Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №345/178/17

адміністративне провадження №К/9901/21986/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області в складі судді Якиміва Р.В. від 08.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М., Улицького В.З. від 11.04.2017 у справі №345/178/17 за позовом ОСОБА_2 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В січні 2017 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Калуське ОУПФУ) щодо відмови включити для розрахунку розміру пенсії з 02.08.2016 року довідку про складові заробітної плати, що подається при призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 04.10.2016 року за № 2434/02-07 та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 02.08.2016 року з урахуванням зазначеної довідки.

Постановою Калуського районного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що з 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Судами не враховано, що на час подання заяви про переведення на пенсію державного службовця (02.08.2016 року) позивач подала довідку про заробітну плату від 02.08.2016 року № 1933/02-07, тому відповідач і призначив їй пенсію на підставі вказаної довідки. Нова довідка від 04.10.2016 року за № 2434/02-07 видана на підставі розпорядження Калуської районної державної адміністрації від 27.09.2016 року, проте не містить посилань на вказане розпорядження та в ній не вказано про втрату чинності попередньою довідкою. До того ж, положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати державних службовців.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.04.2015 року по 01.08.2016 року отримувала пенсію по інвалідності. Після досягнення 57 років 6 місяців, з 02.08.2016 року позивача переведено на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» та призначено пенсію з розрахунку 60% від заробітної плати.

Разом із заявою про переведення на інший вид пенсії, позивач подала довідку Калуської районної державної адміністрації №1933/02-07 від 02.08.2016 року про складові заробітної плати начальника управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації станом на 01.05.2016 року, а саме: посадовий оклад, надбавка за вислугу років та надбавка за ранг (200 грн.).

Згідно розпорядження голови Калуської районної державної адміністрації від 27.09.2016 року № 153-р/к «Про присвоєння рангів керівникам структурних підрозділів районної державної адміністрації» начальнику управління соціального захисту населення районної державної адміністрації з 01.05.2016 року присвоєно 6 (шостий) ранг державного службовця. У зв'язку з цим збільшився розмір надбавки за ранг з 200 грн. до 500 грн.

На підставі вказаного розпорядження, Калуська районна державна адміністрація видала позивачу довідку № 2434/02-07 від 04.10.2016 року, в якій зазначено складові заробітної плати начальника управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації станом на 01.05.2016 року: посадовий оклад, надбавка за вислугу років та надбавка за ранг (500 грн.).

05 жовтня 2016 року позивач подала до відповідача довідку № 2434/02-07 від 04.10.2016 року та просила врахувати її складові при призначенні пенсії державного службовця.

Однак, відповідач листом від 07.10.2016 року повідомив позивача, що при розрахунку її пенсії враховано довідку про складові заробітної плати, яка була надана при подачі заяви від 02.08.2016 року, оскільки надбавка за ранг враховується на час звернення за призначенням пенсії.

Не погодившись з такою відмовою, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки розмір надбавки за ранг збільшився не після звернення позивача із заявою про призначення пенсії, а з 01.05.2016 року, тобто до такого звернення, до того ж на час подання довідки від 04.10.2016 року ще не було видано розпорядження про призначення позивачу пенсії державного службовця, то відповідач безпідставно при призначенні пенсії не врахував надану позивачем довідку від 04.10.2016 року.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини (60 років), право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.

Пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 року (застосовується з 01.05.2016 року), передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби).

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

За таких обставин, коли на час звернення із заявою про призначення (переведення) пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" позивач мала право на надбавку за ранг в розмірі більшому, ніж було зазначено в довідці від 02.08.2016 року № 1933/02-07, оскільки таке право в неї виникло ще 01.05.2016 року, та коли на час подання довідки від 04.10.2016 року ще не було видано розпорядження про призначення позивачу пенсії державного службовця, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про те, що положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати державних службовців, є безпідставними, оскільки предметом позову у даній справі є обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні, а не її перерахунок у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Не заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги про те, що з 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з огляду на таке.

Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Як встановлено судами позивачу призначена пенсія на підставі Закону України "Про державну службу" №3723-XII з розрахунку 60 % суми заробітної плати.

Крім того, спір у справі стосувався не правомірності призначення пенсії на підставі Закону України "Про державну службу" №3723-XII, а врахування складових заробітної плати при її призначенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського районного суду Івано-Франківської області від 08 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду