ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року

Київ

справа №826/1222/18

адміністративне провадження №К/9901/62430/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., Сорочка Є.О. від 12 вересня 2018 року у справі № 826/1222/18 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ.

1. У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі також - відповідач, уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», Уповноважена особа Фонду), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо невключення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - ФГВФО, Фонд) додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунок № НОМЕР_2 на суму 160 463,45 грн) за рахунок Фонду.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що відповідачем протиправно прийнято рішення щодо визнання нікчемним правочинів (транзакцій), здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі також - ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр») 19 травня 2017 року у сумі 200000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року» та у сумі 579,24 грн з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-039-000177158 від 16 січня 2016 року» на рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , а дії відповідача щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми за рахунок Фонду, протиправними, оскільки позивачу згідно з свідоцтвом про право на спадщину від 26 липня 2017 року належить 4/5 частини вкладів у ПАТ «Банк Михайлівський».

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на відшкодування за вкладами за рахунок Фонду. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до ФГВФО додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунок № НОМЕР_2 на суму 160 463,45 грн) за рахунок Фонду.

4. Приймаючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 як вкладник ПАТ «Банк Михайлівський» мав право на суму граничного розміру відшкодування коштів за своїм вкладом. Уповноважена особа Фонду не надала доказів, які б свідчили, що зазначений правочин порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина і внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо невстановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Оскільки позивачка є спадкоємицею ОСОБА_2 , її безпідставно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» жодного договору у межах спірних правовідносинах не укладалося, а на підставі свідоцтва про спадщину позивач набула правовий статус кредитора ПАТ «Банк Михайлівський», тому ОСОБА_1 у розумінні ст. 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не є вкладником, що виключає наявність правових підстав для отримання нею гарантованої суми відшкодування за рахунок ФГВФО.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційної інстанції, у вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, зокрема положення Цивільного кодексу України, які регулюють відносини, що виникають при спадкуванні, і не дослідив належним чином усіх обставин справи, відтак дійшов помилкового висновку, що позивач не є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб».

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційну скаргу подано до суду 26 вересня 2018 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/1222/18 та витребувано матеріали справи.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Саприкіної І.В., Чиркіна С.М. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2020 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С. М.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 16 січня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір № 980-039-000177158, за умовами якого ОСОБА_2 передає у власність Товариства грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» приймає у власність ці кошти у розмірі 190 696,09 грн на 182 дні (до 16 липня 2017 року), розмір відсотків за користування коштами - 32,92 % річних. Товариство сплачує ОСОБА_2 проценти у безготівковій формі та повертає кошти у безготівковій формі на його рахунок № НОМЕР_2 у ПАТ «Банк Михайлівський», код Банку 380935.

13. Договором від 01 лютого 2016 року про внесення змін до договору від 16 січня 2016 року № 980-039-000177158 підп. 1 п. 1.2 розділу 1 «Предмет договору» викладено у наступній редакції: сума коштів - 200 000,00грн.

14. Наявність у ОСОБА_2 відкритого банківського рахунку у ПАТ «Банк Михайлівський» № НОМЕР_2 сторонами не заперечується.

15. 16 січня 2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Форте» (далі - Страховик) від імені ПАТ «Банк Михайлівський» (далі - Повірений) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування ризиків «Капітал» № К 980-039-000177158, за умовами якого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - Боржник) приймає у власність (позику) грошові кошти Страхувальника на підставі Договору від 16 січня 2016 року № 980-039-000177158 (далі - Договір позики), викладеного в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною. Страхова сума 190 696,09 грн, страховий тариф - 0,728 %, страховий платіж - 1 388,2675352 грн.

16. Додатковою угодою від 02 лютого 2016 року про внесення змін до умов Договору добровільного страхування ризиків «Капітал» від 16 січня 2016 року № К 980-039-000177158 встановлено новий розмір страхової суми - 200 000,00 грн, страхового тарифу - 0,728 %, страхового платежу - 1 452,80грн.

17. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 червня 2017 року посвідчено, що на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України спадкоємицею зазначеного у даному свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина - гр. ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з 4/5 частин вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунку № НОМЕР_2 (залишок грошових коштів 200 579,32 грн) згідно з договором від 16 січня 2016 року № 980-039-000000142, що належав спадкодавцю на підставі повідомлення від 14 березня 2017 року № 14.03.17/01-БТ/вих., виданого ПАТ «Банк Михайлівський». Розмір грошової суми складає 160 463,45 грн.

18. Постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» установлені обмеження в діяльності банку та банк визнано проблемним.

19. На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» 23 травня 2016 року виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

20. У зв`язку з прийняттям Правлінням Національного банку України рішення від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» у той же день виконавчою дирекцією Фонду ухвалено рішення № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку».

21. У подальшому тимчасовою адміністрацією ПАТ «Банк Михайлівський» складено акт від 01 червня 2016 року № 2, згідно з яким комісія встановила, що виконуючи 19 травня 2016 року платіжні документи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973, 74 гривень (перелік викладений в Додатку 2 до Акту), Банк здійснив операції з порушенням вимог законодавства, що призвели до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, що є ознакою нікчемності правочину згідно з положеннями п. 9 ч. 3. ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; Банком укладено правочини (здійснені транзакції), умови яких передбачають передачу майна з метою надання окремому кредитору) переваги (пільги), прямо не встановленого для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку, що є ознакою нікчемності правочину згідно з положеннями п. 7 ч. 3. ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

22. Згідно з витягом з Додатку 2 до Акта №2 від 01 червня 2016 року комісії по перевірці правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, ОСОБА_2 віднесено до осіб, на рахунки яких 19 травня 2016 року здійснено перерахування коштів з поточного рахунку № НОМЕР_3 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у розмірі 200579,24 грн.

23. 01 червня 2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» видано наказ №42/2 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі і договорів) на ОСОБА_2 виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними», в тому числі і щодо позивача.

24. 19 серпня 2016 року Уповноважена особа Фонду листом № ЗГЗ(К)/4170 повідомила ОСОБА_2 про нікчемність правочину та зазначила, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19 травня 2016 року в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором від 16 січня 2016 року № 980-039-000177158» та у сумі 579,24 грн з призначенням платежу «оплата процентів за договором від 16 січня 2016 року № 980-039-000177158» на рахунок № НОМЕР_2 , що йому належить, є нікчемним правочином в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України та п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

25. 24 липня 2017 року ОСОБА_1 як спадкоємиця ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Проте останнім відповіді надано не було.

26. Вважаючи, що Уповноважена особа Фонду протиправно не включила її до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», що мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок ФГВФО, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

28. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Згідно з положеннями частини другої ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

30. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом № 4452-VI.

31. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

32. За змістом ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

33. Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачений ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з положеннями якої Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

34. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; включення Уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру відшкодувань вкладникам, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, відповідно до складеного Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків.

35. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

36. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до п. 16 частини першої ст. 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

37. Відповідно до ч. 2 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

38. Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

40. Згідно з частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

41. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється.

42. Так, згідно з положеннями ст. 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Уповноваженої особи Фонду від 01 червня 2016 року № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень п. 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

44. Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта від 01 червня 2016 року № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19 травня 2016 року здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», включено Івченка О.М.

45. Частиною 3 ст. 38 Закону № 4452-IV врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

46. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

47. Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

48. Законом України від 16 липня 2015 року № 629-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» (далі - Закон № 629-VIII), який набрав чинності 12 серпня 2015 року, ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-IV доповнено п. 9, згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

49. Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15 листопада 2016 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (далі - Закон № 1736-VІІІ), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI.

50. 19 листопада 2016 року набрали чинності положення п. 15 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону № 4452-VІ, внесені Законом № 1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

51. Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної ч. 1 ст. 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

52. З огляду на викладене, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VI до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством, відтак до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

53. У справі, яка розглядається, судами встановлено, що правочин по наданню ОСОБА_2 позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та поверненню коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок ОСОБА_2 були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

54. Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11 листопада 2014 року між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого банк, у якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» як Довірителя на умовах строковості та платності.

55. У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ «Банк Михайлівський» мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

56. На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ «Банк Михайлівський» від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою та залучались кошти на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - Договір позики).

57. Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ «Банк Михайлівський» виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі від 16 січня 2016 року № 980-039-000177158 між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ОСОБА_2 .

58. Судами не встановлено повідомлення ОСОБА_2 банком про те, що на кошти, які надійшли на його рахунок від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», не поширюються гарантії, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

59. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що кошти ОСОБА_2 відповідають чітко визначеним критеріям, визначеними змінами, внесеними до Закону № 4452-VI Законом № 1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а ОСОБА_2 відповідно - до вкладника ПАТ «Банк «Михайлівський».

60. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №823/1674/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 826/8558/17, від 15 травня 2020 року у справі № 818/1447/17, від 22 травня 2020 року у справах № 813/3621/16, № 814/941/17, № 686/15018/17.

61. За змістом розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (зі змінами та доповненнями; далі - Положення №14) протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків. Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

62. Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Порядку № 14 виплата сум відшкодування спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх індивідуальних звернень. Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється на основі, пропорційній успадкованим ними частинам вкладу(ів), в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику.

63. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спадкоємицею майна ОСОБА_2 є його дружина - ОСОБА_1 . Спадщина складається, зокрема, з 4/5 частин вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунку № НОМЕР_2 (залишок грошових коштів 200579,32 грн.) згідно з договором від 16 січня 2016 року № 980-039-000000142, що належав спадкодавцю на підставі повідомлення № 14.03.17/01-БТ/вих. від 14 березня 2017 року, виданого ПАТ «Банк Михайлівський». Розмір грошової суми складає 160 463,45 грн.

64. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, а відтак суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

65. Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

66. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

67. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

68. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

69. У зв`язку із викладеним, враховуючи положення статті 352 КАС України постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року необхідно скасувати, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року залишити в силі.

Керуючись статтями 345, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року - скасувати.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

С. М. Чиркін