ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року

м. Київ

справа № 820/94/16

адміністративне провадження № К/9901/27057/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року (суддя Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді: Русанова В.Б., Курило Л.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой Монтаж" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2015 №000612211, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 245105,00 грн, №000602211, яким збільшено грошове зобов`язання з ПДВ на 595008,00 грн, з яких 396672,00 грн за основним платежем та 198336,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами встановлено, що відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 та з 01.05.2015 по 31.05.2015, за результатами якої складено акт від 26.11.2015 № 457/20-29-22/32796896, яким встановлено порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження ПДВ на 396672,00 грн, в тому числі за березень 2015 року на 210252,00 грн, за травень 2015 року на 186420,00 грн, та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2015 року на 245105,00 грн.

У акті перевірки податковий орган констатував формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за операціями із Підприємством "ФОРТІС" Харківської Обласної Організації Всеукраїнської Організації Інвалідів "СОЮЗ" Організацій Інвалідів України", ТОВ "Дорекс-Безпека Руху", ТОВ "Укрпромбуд", ТОВ "Стронг Констракшин" без належного документального підтвердження здійснення таких господарських відносин, обґрунтовуючи це неподанням заявок на попереднє замовлення товарів по взаємовідносинам з Підприємством "ФОРТІС" Харківської Обласної Організації Всеукраїнської Організації Інвалідів "СОЮЗ" Організацій Інвалідів України"; сертифікатів (ТОВ "Дорекс-Безпека Руху"); сертифікатів якості, технічних паспортів, товарно-транспортних накладних (ТОВ "Укрпромбуд"); документів, що підтверджують транспортування товару, сертифікатів якості/паспортів якості по взаємовідносинам з ТОВ "Стронг Констракшин". Крім того посилався на результати здійснених заходів з податкового контролю по контрагенту ТОВ "Стронг Констракшин" та аналізу його податкової звітності, відповідно до яких не встановлено наявності у нього необхідних ресурсів і умов для здійснення спірних операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2019 позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.12.2015 №000612211, №000602211.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність податковим органом безтоварності господарських операцій позивача з контрагентами (Підприємством "ФОРТІС" Харківської Обласної Організації Всеукраїнської Організації Інвалідів "СОЮЗ " Організацій Інвалідів України", ТОВ "Дорекс-Безпека Руху", ТОВ "Укрпромбуд", ТОВ "Стронг Констракшин") щодо поставки товарів (стрічки Stamark A 380 150 мм75м, будівельних матеріалів, машин для розробки тріщин PCR-25 CIMLINE, різаків розробки тріщин 31136 MARATON, ) та виконання робіт (роботи по влаштуванню довготривалої розмітки автодороги М06, Київ - Чоп, від км 434+230 до км 621+500), які використані у власній господарській діяльності, а відтак Товариство правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами таких операцій.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В своїй касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, які мають істотне значення для правильного розгляду справи, що унеможливило реалізацію завдання адміністративного судочинства та призвело до формального та незаконного вирішення спору.

Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За визначенням статті 1 Закону №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Так, під час розгляду справи встановлено, що 02.06.2014 між Товариством (Покупець) та Підприємством "ФОРТІС" Харківської Обласної Організації Всеукраїнської Організації Інвалідів "СОЮЗ " Організацій Інвалідів України" (Постачальник) укладено договір поставки № ФД02, відповідно до умов якого Постачальник передає у власність, а Покупець приймає і оплачує стрічку Stamark A 380 150 мм75м та будівельні матеріали, найменування, асортимент, кількість та ціна яких вказується в рахунках - фактурах, які складаються згідно замовлення покупця на кожну поставку окремо.

Положеннями пункту 1.2 договору передбачено, що Постачальник постачає товар Покупцю згідно його попереднього замовлення, яке оформлюється та направляється на адресу постачальника факсом, засобами електронної пошти або в усні формі.

Датою поставки товару вважається дата видачі Постачальником видаткової накладної (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору прийом - передача товару проводиться у присутності уповноважених представників сторін. Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем в момент підписання сторонами видаткових накладних.

Контрагентом поставлено будівельні матеріали (герметик, труби, запобіжники, кабель тощо) відповідно до видаткових накладних № Фо - 0000039 від 25.03.2015, № Фо - 0000019 від 20.03.2015, № Фо - 0000038 від 24.03.15, № Фо - 0000049 від 26.05.2015, № Фо - 0000061 від 27.05.2015, № Фо - 0000063 від 27.05ю2015, № Фо - 0000047 від 25.05.2015, № Фо - 0000048 від 25.05.2015, № Фо - 0000032 від 12.05.2015, № Фо - 0000033 від 12.05.2015, № Фо - 0000046 від 19.05.2015, № Фо - 0000034 від 14.05.2015.

Товар оплачено Товариством у повному обсязі (платіжні доручення №8499 від 21.05.2015, №8422 від 14.05.2015, №8417 від 13.05.2015, № 7888 від 06.03.2015, №7856 від 05.03.2015, №7847 від 04.03.2015, №7845 від 03.03.2015).

Про перевезення товару свідчать товарно-транспортні накладні №2503 від 25.03.2015, №2003 від 20.03.2015, №2403від 24.03.2015, №2705 від 27.05.2015, №2505 від 25.05.2015, №1205 від 12.05.2015, №1205 від 12.05.2015, №1905 від 19.05.2015, №1405 від 14.05.2015.

Контрагентом на адресу позивача виписано податкові накладні № 36 від 25.03.2015, № 20 від 20.03.2015, № 35 від 24.03.2015, № 61 від 26,05.2015, № 63 від 27.05.2015, № 64 від 27.05.2016, № 56 від 25.05.2015, № 57 від 25,05.2015, № 34 від 12.05.2015, № 35 від 12.05.2015, № 43 від 19.05.2015, № 36 від 14.05.2015.

Придбані матеріали використані позивачем для виконання зобов`язань в межах договору № 52Д0-5 з експлуатаційного утримання мереж зовнішнього освітлення на автомобільних дорогах державного та місцевого значення загального користування у Київській області; договору субпідряду № 29/09СП; договору поставки № 1905-01.

Крім того, між Товариством (Замовник) та ТОВ "Дорекс - Безпека Руху" (Постачальник) підписано договір від 03.10.2014 № 03-11/14-СП, предметом якого є поставка Замовникові обладнання, зазначеного у специфікації та виконання робіт з його монтажу.

На виконання умов договору, як констатовано судами, поставлено обладнання метеостанцій (дистанційний лазерний датчик з операцією видимості, табло змінної інформації) та виконано роботи щодо їх монтажу, про що свідчать специфікація, акт приймання виконаних робіт, довідка про вартість виконаних робіт, оборотно - сальдова відомість по рахунку № 63 за березень 2015 року.

Товариство отримало податкову накладну №5 від 31.03.2015.

Придбані обладнання та роботи використані позивачем в межах капітального ремонту автомобільної дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський, км 126+700- км 158+000, км 185+000-км 191+400.

Також 19.05.2015 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Укрпромбут" (Продавець) укладено договір поставки № 1905-01, згідно пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Перехід права власності на товар відбувається в момент повної оплати товару Покупцем (пункт 5.4 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору поставка (відвантаження) товару здійснюється зі складу Продавця при наявності оплати за товар.

Встановлено, що Товариство отримало від контрагента машину для розробки тріщин PCR-25 CIMLINE (1 шт), різак розробки тріщин 31136 MARATON (18 шт), що підтверджується накладними від 20.05.2015 № 1905-01, від 21.07.2015 № 1707-01, сертифікатом походження машини для розробки тріщин, гарантійним талоном на вибір - машини для розробки тріщин PCR- 25 CIMLINE, платіжними дорученнями № 8477 від 20.05.2015, № 8582 від 28.05.2015, № 9089 від 20.07.2015, подорожніми листами вантажного автомобіля від 21-25 травня 2015 року, оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 631.

Контрагентом виписано податкові накладні від 20.05.2015 № 2, від 20.07.2015 № 5.

Придбаний товар, як констатовано судами, в подальшому використаний позивачем у своїй господарській діяльності (капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський, км 126+700- км 158+000, км 185+000-км 191+400).

Окрім того 05.05.2015 укладено Товариством (Покупець) договір поставки № 1/05/05/2015 з ТОВ "Стронг Констракшин" (Постачальник), умовами якого встановлено, що (Постачальник) передає у власність, а Покупець приймає і оплачує продукцію, найменування, асортимент та ціна якої вказується в Додатку №1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною.

Ціна товару визначається в національній валюті України - гривні (пункт 2.3 договору).

Згідно пункту 4.2 договору право власності на товар переходить до Покупця у момент отримання продукції, що засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної на складі (базі) Постачальника.

Контрагентом поставлено позивачу поліфарб-лайн фарбу білу відповідно до специфікації №1 від 05.05.2015, накладної № СК-00000003 від 29.05.2015, товарно-транспортної накладної №29052015/1 від 29.05.2015.

Оплата товару проведена в повному обсязі (платіжне доручення №8581 від 28.05.2015).

На адресу Товариства виписано податкову накладну №2 від 28.05.2015.

Встановлено, що придбані матеріали передано Товариством (Замовник) за накладною № 1 від 29.05.2015 та актом приймання - передачі давальницьких матеріалів № 1 від 29.05.2015 ТОВ "Транс Лайн Груп" (Виконавець) на підставі договору підряду № 05-05/15-СП від 05.05.2015 (роботи по влаштуванню довготривалої розмітки автодороги М-03 Київ - Харків - Довжанський, км 126+700- км 158+000, км 185+000-км 191+400).

На підставі зазначених обставин та наведених доказів, оцінка яким була надана з дотриманням норм процесуального законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами документально підтверджені та фактично здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях; відповідачем же - суб`єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в ході розгляду справи не доведено обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування податкового кредиту з ПДВ.

Не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру); недостатності у контрагента (ТОВ "Стронг Констракшин" ) трудових та інших ресурсів, які були йому необхідні, однак відсутні.

Посилання ж відповідача на неподання до перевірки деяких документів не можуть за встановлених у даній справі обставин й відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства свідчити про безтоварність господарських операцій позивача із постачальниками.

Підсумовуючи викладене, суди обґрунтовано вказали на помилковість тверджень відповідача щодо нереального характеру правовідносин позивача із згаданими контрагентами щодо поставки товару та виконання робіт, підставою для яких стали лише припущення контролюючого органу та недоведені обставини.

Доводи ж касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки та з урахуванням яких суд вже надавав оцінку встановленим обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування рішення судів попередніх інстанцій й задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко