Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2019 року

Київ

справа №809/1341/17

адміністративне провадження №К/9901/46613/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.,

суддів - Білак М.В., Губської О.А.

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 809/1341/17

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року (прийняту одноособово суддею Гундяком В.Д.) та на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Святецького В.В, суддів: Гудими Л.Я, Довгополова О.М.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), в якому просив визнати незаконними дії та зобов`язання вчинити дії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, позов задоволено. Визнано незаконним повідомлення державного виконавця Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.09.2017 року про повернення виконавчого листа за №2а-4069/10/0970 без виконання, зобов`язано Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання у встановленому законом порядку виконавчий лист за №2а-4069/10/0970 про накладення штрафу на керівника Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь позивача 640 (шістсот сорок) грн. судового збору.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що боржником згідно виконавчого листа є посадова особа структурного підрозділу Івано-Франківської обласної державної адміністрації, а тому такий виконавчий лист підвідомчий Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. 30 березня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

5. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

6. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

7. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі):

7.1. У касаційній скарзі скаржник посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

7.2 Скаржник зазначає, що у виконавчому листі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року № 2а-4069/10/0907 боржником зазначено фізичну особу - Керівника Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації ОСОБА_2, тому виконавчий документ за підвідомчістю не підлягає виконанню відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

8. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу (позивача у справі):

8.1. ОСОБА_1 вказує, що судами попередніх інстанцій винесено законні рішення та просить залишити касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без задоволення, а судові рішення - без змін .

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 07 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року № 2а-4069/10/0970.

10. Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. 19 вересня 2017 року винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки вказаний виконавчий документ пред`явлений до виконання не за підвідомчістю.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

12. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Правовідносини, що виникли між сторонами з приводу виконання рішення суду, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5).

17. Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

18. Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

19. Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

20. Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, Національне антикорупційне бюро України, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи.

21. Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

24. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

25. Так судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником у виконавчому листі № 2а-4069/10/0907, виданому Івано-Франківським окружним адміністративним судом 10 серпня 2017 року вказано керівника Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної адміністрації ОСОБА_2, як посадову особу.

26. Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є обласні, державні адміністрації та їх посадові особи, що спростовує доводи скаржника про те, що у виконавчому листі ОСОБА_2 зазначено як фізичну особу.

27. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку щодо того, що дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними, оскільки вказаний виконавчий лист пред`явлено за підвідомчістю.

28. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

29. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VI. Судові витрати

58. З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 809/1341/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О. В. Калашнікова.

М. В. Білак,

О. А. Губська,

Судді Верховного Суду