Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.06.2019 року у справі №440/4228/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 440/4228/18

адміністративне провадження № К/9901/27097/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Ханової Р. Ф.,

розглянув у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Чек Сіті" до Полтавської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Полтавської митниці ДФС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 (головуючий суддя Яковенко М. М., судді:

Лях О. П., Бегунц А. О.),

УСТАНОВИЛ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Чек Сіті" (далі - ТОВ "Стандарт Чек Сіті", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Полтавської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), у якому просило: визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2018/00357 та рішення про коригування митної вартості товарів від 05.11.2018 №UA806020/2018/0037/2; визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2018/00361 та рішення про коригування митної вартості товарів від
08.11.2018 №UA806020/2018/0040/2; визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2018/00363 та рішення про коригування митної вартості товарів від 09.11.2018 №UA806020/2018/0041/2.

На обґрунтування позовних вимог Товариство посилалося на те, що Митниці під час митного оформлення товару були надані документи, які підтверджували заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною контракту) та які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки й інших характеристик, передбачених частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. Проте, Митниця відмовила у прийнятті митних декларацій та прийняла рішення про коригування митної вартості товару. Вважаючи картки відмови та рішення Митниці такими, що не відповідають чинному законодавству, позивач просив їх скасувати.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 31.01.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2018/00357 та рішення про коригування митної вартості товарів від 05.11.2018 №UA806020/2018/000037/2; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2018/00361 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2018 №UA806020/2018/000040/2; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2018/00363 та рішення про коригування митної вартості товарів від
09.11.2018 №UA806020/2018/000041/2.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Товариство для митного оформлення товару подало всі документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК), що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за основним методом. Митниця ж не довела наявність законодавчо визначених підстав для витребування у Товариства додаткових документів та безпідставно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару.

Митниця подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від
31.01.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
24.04.2019, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема: частини 1 статті 49, статті 53, частини 2 статті 58, статті 64 МК, а також на порушення норм процесуального права: статті 9, частин 1 , 2 , 5 статті 159, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), що призвело до неправильного вирішення спору.

Зокрема, Митниця наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки тій обставині, що документи, які Товариство надало для підтвердження задекларованої митної вартості товару, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Згідно з позицією відповідача оскаржувані судові рішення постановлені за неповного з'ясування обставин у справі, а саме: судом не встановлені обставини щодо дійсної вартості задекларованих позивачем до митного оформлення товарів на ринку на підставі інформації у відкритому доступі, щодо оплати цих товарів та складових задекларованої митної вартості товарів відповідно до конкретних умов поставки (чи входять у складові задекларованої митної вартості витрати на пакування, страхування, транспортування тощо).

Митниця посилається також на те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставини щодо змісту операцій Товариства з імпорту товару (кави розчинної). У цьому контексті відповідач наголошує на тому, що надані позивачем під час здійснення митного оформлення товару інвойси не підтверджують суми фактичної оплати за товар або суми, яка підлягає оплаті, а надані позивачем прайс-листи продавця товару не містять інформації, яка б дозволяла встановити, як формувалася митної вартість товарів в ланцюгу постачання. У зв'язку з цими доводами відповідач зазначив, що суд апеляційної інстанції не дав оцінки експертному висновку Харківського науково-дослідного інституту імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса від 16.01.2019 №12464 та матеріалам, отриманим в процедурах досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018000000000009, порушеному за ознаками передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України злочину відносно службових осіб Товариства, зокрема: протоколу допиту директора Товариства ОСОБА_1, згідно з яким він не обізнаний щодо виробника товару, умов поставки, формування ціни, митного оформлення товару, якого стосується спір.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від
15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між компанією "VELCAR ESTATE LP" (продавець) та ТОВ "СТАНДАРТ ЧЕК СІТІ" (покупець) укладено контракт від
08.05.2018 №UA-001, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукти харчування, а також будь-які інші замовлені покупцем товари продовольчого, сировинного або промислового характеру, які зазначені в інвойсах та є невід'ємною частиною контракту.

Пунктом 1.2 контракту визначено, що назва товару, опис, ціна за одиницю товару зазначаються в інвойсах.

Відповідно до пункту 2.1 контракту ціни на товар установлюються у доларах США на умовах поставки Правил Інкотермс 2010, зазначених в інвойсах на конкретну визначену поставку.

На виконання умов контракту ТОВ "СТАНДАРТ ЧЕК СІТІ" через уповноважену особу - декларанта ФОП ОСОБА_2 подано до Полтавської митниці ДФС митні декларації для оформлення товарів, які надійшли на адресу позивача.

1) Відповідно до митної декларації від 01.11.2018 №UA806020/2018/212320 позивачем був заявлений до митного оформлення товар - кава натуральна розчинна, сублімована в упаковці масою нетто понад 10 кг (П/Е мішки по 30 кг), не для роздрібної торгівлі масою - 16350 кг; торгівельна марка "СОСАМ", країна виробництва Бразилія, виробник - компанія "СОСАМ CIA DE CAFЕ SOLUVER E D ERIVADOS", дата виробництва - 06.08.2018, термін придатності - 06.08.2020.

На підтвердження задекларованої митної вартості, визначеної за основним методом (за ціною контракту на рівні 3,71 дол. США/кг. ), декларант надав контролюючому органу документи: контракт №UA-001; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2; сертифікат якості № 1395/18; рахунок-фактуру (інвойс) №261/8 від
31.08.2018; коносамент HLCUSS5180828154; автотранспортну накладну №4916; сертифікат про походження товару BR041ACO180013507300; прейскурант (прайс-лист) компанії "VELCAR ESTATE LP" (продавця товару) від 03.09.2018.

За результатами перевірки вказаних документів контролюючий орган дійшов висновку щодо можливого заниження митної вартості. Такі сумніви були зумовлені порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості зі схожими характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а саме: рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за митною декларацією від 12.10.2018 №UA500120/2018/008622, що визнана митним органом, становить 5,35 дол. США/кг.

У зв'язку з цим Митниця направила декларанту повідомлення про надання документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК: 1) договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписки з бухгалтерської документації; 5) ліцензійного чи авторського договору, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару.

Додаткові документи декларантом не були надані з повідомленням про неможливість надати документи в установлений Митницею строк (10 календарних днів).

Полтавською митницею ДФС прийнято рішення від 05.11.2018 №UA806020/2018/000037/2 про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) на рівні 5,35 дол. США/кг та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.11.2018 №UA806020/2018/00357.

2) Відповідно до митної декларації від 08.11.2018 №UA806020/2018/212630 до митного оформлення був заявлений товар - кава натуральна розчинна, сублімована в упаковці масою нетто понад 10 кг (П/Е мішки по 28 кг), не для роздрібної торгівлі - 18340 кг; торгівельна марка "СACIQUE", країна виробництва - Бразилія (BR), виробник - компанія "CACIQUE DE CAFЕ SOL UVEL".

На підтвердження задекларованої митної вартості (за ціною контракту на рівні 3,71 дол. США/кг. ) декларант надав документи: контракт №UA-001; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2; рахунок фактуру (інвойс) №012669; коносамент HLCUSS5180826707; автотранспортну накладну №3277; сертифікат про походження товару BR041ACO180013756600; прейскурант (прайс-лист) компанії "VELCAR ESTATE LP" від 03.09.2018; декларацію про походження товару №012669; договір про надання послуг митного брокера.

08.11.2018 Митниця направила декларанту повідомлення, в якому зазначила про необхідність подати документи, передбачені частиною 3 статті 53 МК, у зв'язку з тим, що зазначені у поданих документах відомості щодо митної вартості є сумнівними, зважаючи, що митна вартість зі схожими характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, вища.

Позивач 08.11.2018 повідомив Митницю про неможливість подати вказані документи протягом 10 днів.

Полтавською митницею ДФС прийнято рішення від 08.11.2018 №UA806020/2018/000040/2 про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) на рівні 5,35 дол. США/кг та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.11.2018 №UA806020/2018/00361.

3) Відповідно до митної декларації від 09.11.2018 №UA806020/2018/2126 до митного оформлення був заявлений товар - кава натуральна розчинна, сублімована в упаковці масою нетто понад 10 кг (П/Е мішки по 30 кг), не для роздрібної торгівлі - 16350 кг; торгівель марка "СОСАМ", країна виробництва - Бразилія (BR), виробник -компанія "СОСАМ CIA DE CAFЕ SOLUVER E D ERIVADOS".

На підтвердження задекларованої митної вартості (за ціною контракту на рівні 3,71 дол. США/кг. ) декларант надав такі документи: контракт №UA-001; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2; сертифікат якості №1398/18; рахунок-фактуру (інвойс) від 31.08.2018 №262/18; коносамент; автотранспортну накладну № 8389; сертифікат про походження товару BR041ACO180013521200; прейскурант (прайс-лист) компанії "VELCAR ESTATE LP" від 03.09.2018; декларацію про походження товару №262/18.

09.11.2018 Митниця направила декларанту повідомлення про необхідність подання документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК.

Позивач 09.11.2018 повідомив про неможливість подати вказані документи протягом 10 днів.

Полтавською митницею ДФС прийнято рішення від 09.11.2018 №UA806020/2018/0041/2 про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) на рівні 5,35 дол. США/кг та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.11.2018 №UA806020/2018/00363.

Підставою коригування митної вартості товарів в усіх зазначених рішеннях вказано, що в результаті контролю встановлено, що документи, які декларант надав для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, яка, відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року, повинна базуватися на дійсній вартості ввезеного товару, що обкладається митом, або аналогічного товару.

Товариство пред'явило прайс-лист від 03.09.2018 щодо ціни на продукцію, який видано продавцем товару пізніше, ніж рахунки-фактури від 31.08.2018 №261/18 та №262/18.

У рішеннях також вказано, що у митного органу наявна інша інформація щодо митної вартості імпортованих товарів. Так, митна вартість товару зі схожими характеристиками, оформленого за митною декларацією від 12.10.2018 №UA500120/2018/008622, що визнана митним органом, становить 5,35 дол. США/кг.

Відповідно до викладених обставин, в рішеннях зроблено висновок, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до частини 2 статті 58 МК не може бути прийнятий. Митна вартість визначена за резервним методом, виходячи із ціни 5,35 дол. США/кг.

У рішеннях наведено обґрунтування застосування цього методу з послідовним обґрунтуванням неможливості визначення митної вартості за іншими другорядними методами, встановленими статтями 59, 60, 61, 62, 63 МК.

Спору між сторонами щодо порушення Митницею послідовності застосування другорядних методів немає.

Згідно з частиною 1 статті 53 МК у випадках, передбачених частиною 1 статті 53 МК , одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.

Частиною 1 статті 54 МК встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм статті 57 МК (частини перша - третя цієї статті).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2 статті 58 МК).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК.

Відповідно до положень наведених норм в їх системному зв'язку обов'язок довести задекларовану митну вартість товару покладається на декларанта. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, їх суперечністю, не відповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Таке застосування наведених вище норм є сталим у судовій практиці, відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема у постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19).

Обґрунтовуючи довід про об'єктивні підстави для сумніву у достовірності числових складових заявленої позивачем митної вартості, Митниця, зокрема посилалась на не відповідність дат виписування рахунків-фактур (інвойсів) № 261/18, № 262/18 від
31.08.2018та прайс-листа від 03.09.2018.

Суди попередніх інстанцій цей довід відхилили як такий, що не стосується числового значення складових митної вартості.

Разом з тим, у відповідності з пунктом 4.8 контракту від 08.05.2018 №UA-001 продавець зобов'язується надати документи на відвантаження, зокрема інвойс в узгодженій формі, завірений печаткою і підписом продавця, та прайс-лист продавця, завірений його печаткою, із зазначенням ціни на умовах поставки, вказаних в інвойсах на конкретну поставку.

За змістом цих умов контракту прайс-лист не повинен бути виданий пізніше, ніж рахунок фактура, оскільки саме прас-лист є обґрунтуванням ціни, яка вказана у рахунку-фактурі.

Об'єктивність виникнення у Митниці сумніву щодо достовірності документів, які були надані для митного оформлення імпортованого позивачем товару, підтверджується інформацією Генеральної прокуратури України в листі від
22.04.2019 №04/5/2-6211-18 щодо обставин, які були встановлені в процедурах кримінального провадження №32018000000000009 від 19.02.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України. Матеріали досудового розслідування в цьому провадженні (протоколи допиту свідка ОСОБА_1 від 12.12.2018 та від 20.02.2019, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 01.10 2018) Митниця надала в суді апеляційної інстанції, доводячи, що отримала їх після розгляду справи судом першої інстанції. Обставини, інформація щодо яких зафіксована в протоколах допиту зазначених осіб, безпосередньо стосуються поставки товару за контрактом від 08.05.2018 №UA-001.

Суд апеляційної інстанції відхилив ці докази, вказавши, що обставини, які вони підтверджують, не були підставою для прийняття оскаржуваних позивачем рішень.

Суд апеляційної інстанції, однак, не звернув увагу, що такі обставини, в разі їх встановлення судом, можуть підтверджувати довід Митниці про виникнення обґрунтованого сумніву в достовірності задекларованої митної вартості, у зв'язку з чим вимога Митниці надати додаткові документи могла мати об'єктивне підґрунтя, а ненадання позивачем витребуваних Митницею документів на усунення сумніву - підставою для коригування митної вартості.

Згідно з пунктами 2. a), b) статті VII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (в редакції Додаткової угоди від 15.04.1994) (ратифікована Верховною Радою України відповідно до Закону України від 10.04.2008 №250- VII) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Частиною 4 статті 9 КАС встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд виходить виключно з тих обставин, на які посилаються і які доведені сторонами у справі, обставини у справі повинні бути встановлені повністю відповідно до їх фактичного змісту, що обумовлено публічно-правовим характером спору. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися позовні вимоги чи заперечення проти них, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен зробити висновок у справі, який би виключав ймовірність припущення.

Цього вимагають норми статті 90 КАС, якими встановлені правила оцінки доказів, та частин 1 -3 статті 242 КАС, згідно з якими судове рішення повинно бути, зокрема законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 341 КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно частини 2 статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Порушення судом апеляційної інстанції норм частини 4 статті 9, частини 2 статті 73, статті 90 КАС призвело до неповного встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд цього суду.

Керуючись пунктом статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 КАС, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Полтавської митниці ДФС задовольнити частково.

Скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон Р. Ф. Ханова