Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.06.2020 року у справі №712/2602/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року

Київ

справа №712/2602/17

адміністративне провадження №К/9901/45663/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №712/2602/17

за позовом ОСОБА_1

до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Державної казначейської служби України

про скасування рішення

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2017 року (головуючий суддя: Токова С.Є.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів: Ганечко О.М., Літвіної Н.М.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради, Державної казначейської служби України, в якому просила: постанову №64 від 22.02.2017 адміністративної комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. визнати необґрунтованою та протиправною і скасувати, а провадження у справі закрити.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова адмінкомісії має бути скасована, а провадження по справі закрито, у зв`язку з тим, що постанова винесена адмінкомісією, до складу якої входять члени виконкому, тобто незаконним складом; протокол складений на бланку довільної форми, в той час як він повинен бути бланком суворої звітності. Вказує, що факт складування відходів, за що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, не підтверджений. Також, позивач стверджує, що її двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за одне і теж адміністративне правопорушення,

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, в якій просить скасувати рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що протокол про адміністративне правопорушення №93 від 01.02.2017, на підставі якого винесена оскаржувана постанова відповідача, не має юридичної сили, оскільки оформлений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Також, вказує, що постанова про накладення адміністративного стягнення №64 від 22.02.2017 винесена адмінкомісією, до складу якої входять члени виконкому, тобто незаконним складом. Вказує, що факт складування відходів, за що її притягнуто до адміністративної відповідальності, не підтверджений.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

8. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

9. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М., справу передано головуючому судді.

12. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 №740/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В.

13. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 16 червня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, головним спеціалістом відділу інспектування управління інспектування Черкаської міської ради Волинець В.А. 01 лютого 2017 року було складено протокол № 93 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в якому зафіксовано факт складування великогабаритних будівельних та ремонтних відходів (рештки згорілого павільйону) біля тимчасової споруди (павільйону) по АДРЕСА_1 , чим порушено п.2.4.1, п. 2.4.5 Правил благоустрою м. Черкаси, затверджених рішенням Черкаської міської ради від 11.11.2008 № 4-688.

15. 22 лютого 2017 року адміністративною комісією виконавчого комітету Черкаської міської ради в складі голови комісії ОСОБА_2 та членів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в присутності секретаря Мовчан М.В. було винесено постанову № 64 про порушення позивачем п.2.4.1, п. 2.4.5 Правил благоустрою м. Черкаси, затверджених рішенням Черкаської міської ради від 11.11.2008 № 4-688, за яке передбачено адміністративну відповідальність за ст.152 КУпАП та накладення штрафу в сумі 1700 грн.

16. В постанові вказано про те, що ФОП ОСОБА_1 складує великогабаритні будівельні відходи від ремонту (рештки згорівшого павільйону) біля тимчасової споруди (павільйону) на розі АДРЕСА_1 . Факт зафіксовано 01.02.17 о 10-58 год.

17. Не погоджуючись з постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради №64 від 22.02.2017 про накладення адміністративного стягнення позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначаються Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (далі також - Закон № 2807-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

20. Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

21. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

22. Згідно із частиною 1 статті 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

23. Статтею 12 Закону № 2807-IV передбачено, що суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

24. До об`єктів благоустрою населених пунктів відповідно до статті 13 зазначеного Закону належать: 1) території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам`ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози , проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

25. Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів згідно із статтею 17 Закону №2807-IV зобов`язані, зокрема, утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

26. Рішенням Черкаської міської ради №4 від 11.11.2008 затверджено Правила благоустрою м. Черкаси.

27. Відповідно до підпункту 2.4.1 Правил благоустрою міста Черкаси власники тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, зобов`язані забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або можуть брати пайову участь в утриманні цього об`єкта на умовах договору, укладеного із підприємством для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності.

28. Відповідно до підпункту 2.4.5 Правил благоустрою міста Черкаси забороняється винесення сміття, прибраного з території підприємств, організацій, установ, прибудинкових територій, тротуарів, газонів на зелені смуги вулиць і провулків, а також складування на них будівельних матеріалів. Великогабаритні, будівельні та ремонтні відходи у складі побутових відходів мають збиратися окремо від інших відходів та вивозиться за рахунок виробника відходів. Складування великогабаритних, будівельних та ремонтних відходів на території міста заборонено.

29. Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

30. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері благоустрою, а об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад).

31. Суб`єктами адміністративного проступку є громадяни та посадові особи, а суб`єктивна сторона визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

32. При цьому, стаття 152 КУпАП є бланкетною правовою нормою, має загальний зміст, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів.

33. Конкретизований зміст диспозиції бланкетної правової норми передбачає певну деталізацію її положень іншими нормативно-правовими актами для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

34. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду 18 грудня 2019 року у справі №461/202/17.

35. 01 лютого 2017 року відносно ОСОБА_1 складено протокол № 93 про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано факт складування великогабаритних будівельних та ремонтних відходів (рештки згорілого павільйону) біля тимчасової споруди (павільйону) по АДРЕСА_1 , чим порушено п.2.4.1, п. 2.4.5 Правил благоустрою м. Черкаси, затверджених рішенням Черкаської міської ради від 11.11.2008 № 4-688.

36. В подальшому 22 лютого 2017 року адміністративною комісією виконавчого комітету Черкаської міської ради винесено постанову № 64 про порушення позивачем п.2.4.1, п. 2.4.5 Правил благоустрою м. Черкаси, затверджених рішенням Черкаської міської ради від 11.11.2008 № 4-688, за яке передбачено адміністративну відповідальність за ст.152 КУпАП та накладення штрафу в сумі 1700 грн.

37. Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

38. Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

39. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

40. Відповідно до частини першої статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 149-152.

41. У пункті 2 частини першої статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (частини перша - четверта статті 41, статті 103-1, 103-2, 103-3, 104, частина перша статті 106-1, статті 106-2, 149 - 152, частини перша - п`ята статті 152-1, статті 154, 155, 155-2, 156, 156-1, 156-2, 159 - 160, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5, 197, 198.

42. Згідно із статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

43. Стаття 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

44. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

45. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

46. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

47. За змістом статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

48. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення і відомості, які відображені в ньому є лише одним із доказів, на підставі яких суд, в ході розгляду справи, встановлює наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення. При цьому, джерела доказів, перелік яких вказаний в ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дає можливість суду оцінити кожен з доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

49. У зв`язку з вказаним, доводи скаржника про те, що постанова відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №93 від 01.02.2017, який, на думку позивача, не має юридичної сили, у зв`язку з недотриманням його форми, не беруться колегією суддів до уваги.

50. З наявної в матеріалах справи копії протоколу №93 від 01 лютого 2017 року убачається, що вказаний документ містить дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків.

51. Частиною першою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

52. Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що нею не отримано протоколу про адміністративне та не було повідомлено про факти, які встановив відповідач, оскільки вказане спростовується наявними в матеріалах справи доказами направлення позивачу за місцем реєстрації виклику на засідання адміністративної комісії з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому зазначена відмітка про отримання (а.с. 32).

53. Статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

54. Частиною 1 статті 218 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 152 цього Кодексу, розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад.

55. Згідно з ст. 6 Положення про адміністративні комісії Української РСР від 09.08.1988 року адміністративні комісії діють в складі голови (заступник голови або член виконавчого комітету), заступника голови, відповідального секретаря і не менш як 6 членів комісії. Число членів комісії встановлюється залежно від обсягу роботи комісії органом, який утворює комісію. До складу комісії входять депутати Рад, представники профспілкових, комсомольських та інших громадських організацій, трудових колективів. До складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати. Для здійснення поточної роботи і контролю за виконанням постанов комісії в адміністративних комісіях при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів є посада звільненого відповідального секретаря комісії.

56. Тобто, до складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду та адвокати. В матеріалах справи не міститься доказів про те, що члени адміністративної комісії є такими особами. Крім того, рішення органу місцевого самоврядування про затвердження складу адміністративної комісії не оскаржувалось та є чинним.

57. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач здійснила складування великогабаритних будівельних та ремонтних відходів (рештки згорілого павільйону) біля тимчасової споруди (павільйону) по АДРЕСА_1 , чим створила перешкоди для пішоходів, які були позбавлені можливості пройти на автобусну зупинку та мати вільний доступ до інших кіосків, що знаходяться поруч.

58. Вказане, також, підтверджується наявними в матеріалах справи фотознімками, на яких зафіксовано інспектором правопорушення (а.с. 33-35).

59. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем 04 серпня 2016 року був укладений договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою.

60. Пунктом 2.2 зазначеного договору визначені обов`язки виконавця, а саме - Черкаської міської ради, серед яких виконання робіт з утримання об`єктів благоустрою згідно з номенклатурою, наведеною у додатку 5 до пункту 1.8 Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23 вересня 2003 року № 154.

61. Даним пунктом наказу визначено, що роботи з утримання об`єктів благоустрою населених пунктів полягають у регулярному проведенні заходів щодо запобігання передчасному зносу об`єктів, забезпечення нормальних умов їх функціонування. Номенклатура робіт з утримання об`єктів міського благоустрою наведена в додатку № 5 та не містить обов`язку Черкаської міської ради здійснювати вивіз будівельних та ремонтних відходів.

62. А тому посилання скаржника на той факт, що вона не повинна здійснювати вивіз будівельних та ремонтних відходів, оскільки даний обов`язок покладено на відповідача, є необґрунтованим.

63. Скаржник в касаційній скарзі наголошував, що усі роботи по реконструкції (прибиранню території, вивезенню залишків згорівшого павільйону і встановленню нового торгівельного павільйону) були закінчені до 30.01.2007 (тобто до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення), однак вказане жодним чином не підтверджено.

64. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що адміністративною комісією виконавчого комітету Черкаської міської ради правомірно прийнято постанову №64 від 22.02.2017 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

65. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

66. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

67. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

68. Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

А.І. Рибачук

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду