Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2018 року

Київ

справа №813/4723/15

адміністративне провадження №К/9901/41663/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Буської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року (суддя - Шавель Р.М.)

у справі №813/4723/15

за позовом ОСОБА_2

до Буської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року позивач звернувся в Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Буської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Буської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №13894-17/86 від 15.06.2015;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу (вх. № 8841 від 12.04.2016), в якій просив її скасувати та винести нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю її вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.

На виконання вимог зазначеної ухвали, 30 травня 2016 року відповідач подав клопотання, в якому зважаючи на майновий стан сторони просив відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року в задоволенні клопотання Буської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.

В подальшому відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою (вх. № 6690 від 23.03.2017), в якій просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. До апеляційної скарги скаржник додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування вимог якого зазначив, що податковий орган не мав можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.ст. 186, 187 КАС України та надано особі, яка подала апеляційну скаргу 30-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. Суд апеляційної інстанції зазначив про неповажність наведених скаржником підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з ненаданням останнім відповідних доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, а також вказав на необхідність надання скаржником документу про сплату судового збору розмірі 1 369 грн. 70 коп.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 06.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали, 25 квітня 2017 року відповідачем подано клопотання, до якого додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 1 369 грн. 70 коп. від 20.04.2017 №218. Також, відповідач у зазначеному клопотанні просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що у складі Буської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області не було юридичної служби, яка могла подати апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, визнано наведені відповідачем підстави пропуску строку неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

20 березня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, спросить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року відповідачем отримано 14 квітня 2016 року, з другою апеляційною скаргою звернувся лише 23.03.2017, тобто поза межами десятиденного строку, встановленого ст. 186 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив про відсутність у його складі юридичної служби та кваліфікованих фахівців, які могли подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження та послався на відсутність на його рахунках коштів для сплати судового збору в межах встановленого КАС України строку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, про неповажність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки скаржником не надано жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору в межах встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження, а супроводження справ відповідними управліннями податкового органу стосується виключно організації внутрішньої роботи суб'єкта владних повноважень, а неналежна її організація не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Між тим, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до змісту абзацу другого частини 4 статті 189 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо вказані апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними.

Таким чином, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено Буській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені останньою причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними.

Пунктом 3 частини 1 статті 345 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Буської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова