі № 480/5762/22 апеляційний суд визнав скасування спірних податкових повідомлень-рішень у межах справи № 480/8796/21. Водночас такий підхід апеляційного суду без дослідження доказів у справі, надання юридичної оцінки обставинам справи, встановленим судом першої інстанції, порушує вимоги статті 90 КАС України та не відповідає вимогам принципу офіційного з`ясування обставин справи, що закріплений у статті 9 КАС України.

Верховний Суд ухвалою від 22 травня 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не є перешкодою для здійснення касаційного перегляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

З установлених судами у цій справі обставин слідує, що ОСОБА_1 у вересні 2021 року звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 серпня 2021 року № 5772/18282406, № 5773/18282406. Справі було присвоєно № 480/8796/21.

У вересні 2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до того ж відповідача та щодо того ж самого предмета, але з інших підстав. Справі було присвоєно № 480/5762/22.

Протягом судового розгляду означених справ сторони не порушували перед судом питання щодо наявності підстав для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 238, пунктом 10 частини першої статті 240 КАС України. Не вирішувалось це питання судами і за власною ініціативою. З огляду на приписи статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не перевіряє дотримання судами попередніх інстанцій норм означених вище норм процесуального права.

Закриваючи провадження у цій справі (№ 480/5762/22), суд апеляційної інстанції виходив з наступних обставин.

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що в провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебувала справа № 480/8796/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 серпня 2021 року № 5772/18282406, № 5773/18282406.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № 480/8796/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Верховний Суд постановою від 06 червня 2023 року у справі № 480/8796/21 частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року, а справу направив на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 480/8796/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2024 року у справі № 480/8796/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Скасував рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року та прийняв нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2021 року № 5772/18282406 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з військового збору на суму 5095327,50 грн та сплату штрафних санкцій у сумі 509532,75 грн. Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2021 року № 5773/18282406 про збільшення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 61143930 грн та сплату штрафних санкцій у сумі 6114393 грн.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 480/8796/21 набрала законної сили.

Колегія суддів також зазначає, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень Верховний Суд ухвалою від 20 травня 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ГУ ДПС на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 480/8796/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Отже, станом на 06 березня 2025 року (дату ухвалення апеляційним судом постанови за наслідками апеляційного перегляду рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року) оскаржувані у цій справі (№ 480/5762/22) податкові повідомлення-рішення вже були скасовані у межах справи № 480/8796/21 і відповідне рішення суду набрало законної сили.

За правилами пункту 7 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

Зі змісту даної норми випливає, що провадження у справі на підставі даного пункту частини першої статті 238 КАС України може бути закритим за наявності таких обов`язкових умов: предметом спору є оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень; такі акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 9901/801/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правильно виснував, що оскаржувані у цій справі (№ 480/5762/22) податкові повідомлення-рішення за своєю правовою природою є актами індивідуальної дії, і за наявності такого, що набрало законної сили рішення суду про їх скасування, є підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 238 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду адміністративної справи без прийняття судового рішення з огляду на виявлення після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Процесуальна вимога щодо закриття провадження у справі у випадку скасування індивідуального акта суб`єкта владних повноважень рішенням суду, яке набрало законної сили, пов`язана із забезпеченням принципу обов`язковості судового рішення, що закріплений у пункті 9 частини першої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Крім того, скасування судом акта індивідуальної дії, прийнятого суб`єктом владних повноважень, свідчить і про відсутність предмета спору між сторонами, що унеможливлює вирішення спору по суті незалежно від обґрунтованості позиції кожної із сторін та підстав позовних вимог.

Враховуючи викладене, доводи скаржника про недослідження судом апеляційної інстанції обставин справи та позицій сторін по суті спору є безпідставними, оскільки не мають правового значення за наявності підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 7 частини першої статті 238 КАС України.

Аналогічно, не впливають на правильність висновку суду апеляційної інстанції і доводи ГУ ДПС про відмінність підстав позову у справі № 480/8796/21 та у справі № 480/5762/22. Визначена пунктом 7 частини першої статті 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі є самостійною та обставини наявності / відсутності інших підстав, передбачених частиною першою статті 238 КАС України, не впливають на її застосування.

Отже, враховуючи наявність всіх умов, визначених пунктом 7 частини першої статті 238 КАС України, а саме оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень та наявність рішення суду в іншій справі, яке набрало законної сили, про скасування такого акта, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про закриття провадження у цій справі.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б свідчили про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови, а тому підстави для її скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко