Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.06.2019 року у справі №1540/4330/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 1540/4330/18

адміністративне провадження № К/9901/15653/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л. В.,

суддів: Рибачука А. І., Стрелець Т. Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (прийняте судом у складі судді Корой С. М. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Лук'янчук О. В., суддів: Бітова А. І., Ступакової І. Г. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАБК про визнання протиправними та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати накази від 13 червня 2018 року № 01-13/143ДАБК, 01-13/144ДАБК.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/143ДАБК від
13.06.2018 "Про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 82170521544 від 21.02.2017 року".

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/144ДАБК від
13.06.2018 "Про скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142170602278 від 01.03.2017 року".

П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідач при прийняті оскаржуваних наказів діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, оскільки перевірка проведена з порушенням вимог закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

31 травня 2019 року Управління ДАБК звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що ані протокол, ані припис не складалися, тому застосування норм статті 21 Порядку № 553 не є обов'язковим, тому відсутня одна з підстав для внесення такого запису.

Підставою для скасування спірних наказів суди зазначили, що акт перевірки не був підписаний позивачем та не скерований відповідачем на адресу позивача. Проте відповідач із цим не погоджується.

Зазначає, що позивач фактично здійснив будівельні роботи з реконструкції квартири, шляхом розширення балкону, чим змінив зовнішні геометричні розміри квартири.

Чинним законодавством не передбачено сповіщення суб'єкта містобудування щодо проведення позапланового заходу.

Посилається на те, що є підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Отже, ОСОБА_1 наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Рибачук А. І., Стеценко С. Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 03 липня 2019 року відкрив касаційне провадження.

У зв'язку із відпусткою судді Стеценка С. Г. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року № 2493/0/78-20 за допомогою автоматизованої системи здійснено заміну судді Стеценка С. Г. та визначено такий склад колегії суддів: головуючий - Тацій Л. В., судді: Рибачук А. І., Стрелець Т. Г.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ОСОБА_1 є власником квартири під АДРЕСА_1.

На виконання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позивачем було зареєстровано в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 082170521544 від 21.02.2017 "Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142170602278 від 01.03.2017 "Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1.

01.06.2018 головним спеціалістом інспекційного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сафоновим А. Б. на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства (вх. 01-10/226-ЗГ від 30.05.2018) проводилась позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами проведеної позапланової перевірки встановлено, що позивачем внесено недостовірні дані в декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД 082170521544 від 21.02.2017 та в декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ОД І 142170602278 від 01.03.2017, у зв'язку з чим за результатами позапланової перевірки, на підставі акта перевірки №000681 та доповідної головного спеціаліста інспекційного відділу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Сафонова А. Б., в. о начальником управління Авдєєвим О. Р. було прийнято два накази про скасування зазначених декларацій, а саме: Наказ №01-13/143ДАБК від 13.06.2018 про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 082170521544 від 21.02.2017 "Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 та Наказ №01-13/144ДАБК від
13.06.2018 про скасування Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142170602278 від 01.03.2017 "Реконструкція квартири без змін геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1.

Не погодившись із такими діями, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 2 статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Крім того, згідно з ~law7~ замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Таким чином, відповідна декларація може бути скасована як у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівного законодавства, так і у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Разом із тим, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Так, згідно з ~law9~ державний архітектурно-будівельний контроль сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Однією із підстав проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Як встановили суди, позапланова перевірка за адресою АДРЕСА_1, здійснена на підставі звернення громадянки ОСОБА_3.

Таким чином, підставою для проведення перевірки слугувало звернення фізичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Порядком № 553 передбачено, зокрема, і належну процедуру проведення позапланових перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю з гарантуванням прав суб'єктів містобудування. Так, під час проведення перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (частина четверта пункту 7 Порядку); державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (пункт 9 Порядку).

У пункті 13 Порядку № 553 визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Пунктом 21 Порядку № 533 передбачено, що якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як встановили суди, на порушення норм вищезазначеного Порядку № 553 матеріали справи не містять доказів пред'явлення службових посвідчень та надання направлення для проведення позапланової перевірки позивачу у день складання акта, а отже, фактично, позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на захист.

Також, колегія суддів вважає, що на порушення пункту 21 Порядку № 553 відповідачем не було направлено на адресу позивача другого примірника акта перевірки, оскільки як вбачається із матеріалів справи під час здійснення перевірки ОСОБА_1 був відсутнім, про що зазначено безпосередньо в акті, а саме: в графі "Керівник суб'єкта господарювання/фізична особа або уповноважена ним особа" міститься запис - "ОСОБА_1 або його уповноважена особа відсутні".

Акт, наявний в матеріалах справи, не підписано позивачем чи уповноваженою ним особою, також відсутній запис про отримання примірника акта.

Крім того, в графі відмітка про відмову від підписання акта перевірки також відсутні будь-які записи.

Доказів, які б доводили протилежне, матеріали справи не містять та відповідачем до суду не надано.

При цьому, проведення управлінням позапланової перевірки (комплексного обстеження), не позбавляє права позивача бути повідомленим про проведення такої перевірки та бути присутнім під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та не дає підстав відповідачу проводити перевірку з порушенням вимог Порядку № 553, а відтак доводи відповідача в цій частині являються безпідставними.

Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, порушення процедури призначення та проведення перевірки були достатніми підставами для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову та скасування наказу №01-13/143ДАБК від 13.06.2018 "Про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 82170521544 від 21.02.2017 року", наказу №01-13/144ДАБК від 13.06.2018 "Про скасування реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142170602278 від 01.03.2017 року".

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданих судами попередніх інстанцій, та не спростовують правильність їх висновків про порушення відповідачем процедури проведення перевірки.

Отже, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 342, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: А. І. Рибачук

Т. Г. Стрелець