Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.03.2019 року у справі №0640/3492/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 0640/3492/18

провадження № К/9901/7128/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Шарапи В. М., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення від 19 червня 2018 року № 441 в частині відмови, зобов'язання повторно розглянути заяву, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Капинос О. В. від 20 вересня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:

Полотнянка Ю. П., Драчук Т. О. Загороднюка А. Г. від 20 лютого 2019 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення від 19 червня 2018 року № 441 в частині відмови, зобов'язання повторно розглянути заяву, у якому просила:

- визнати неправомірними дії Коростишівської міської ради щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки з підстав вказаних у рішенні від 19 червня 2018 року № 441;

- скасувати рішення Коростишівської міської ради від 19 червня 2018 року № 441 в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки;

- зобов'язати Коростишівську міську раду повторно розглянути заяву в її присутності чи її представника відповідно до норм чинного законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Сього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що земельна ділянка, яку позивачка бажає отримати у приватну власність для ведення садівництва відповідно до Генерального плану та Плану зонування земельні ділянки передбачена як зона садибної забудови, а також відсутня в натурі в межах м. Коростишева, що свідчить про невідповідність її місця розташування вимогам Генерального плану та містобудівної документації.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що 26 лютого 2016 року та 07 квітня 2017 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася із заявами до Коростишівської міської ради про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,12 га для передачі в приватну власність для ведення садівництва.

6. Рішеннями Коростишівської міської ради від 23 червня 2017 року № 172 та № 174 відмовлено позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах міста Коростишева для ведення садівництва, у зв'язку з тим, що зазначена у графічному матеріалі земельна ділянка відповідно до затвердженого генерального плану м. Коростишева та плану зонування території міста передбачена як зона садибної забудови, а також у зв'язку з відсутністю в натурі (на місцевості) бажаної площі земельної ділянки, а також у зв'язку з тим, що зазначена у викопіюванні земельна ділянка розташована за межами населеного пункту м. Коростишева.

8. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року у справі № 280/1059/17 зобов'язано Коростишівську міськраду розглянути заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 07 квітня 2017 року про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,12 га для передачі у приватну власність для ведення садівництва з участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

9. На виконання рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року у справі № 280/1059/17, за результатами повторного розгляду заяв ОСОБА_1, Коростишівською міською радою 19 червня 2018 року прийнято рішення № 441, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (згідно з наданим графічним матеріалом, на якому зображене бажане місце розташування земельної ділянки) орієнтовною площею 0,12 га в межах м. Коростишева для ведення садівництва у зв'язку з тим, що зазначена у графічному матеріалі земельна ділянка відповідно до затвердженого генерального плану м. Коростишева та плану зонування території міста передбачена як зона садибної забудови (від 1 до 2 поверхів), а також у зв'язку з відсутністю в натурі (на місцевості) бажаної площі земельної ділянки та у зв'язку з тим, що зазначена у викопіюванні земельна ділянка розташована за межами населеного пункту м. Коростишева та розпорядження даними землями не відноситься до повноважень Коростишівської міської ради.

10. Уважаючи рішення Коростишівської міської ради від 19 червня 2018 року № 441 неправомірним, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Генеральний план м. Коростишів, на який посилаються суди попередніх інстанцій, взагалі відсутній.

12. Скаржниця вказує на те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам позивачки про те, що підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у рішенні Коростишівської міської ради від 19 червня 2018 року № 441 ідентичні вказаним в рішеннях від 23 червня 2017 року №№ 172,174, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області у справі № 280/1059/17 від 12 квітня 2018 року, яке набрало законної сили, скасовано.

13. На переконання позивачки висновки судів попередніх інстанцій про те, що наведені у рішенні Коростишівської міської ради від 19 червня 2018 року № 441 підстави відмови у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки відповідають положенням статті 118 Земельного кодексу України з огляду на невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Відповідно до частини 1 статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частини 1 статті 118 Земельного кодексу України. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

15. Згідно із частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

16. Абзацом першим частини 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

17. Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

18. Отже, обов'язковим є ухвалення відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за результатами розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

19. Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме:

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

20. Подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

21. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 461/15669/13-а.

22. Основним питанням, яке постало перед судами попередніх інстанцій, була перевірка та надання оцінки підставам відмови у наданні позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою.

23. Як установлено судом рішенням Коростишівської міської ради від 19 червня 2018 року № 441 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (згідно з наданим графічним матеріалом, на якому зображене бажане місце розташування земельної ділянки) орієнтовною площею 0,12 га в межах м. Коростишева для ведення садівництва у зв'язку з тим, що зазначена у графічному матеріалі земельна ділянка відповідно до затвердженого генерального плану м. Коростишева та плану зонування території міста передбачена як зона садибної забудови (від 1 до 2 поверхів), а також у зв'язку з відсутністю в натурі (на місцевості) бажаної площі земельної ділянки та у зв'язку з тим, що зазначена у викопіюванні земельна ділянка розташована за межами населеного пункту м. Коростишева та розпорядження цими землями не відноситься до повноважень Коростишівської міської ради.

24.20 червня 2017 року постійною комісією з питань земельних відносин, екології та використання природних ресурсів Коростишівської міської ради проведено виїзне засідання на місцезнаходження бажаної позивачем земельної ділянки.

25. Членами комісії були проведені контрольні проміри та установлено, що в межах населеного пункту м. Коростишева, на місцевості, відсутня площа 0,24 га (0,12 га + 0,12 га). Представник позивачки ОСОБА_2 був присутній на місці проведення огляду.

26. Отже, постійною комісією було встановлено, що земельна ділянка, яку бажає позивачка отримати у власність у межах м. Коростишева відсутня в натурі в межах міста Коростишева.

28. Як установлено судом, відповідно до затверджених Генерального плану та Плану зонування земельні ділянки, щодо яких подано заяву позивачем про надання дозволу на складання документації із землеустрою, площею 0,12 га для садівництва в м.

Коростишеві відносяться до житлової зони садибної забудови Ж-1, яка визначена для розташування одноквартирних житлових будинків до 2-х поверхів включно із земельними ділянками та зблокованими одноквартирними житловими будинками на сусідніх земельних ділянках.

29. Твердження ОСОБА_1 про те, що Генеральний план м. Коростишів, на який посилаються суди попередніх інстанцій, взагалі відсутній спростовується тим, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року та постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 806/90/16, установлено, що рішенням 52 сесії 6 скликання Коростишівської міської ради від 13 жовтня 2015 року № 1056 "Про затвердження Генерального плану м. Коростишева" було затверджено Генеральний план м.

Коростишева.

30. Посилання ОСОБА_1 на те, що судами попередніх інстанцій залишено в силі оскаржуване рішення відповідача, яке є ідентичним рішенням Коростишівської міської ради від 23 червня 2017 року № 172,174, які скасовані рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року у справі, є безпідставним, оскільки підставою скасування рішень Коростишівської міської ради від 23 червня 2017 року №№ 172,174 було порушення процедури прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, а саме відповідачем прийняте рішення без участі позивачів.

У ході розгляду справи № 280/1059/17 судом не давалась оцінка правомірності рішень Коростишівської міської ради від 23 червня 2017 року №№ 172,174 на предмет їх відповідності нормам земельного законодавства.

31. Зважаючи на те, що земельна ділянка, яку позивачка бажає отримати у власність для ведення садівництва відповідно до Генерального плану та Плану зонування земельні ділянки, передбачена як зона садибної забудови, а також відсутня в натурі в межах м. Коростишева, що свідчить про невідповідність її місця розташування вимогам Генерального плану та містобудівної документації, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що рішення від 19 червня 2018 року № 441 прийнято Коростишівською міською радою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законами України, а тому відсутні підстави для визнання його неправомірним та скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. За вищенаведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа