Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.01.2018 року у справі №826/6053/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/6053/15

адміністративне провадження №К/9901/1212/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління МВС України в Київській області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2015 у складі судді Келеберди В.І., постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015 у складі судді Келеберди В.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 у складі колегії суддів: Губської О.А. (головуючий), Парінова А.Б., Беспалова О.О. у справі №826/6053/15 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління МВС України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ірпінський МВ (з обслуговування міст Ірпінь та Буча) Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Київській області (далі - ГУ МВСУ в Київській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ірпінській МВ (з обслуговування міст Ірпінь та Буча) Головного управління МВС України в Київській області (далі - Ірпінській МВ), в якому просив:

1.1. скасувати наказ ГУ МВСУ в Київській області від 05.01.2015 №11 в частині притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності;

1.2. скасувати наказ ГУ МВСУ в Київській області від 12.01.2015 №9 о/с в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ;

1.3. зобов'язати ГУ МВСУ в Київській області поновити ОСОБА_4 на посаді.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2015 визнано поважними причини пропуску ОСОБА_4 строку звернення до суду з адміністративним позовом до ГУ МВСУ в Київській області про скасування наказів, зобов'язання поновити на посаді. Відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015, позов задоволено повністю.

3.1. Визнано протиправними та скасовано накази ГУ МВСУ в Київській області від 05.01.2015 №11 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4, від 12.01.2015 №9 о/с в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ.

3.2. Поновлено ОСОБА_6 на посаді оперуповноваженого сектора кримінальної міліції у справах дітей Ірпінського МВ.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

4.1. ОСОБА_4 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 01.09.2010, починаючи з 14.04.2014 - на посаді оперуповноваженого сектора кримінальної міліції у справах дітей Ірпінського МВ.

4.2. ГУ МВСУ в Київській області прийнято наказ від 05.01.2015 №11 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Ірпінського МВ", на підставі якого, за порушення службової дисципліни, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, в частині дотримання законодавства, ігнорування вимог наказів МВС України та Головного управління, що виявилось у перебуванні на добовому чергуванні в стані алкогольного сп'яніння, оперуповноваженого сектора кримінальної міліції у справах дітей Ірпінського МВ ОСОБА_4 вирішено звільнити з органів внутрішніх справ за пп. "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

4.3. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Ірпінського МВ від 05.01.2015, зі змісту якого вбачається, що 01.01.2015 мобільною групою МВС України під час перевірки організації службової діяльності в Ірпінському МВ було виявлено факт порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної міліції у справах дітей Ірпінського МВ ОСОБА_4, який перебував на службі у складі слідчо-оперативної групи в стані алкогольного сп'яніння.

4.4. Судами попередніх інстанцій досліджено, що 31.12.2014 о 08:00 год. заступив на добове чергування наряд, до складу якого входив ОСОБА_4 О 08:30 год., відповідно до записів інструктажів добових нарядів було проведено інструктаж заступаючому наряду. Після проведення інструктажу ОСОБА_4 отримав табельну вогнепальну зброю та протягом дня перебував у підрозділі, займався робочими справами і в складі оперативно-слідчої групи здійснював виїзди на виклики за зверненнями громадян.

4.5. 01.01.2015 близько 08:20 год. до адміністративного приміщення Ірпінського МВ з метою перевірки службової діяльності підрозділу прибула мобільна група МВС України. Під час перевірки діяльності членів слідчо-оперативної групи у перевіряючих виникла підозра, що ОСОБА_4 перебуває у добовому наряді в стані алкогольного сп'яніння. З метою підтвердження чи спростування вказаного факту позивачу було запропоновано пройти освідування для встановлення стану алкогольного сп'яніння.

4.6. Згідно з висновком від 01.01.2015 №283, складеним Ірпінською міською лікарнею за результатом проходження тесту на приладі "Алконт - 01СУ", ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння.

4.7. 29.12.2014 в Ірпінському МВ до особового складу під підпис доведено вимоги службової телеграми ГУ МВСУ в Київській області "Щодо попередження випадків порушень дисципліни та законності, надзвичайних подій за участі особового складу, посилення контролю за дотриманням особовим складом службової дисципліни під час проведення новорічних та різдвяних свят" №3/5071, з якою позивач ознайомлений.

4.8. Як зазначено у висновку службового розслідування від 05.01.2015, опитані ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 пояснили, що 31.12.2014 вони заступили у добове чергування. Про факт вживання членами слідчо-оперативної групи алкогольних напоїв їм не відомо, 01.01.2015 о 04:50 год. під час останнього виїзду на місце події члени слідчо-оперативної групи були тверезі. Опитаний під час проведення службового розслідування ОСОБА_4 пояснив, що 31.12.2014 о 08.00 год. він заступив на добове чергування до складу слідчо-оперативної групи Ірпінського МВ. 01.01.2015 о 03.40 год. за вказівкою оперативного чергового ОСОБА_4 у складі слідчо-оперативної групи разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 здійснив виїзд в смт. Коцюбинське, вул. Донівська, 27, де раптово помер ОСОБА_12 Близько 05.00 год. вони, повертаючись з місця події, заїхали за місцем проживання позивача в АДРЕСА_1, для того, щоб взяти продукти харчування. Перебуваючи вдома позивач зробив кілька ковтків кави, в якій як виявилося був коньяк. У подальшому повернувся до підрозділу.

4.9. На підставі вищевикладеного відповідач дійшов висновку, що позивач перебував на робочому місці під час добового чергування у складі слідчо-оперативної групи в стані алкогольного сп'яніння.

4.10. Відповідно до довідки від 19.02.2015 №3/3-135 позивач 31.12.2014 знаходився на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи з 08.00 год. Також, відповідно до довідки Ірпінського МВ від 29.05.2015 №8015, позивач знаходився на добовому чергуванні у складі слідчо-оперативної групи з 08.00 год. 31.12.2014 по 08:00 год. 01.01.2015. Після добового чергування о 08.20 год. 01.01.2015 позивач здав табельну вогнепальну зброю до чергової частини Ірпінського МВ на зберігання.

4.11. Наказом ГУ МВСУ в Київській області від 12.01.2015 №9о/с "По особовому складу" ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до пп. "є" пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік).

4.12. Сторонами не заперечувалось, що з 12.01.2015 позивач був обізнаний про наявність оспорюваних наказів.

4.13. Штемпелем вхідної документації Окружного адміністративного суду міста Києва підтверджується, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 03.04.2015, тобто, з пропуском місячного строку, встановленого частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.14. Наказом від 21.01.2015 №04-к ОСОБА_4 прийнято на посаду помічника машиніста висікально-штампувальної машини висікально-штампувального цеху Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод паковань "Ротекс".

4.15. У період з 21.01.2015 по 02.04.2015 позивач перебував у відрядженні у м. Харків з метою проходження стажування за даною посадою.

4.16. Крім того, ОСОБА_4 були подані заяви до ГУ МВСУ в Київській області та Комунального закладу "Ірпінська центральна міська лікарня" Ірпінської міської ради Київської області від 12.02.2015, 13.02.2015, від 17.03.2015 про отримання матеріалів службового розслідування та медичного огляду.

5. Визнаючи поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд першої інстанції врахував те, що внаслідок перебування позивача у відрядженні та вчинення дій щодо витребування документів, мають місце підстави для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду та, як наслідок, відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

5.1. Приймаючи оскаржувані судові рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що 01.01.2015 о 08:00 год. закінчилося добове чергування позивача у складі слідчо-оперативної групи і 01.01.2015 було вихідним днем. Тому, враховуючи, що мобільна група МВС України прибула до Ірпінського МВ 01.01.2015 о 08:20 год., висновок про перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння під час добового чергування є необґрунтованим. Крім того, медичний огляд позивача для встановлення стану алкогольного сп'яніння проведено 01.01.2015 о 09:00 год., отже, теж після завершення добового чергування та у вихідний день. У зв'язку з цим, суди вказали на протиправність та необхідність скасування оспорюваних рішень відповідача.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Відповідачем - ГУ МВСУ в Київській області, подано касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2015, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняте нове рішення, яким позов залишити без розгляду в зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду.

6.1. Аргументи скаржника полягають у тому, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що позивач самостійно у своїх поясненнях вказав про те, що під час несення служби він вживав спиртні напої за місцем проживання у смт. Коцюбинське. Скаржник вважає, що факт розпивання алкогольних напоїв ОСОБА_4 у ніч на 01.01.2015 є доведеним. Крім того, скаржник наполягає на пропуску позивачем строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки про існування оспорюваних наказів останній дізнався 12.01.2015.

7. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

8. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950:

Стаття 6. Право на справедливий суд

"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя".

9. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що була чинною на час винесення оскаржуваних судових рішень, далі - КАС України):

Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду

"1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк".

Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду

"1. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

2. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи".

Стаття 155. Залишення позовної заяви без розгляду

"1. Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо:

…9) позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

2. Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу".

10. Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (що був чинним на час винесення оскаржуваних судових рішень):

Стаття 18. Проходження служби в міліції

"Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України

…Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України".

11. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут):

"Цей Статут визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень".

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Службова дисципліна

"Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається:

створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу;

набуттям високого рівня професіоналізму;

забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності;

дотриманням законності і статутного порядку;

повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності;

вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей;

забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту;

умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби".

Стаття 2. Дисциплінарний проступок

"Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни".

Стаття 5. Відповідальність осіб рядового і начальницького складу

"За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом".

Розділ II

ОБОВ'ЯЗКИ ОСІБ РЯДОВОГО І НАЧАЛЬНИЦЬКОГО СКЛАДУ ЩОДО ДОТРИМАННЯ СЛУЖБОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Стаття 7. Обов'язки осіб рядового і начальницького складу

"Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:

дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;

захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;

поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;

дотримуватися норм професійної та службової етики;

берегти державну таємницю;

у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;

стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;

постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;

сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;

виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;

берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку".

Розділ IV

ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ

Стаття 12. Види дисциплінарних стягнень

"На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

…6) звільнення з посади".

Стаття 14. Порядок накладання дисциплінарних стягнень

"З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

…За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення &l4;…&?р;.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

…Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу".

12. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення):

"64. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

…є) за порушення дисципліни".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

13. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

14. Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п. 36 рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п. 30 рішення у справі "ОСОБА_13 проти України" від 30.05.2013, заява №49069/11).

15. У пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" Судом зазначено, що право на суд &lв;…&?а; не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням &? ;…&g3;. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28.05.1985, пункт 57). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

16. Європейський суд з прав людини визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (п. 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява №3236/03).

17. У свою чергу, положення статті 99 КАС України встановлювали строки звернення до суду з адміністративним позовом, в разі пропуску яких позовна заява підлягала залишенню судом без розгляду, за винятком випадків, коли наведені позивачем причини пропуску цих строків визнавалися судом поважними.

18. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду в розумінні статті 155 КАС України могли визнаватись ті обставини, які були об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення особи, що звернулася до суду.

19. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строків звернення до суду з даним адміністративним позовом. Так, перебування позивача у відрядженні в іншому населеному пункті, беззаперечно, створювало йому труднощі для своєчасного звернення до суду. Отже, судом першої інстанції при вирішенні даного питання дотримано норми процесуального права.

20. Водночас, відповідно до частини 2 статті 211 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень), ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

21. Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2015 не переглядалась в апеляційному порядку і, відповідно, не може бути предметом касаційного оскарження, а тому касаційна скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

22. Вирішуючи питання обґрунтованості касаційної скарги в частині оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015, Верховний Суд зазначає наступне.

23. Аналіз норм статті 7 Дисциплінарного статуту, у системному взаємозв'язку з нормами статей 1-2 цього Статуту, дає підстави для висновків, що порушенням особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ службової дисципліни вважалось невиконання чи неналежне виконання ними своїх обов'язків, передбачених статтею 7 Дисциплінарного статуту, в тому числі, щодо дотримання законодавства, неухильного виконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

24. Судами попередніх інстанцій досліджено, що 29.12.2014 в Ірпінському МВ до особового складу під підпис було доведено вимоги службової телеграми ГУ МВСУ в Київській області "Щодо попередження випадків порушень дисципліни та законності, надзвичайних подій за участі особового складу, посилення контролю за дотриманням особовим складом службової дисципліни під час проведення новорічних та різдвяних свят" №3/5071, з якою позивач ознайомлений під підпис.

25. Відповідно до статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26. Таким чином, Верховний Суд як суд касаційної інстанцій позбавлений процесуальної можливості перевіряти дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права інакше, аніж на підставі та в межах встановлених ними фактичних обставин справи.

27. Суди попередніх інстанцій, на основі досліджених під час розгляду справи доказів, з'ясували ту обставину, що позивач перебував на добовому чергування у складі слідчо-оперативної групи з 08:00 год. 31.12.2014 до 08:00 год. 01.01.2015 та здав табельну вогнепальну зброю до чергової частини Ірпінського МВ на зберігання о 8:20 год. 01.01.2015, що підтверджується довідками від 19.02.2015 №3/3-135, від 29.05.2015 №8015 та книгою нарядів Ірпінського МВ. У той же час, мобільна група МВС України прибула до Ірпінського МВ 01.01.2015 о 8:20 год., а медичний огляд ОСОБА_4 для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння у Ірпінській міській лікарні проведений 01.01.2015 о 09:00 год., тобто, після закінчення добового чергування позивача та у святковий день.

28. Зважаючи на це, висновки відповідача про допущення позивачем дисциплінарного проступку, який полягав у перебуванні на робочому місці під час добового чергування у складі слідчо-оперативної групи в стані алкогольного сп'яніння є необґрунтованими. Відтак, звільнення позивача зі служби за порушення дисципліни з вказаних причин є безпідставним.

29. Отже, суди попередніх інстанції під час прийняття оскаржуваних судових рішень правильно застосували норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права і доводи касаційних скарг цього не спростовують.

30. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

31. З огляду на наведене, касаційну скаргу ГУ МВСУ в Київській області слід залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 - залишити без змін.

ПОСТАНОВИВ:

32. Касаційну скаргу Головного управління МВС України в Київській області залишити без задоволення.

33. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 у справі №826/6053/15 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління МВС України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ірпінській МВ (з обслуговування міст Ірпінь та Буча) Головного управління МВС України в Київській області про скасування рішень, зобов'язання поновити на посаді залишити без змін.

34. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду