Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2018 року у справі №815/304/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2018 року

Київ

справа №815/304/16

адміністративне провадження №К/9901/6899/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прокуратури Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 у складі колегії суддів: Димерлія О.О. (головуючий), Єщенка О.В., Домусчі С.Д. у справі №815/304/16 за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4) звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Одеської області (надалі - Прокуратура), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Прокуратури щодо непроведення стосовно ОСОБА_4 спеціальної перевірки та подальшого недопущення його до проведення відбору на посаду стажиста на посаді прокурора в органах прокуратури Одеської області;

1.2. зобов'язати Прокуратуру провести спеціальну перевірку стосовно ОСОБА_4, за результатами якої допустити його до проведення відбору на посаду стажиста на посаді прокурора в органах прокуратури Одеської області;

1.3. стягнути з Прокуратури на користь ОСОБА_4 90000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої її протиправною бездіяльністю.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 скасовано, прийнято нову постанову суду, якою адміністративний позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправною бездіяльність Прокуратури щодо відмови у проведенні відносно ОСОБА_4 спеціальної перевірки та подальшого недопущення його до проведення відбору на посаду стажиста на посаді прокурора в органах прокуратури Одеської області.

3.2. Зобов'язано відповідача провести спеціальну перевірку стосовно ОСОБА_4, за результатами якої вирішити питання про допуск позивача до проведення відбору на посаду стажиста на посаді прокурора в органах прокуратури Одеської області;

3.3. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 щодо зобов'язання Прокуратури допустити ОСОБА_4 до проведення відбору на посаду стажиста на посаді прокурора в органах прокуратури Одеської області та стягнення з Прокуратури на користь ОСОБА_4 90000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди відмовлено.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

4.1. ОСОБА_4, за рекомендацією прокуратури Запорізької області, 16.06.2015 закінчив Національну академію прокуратури України та отримав диплом магістра за спеціальністю "Правознавство".

4.2. 01.07.2015 ОСОБА_4 звернувся до Прокуратури Одеської області з метою працевлаштування, для чого подав відповідні документи та надав згоду на проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком.

4.3. У відповідь на інформаційний запит, ОСОБА_4 отримав лист від Прокуратури №19-3141вих.15 від 21.10.2015, в якому вказано, що у зв'язку зі вступом в дію Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 02.07.2015, спеціальна перевірка відносно нього не проводилась, оскільки згідно з вимогами статті 27 даного Закону позивач не відповідає вимогам до кандидатів на посаду прокурора. Також, в листі зазначено, що за вказаний у запиті позивача період, стажисти на посади районних прокуратур Одеської області не призначались.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не відповідає вимогам до кандидата на посаду прокурора, передбаченим статтею 27 Закону України "Про прокуратуру", оскільки ним не надано до суду доказів на підтвердження наявності у нього стажу роботи в галузі права не менше 2 років. Суд першої інстанції зазначив, що позивач не позбавлений права подати документи для проходження тестування на зайняття посад прокурорів місцевих прокуратур. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про недопущення відповідачем будь-якої протиправною бездіяльності щодо позивача.

6. Приймаючи оскаржуване судове рішення про задоволення позовних вимог частково, суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин статтю 27 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що набрала чинності з 15.07.2015, в той час як на позивача поширюються норми статті 46 Закону України "Про прокуратуру" в редакції чинній до 15.07.2015. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача допустити позивача до проведення відбору на посаду стажиста на посаді прокурора в органах прокуратури суд апеляційної інстанції вказав, що вони заявлені передчасно і порушують дискреційні повноваження відповідача. Також, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, оскільки факт її заподіяння не знайшов підтвердження належними і допустимими доказами.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. Відповідачем подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2016.

8. Аргументи скаржника полягають у тому, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник вказує, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції проігнорував документальну недоведеність пояснень позивача про звернення та надання ним до Прокуратури документів щодо проведення відбору на посаду стажиста та подальшого працевлаштування саме 01.07.2015. Зокрема, скаржник додав до касаційної скарги відомості Єдиної системи статистики та аналізу органів прокуратури України, з яких, на думку скаржника, слідує, що вперше до Прокуратури позивач звернувся тільки 20.10.2015. Скаржник вважає, що у Прокуратури не було підстав для проведення спеціальної перевірки позивача, оскільки він не відповідав вимогам до кандидата на посаду прокурора, передбаченим статтею 27 Закону України "Про прокуратуру". Зазначає, що для осіб, які не мали досвіду роботи в органах прокуратури та осіб, які мали такий досвід, проте, на день набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" не працювали в органах прокуратури, прийом документів та тестування на зайняття посад прокурорів місцевих прокуратур не здійснювалося, оскільки конкурс на зайняття таких посад не оголошувався та не проводився.

9. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

10. На обґрунтування заперечень, позивач зазначає, що оскаржуване судове рішення постановлене на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Позивач зазначає, що факт звернення ним до Прокуратури з метою працевлаштування саме 01.07.2015 підтверджується безпосередньо відповідачем у відповідях, наданих на запити позивача. Крім того, звернення позивача до Прокуратури з інформаційним запитом 20.10.2015 жодним чином не спростовує тієї обставини, що позивач звертався до неї і раніше. Позивач наголошує у запереченнях на касаційну скаргу, що стаття 27 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, на яку посилається відповідач, набрала чинності лише 15.07.2015, тому, не підлягала застосуванню до спірних правовідносин.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

11. Конституція України:

Стаття 19: "&lЧ;…&?Н; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

12. Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII (в редакції, чинній станом на 01.07.2015, надалі - Закон №1789-XII):

Стаття 46. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих

"Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

…Стосовно осіб, які претендують на зайняття посади прокурора або слідчого прокуратури, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

13. Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції, чинній станом на 16.07.2015, надалі - Закон №1697-VII):

Стаття 27. Вимоги до кандидатів на посаду прокурора

"1. Прокурором місцевої прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою.

Для цілей цього Закону:

1) вищою юридичною освітою є освіта, здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року) за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;

2) стажем роботи в галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра".

Розділ XII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

"1. Цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім:

…статті 12 та Додатка до цього Закону щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які набирають чинності з 15 грудня 2015 року (абзац 3).

…3. Визнати такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом:

1) Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793, № 50, ст. 474; 1995 р., № 11, ст. 71, № 34, ст. 268; 2001 р., № 9, ст. 38, № 44, ст. 233; 2002 р., № 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., № 29, ст. 233, № 30, ст. 247; 2004 р., № 8, ст. 66; 2005 р., № 2, ст. 32, № 6, ст. 132, № 11, ст. 198; 2006 р., № 1, ст. 18, № 19-20, ст. 156; 2007 р., № 7-8, ст. 66, № 33, ст. 442; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78, № 48, ст. 357; 2010 р., № 37, ст. 497, №№ 41-45, ст. 529; 2011 р., № 23, ст. 160, № 30, ст. 279; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89, № 21, ст. 208, № 37, ст. 490, № 39, ст. 517; 2014 р., № 11, ст.132, № 17, ст. 593, № 20-21, ст. 745, № 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року № 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Розділ XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

"…5-1. До набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону:

1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються:

а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, - за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п'ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права.

…Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України".

14. Закон України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII (що був введений в дію з 26.04.2015, в редакції, чинній станом на 01.07.2015, надалі - Закон №1700-VII):

Стаття 3. Суб'єкти, на яких поширюється дія цього Закону

"1. Суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

…е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи".

Стаття 56. Спеціальна перевірка

"1. Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто".

Стаття 57. Порядок проведення спеціальної перевірки

"1. Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п'яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки.

…Порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України".

15. Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171 (надалі - Порядок):

"…3. Організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ".

"…6. Спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою претендента на посаду на її проведення за формою згідно з додатком 1, яка подається разом із заявою про призначення".

16. Положення про порядок стажування в органах прокуратури України, затверджене Наказом Генерального прокурора України від 30.12.2009 №80 (в редакції, чинній станом на 01.07.2015, надалі - Положення):

1. Загальні положення

"1.1. Відповідно до статті 46 Закону України "Про прокуратуру" це Положення визначає порядок відбору на стажування і стажування претендентів на заміщення вакантних посад помічників прокурорів, старших помічників прокурорів, слідчих, старших слідчих (надалі - помічників прокурорів і слідчих) міських, районних, міжрайонних та прирівняних до них прокуратур (надалі - прокуратур).

Стажування є невід'ємною складовою процесу професійної підготовки до роботи в органах прокуратури випускників вищих юридичних навчальних закладів, юридичних факультетів та магістрантів Національної академії прокуратури України (надалі - претендентів)".

2. Організація відбору претендентів на стажування

"2.1. Для організації проведення відбору претендентів на стажування наказами прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя утворюються комісії &?і;…&? ;".

"2.2. Відбір проводиться у першу чергу серед випускників базових вищих юридичних навчальних закладів та юридичних факультетів, яких рекомендовано органами прокуратури на навчання".

"2.5. Прийом і розгляд документів на участь у відборі.

2.5.1. Для участі у відборі до кадрового підрозділу прокуратури обласного рівня подаються такі документи: письмова заява встановленого зразка; завірена копія диплома про отримання відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня з додатком; листок обліку кадрів; автобіографія; дві фотокартки розміром 4 х 6 см; довідка органу державної податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера; завірена копія трудової книжки (за наявності); відомості про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном; довідка про перевірку особи на наявність судимості, притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення; довідки про загальний стан здоров'я та з психоневрологічного і наркологічного диспансерів; довідка про перебування у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців.

…2.5.3. Кадровий підрозділ перевіряє надані документи на відповідність претендентів загальним вимогам щодо громадянства України, наявності необхідної вищої юридичної освіти, володіння державною мовою, відповідності етапу здоров'я та відсутності судимості.

2.5.4. Особи, які несвоєчасно надали документи або надали їх не в повному обсязі чи такі, що не відповідають встановленим вимогам, до участі у відборі не допускаються".

"2.6. Формами відбору є:

-спеціальна перевірка;

-перевірка знань у формі професійного тестування;

-психологічне тестування;

-вивчення ділових і моральних якостей за характеризуючими даними вузів, результатами психологічного дослідження, а також висновками прокурорів за підсумками переддипломної практики;

-співбесіди у кадрових та інших структурних підрозділах прокуратури;

-обговорення на засіданні комісії".

2.6.1. Спеціальній перевірці підлягають відомості, зазначені у частині 2 статті 9 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

17. За змістом частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду встановлено ту обставину, що позивач - ОСОБА_4, звертався до Прокуратури з метою працевлаштування, для чого подавав відповідні документи, у тому числі, згоду на проведення відносно нього спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (надалі - спеціальна перевірка) за формою, визначеною Порядком.

19. При цьому, судом апеляційної інстанції, на основі досліджених під час судового розгляду справи доказів, було з'ясовано, що позивачем подано відповідачу документи, серед яких згода на проведення спеціальної перевірки, 01.07.2015.

20. З урахуванням наведених вище положень статті 341 КАС України, Верховний Суд як суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості перевіряти правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права інакше, аніж на підставі встановлених цими судами обставин. Також, Верховний Суд як суд касаційної інстанції не може самостійно встановлювати будь-які обставини справи та/або приймати до розгляду надані учасниками справи докази, які не надавалися судам попередніх інстанцій.

21. Тому, колегія суддів відхиляє посилання скаржника - Прокуратури, на відомості з Єдиної системи статистики та аналізу органів прокуратури України, долучені до касаційної скарги та не бере до уваги аргументи останнього з приводу недоведеності тієї обставини, що позивач звернувся до відповідача з метою працевлаштування 01.07.2015.

22. Що стосується застосування судами попередніх інстанцій норм статті 46 Закону №1789-XII та статті 27 Закону №1697-VII до спірних правовідносин, то колегія суддів зазначає наступне.

23. Виходячи з норм пункту 1 Розділу XII "Прикінцеві положення", Закон №1697-VII набрав чинності з 15.07.2015, окрім визначених Прикінцевими положеннями статей. Отже, станом на час подання позивачем заяви та документів для працевлаштування і згоди на проведення спеціальної перевірки, що мало місце 01.07.2015, відповідач під час вирішення питання щодо відповідності ОСОБА_4 вимогам до кандидата на посаду прокурора повинен був керуватись нормами статті 46 Закону №1789-XII, а не нормами статті 27 Закону №1697-VII, які на той час ще не набрали чинності.

24. Крім того, системний аналіз норм, закріплених в абзаці 3 пункту 1 Розділу XII "Прикінцеві положення", а також у підпункті "а" підпункту 1 пункту 5-1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону №1697-VII, дає підстави для висновку, що до 15.12.2015 на кандидатів на посаду прокурора взагалі не поширювались вимоги статті 27 цього Закону щодо наявності стажу роботи в галузі права не менше 2 років.

25. Відтак, навіть станом на час надання відповіді №19-3141вих.15 від 21.10.2015 на інформаційний запит позивача, у відповідача не було підстав відмовляти йому в допуску до участі у відборі претендентів на стажування з цих причин.

26. Зважаючи на вимоги статті 46 Закону №1789-XII, статей 56-57 Закону №1700-VII та положення, що містяться у Порядку, відповідач був зобов'язаний організувати проведення спеціальної перевірки відносно позивача протягом 25 календарних днів з дня надання ним згоди на її проведення.

27. Таким чином, суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану постанову, правильно застосував норми матеріального права і не допустивши порушень норм процесуального права та дійшов вірних висновків про протиправність бездіяльності Прокуратури, яка полягала у непроведенні спеціальної перевірки ОСОБА_4 та необхідності зобов'язання відповідача провести цю перевірку відносно позивача, за результатами якої вирішити питання про його допуск до проведення відбору на посаду стажиста.

28. Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника щодо відсутності у Прокуратурі вакантних посад прокурорів, як на підставу для відмови ОСОБА_4 у проведенні спеціальної перевірки. З огляду на норми Положення, це не мало безпосереднього впливу на необхідність вирішення відповідачем питання щодо прийому і розгляду документів позивача на участь у відборі і могло бути враховане лише на стадії призначення останнього на посаду стажиста.

29. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Прокуратури допустити ОСОБА_4 до проведення відбору на посаду стажиста на посаді прокурора в органах прокуратури Одеської області.

30. Згідно Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи №R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

31. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/328/17.

32. З урахуванням норм пункту 2.5 Положення, повноваження органу прокуратури допускати кандидата до проведення відбору на посаду стажиста були дискреційними і належали до виключної компетенції такого органу. Крім того, в силу пункту 2.6 Положення, спеціальна перевірка була однією з форм відбору, і лише за наслідками її успішного проходження кандидат допускався до наступної стадії відбору.

33. Висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди зроблені з урахуванням частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України. Судами правомірно з'ясовано відсутність причинно-наслідкового зв'язку між моральними стражданнями та діями відповідача.

34. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. З огляду на наведене, касаційна скарга Прокуратури підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

36. Касаційну скаргу Прокуратури Одеської області залишити без задоволення.

37. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 у справі №815/304/16 за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

38. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду