Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №826/16972/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/16972/15

адміністративне провадження № К/9901/10342/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Єзеров А. А., Кравчук В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" (правонаступник публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк") на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2016 (суддя - Кузьменко В. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 (судді - Саприкіна І. В., Карпушова О. В., Кучма А. Ю.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

У серпні 2015 року ПАТ "ВіЕс Банк" звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.07.2015 №1080;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.07.2015 №1076.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2015 Комісія звернулась до ПАТ "ВіЕс Банк" із запитом №13/03/13664/НК, в якому просила надати довідки щодо структури власності ліцензіата та власників з істотною участю в ньому з доданням схематичного зображення такої структури за формою відповідно до додатку 9 до Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затвердженими рішенням Комісії від
14.05.2013 №817 (далі - Порядок №817).

Листом від 13.07.2015 №07-3/14301 позивач надіслав Комісії довідку щодо структури власності ПАТ "ВіЕс Банк" та власників з істотною участю в ньому та схематичне зображення структури власності банку станом на 30.06.2015.

Відповідно до наданої довідки, опосередкованим власником ПАТ "ВіЕс Банк", з істотною участю у розмірі 99,92% є ВАТ "Сбербанк Росії", зареєстроване за законодавством Російської Федерації - держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону Україні "Про оборону України".

За наслідками перевірки документів, поданих ПАТ "ВіЕс Банк", Комісією встановлено, що особи Російської Федерації - держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону Україні "Про оборону України", а саме: ВАТ "Сбербанк Росії" здійснює контроль (вирішальний вплив) на діяльність ПАТ "ВіЕс Банк" шляхом прямого та опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50 відсотків у статутному капіталі ПАТ "ВіЕс Банк".

Рішенням Комісії від 24.07.2015 №1076 "Про документальне підтвердження встановленого факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, за діяльністю ПАТ "ВіЕс Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 19358632)" за результатами перевірки документів, що були надані позивачем на запит Комісії, встановлено, що особа Російської Федерації - держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", а саме: ВАТ "Сбербанк Росії" здійснює контроль (вирішальний вплив) на діяльність ПАТ "ВіЕс Банк" шляхом опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50 відсотків у статутному капіталі ПАТ "ВіЕс Банк".

На підставі вказаного рішення відповідачем прийнято рішення від 24.07.2015 №1080 "Щодо анулювання ліцензій на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку ПАТ "ВіЕс Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 19358632)" анульовано ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, видані ПАТ "ВіЕс Банк", видані відповідно до рішення Комісії від 09.09.2014 №1194 та рішення Комісії від 29.09.2013 №1951, а саме: діяльності з торгів цінними паперами: брокерської діяльності серії АЕ №294512 від 22.10.2014; дилерської діяльності серії АЕ №294520 від 22.10.2014; депозитарної діяльності: депозитарної діяльності депозитарної установи серії АЕ №286795 від 14.01.2014.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що Порядок зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 №816, містить вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії, який не передбачає можливості анулювання ліцензії Комісією у разі наявності контролю діяльності Банку особами з держав, що здійснюють озброєну агресію проти України.

Крім того, у діючих умовах ліцензування професійної діяльності на фондовому ринку, відсутня заборона на здійснення відповідної професійної діяльності особі, у зв'язку з встановленням факту контролю (вирішального впливу) за її діяльністю осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, а чинним законодавством не передбачено процедури складання акта про документальне підтвердження встановлення факту контролю за діяльністю ліцензіата інших осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, у задоволенні позву відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки ВАТ "Сбербанк Росії" є юридичною особою держави, що здійснює збройну агресію проти України, та здійснює контроль (вирішальний вплив) за діяльністю ПАТ "ВіЕс Банк" шляхом прямого та опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50% у статутному капіталі останнього, відповідач правомірно прийняв акт у формі рішення від 24.07.2015 №1076 "Про документальне підтвердження встановленого факту контролю (вирішального впливу) осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, за діяльністю ПАТ "ВіЕс Банк" (ідентифікаційний код юридичної особи 19358632)".

Суди виходили з того, що законодавством не визначено єдиного порядку документального підтвердження встановлення факту контролю за діяльністю ліцензіата інших осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України, водночас відповідний орган ліцензування, у тому числі Комісія, наділені правом перевірки документів, що підтверджують відсутність контролю, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за діяльністю ліцензіата осіб - резидентів інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України, та приймати відповідні рішення.

Оскільки під час розгляду справи встановлено наявність акта у формі рішення Комісії, яким виявлено вплив країни агресора Російської Федерації в особі ВАТ "Сбербанк Росії" (вирішальний вплив) на діяльність ПАТ "ВіЕс Банк" шляхом прямого та опосередкованого володіння часткою у розмірі більше 50% у статутному капіталі ПАТ "ВіЕс Банк", суди дійшли висновку, про наявність правових підстав для анулювання ліцензій на провадження окремих видів професійної діяльності на фондового ринку та правомірність рішення Комісії від 24.07.2015 №1080 "Щодо анулювання ліцензій на провадження окремих видів професійної діяльності на фондового ринку ПАТ "ВіЕс Банк".

З ухваленими судовими рішеннями не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи, не досліджено належним чином докази, які мають значення для правильного вирішення спору та ухвалено рішення, які підлягають скасуванню.

Також посилався на те, що чинні ліцензійні умови не містять жодних обмежень на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку особі, стосовно якої встановлено факт контролю (вирішального впливу) за її діяльністю осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України та (або) дії які створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України.

Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів України" від 30.10.1996 №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР; тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №448/96-ВР визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

За правилами статті 4 Закону №448/96-ВР ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснює національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів України", крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може зупиняти або анулювати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку.

Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 №222-VIII (далі-Закон №222-VIII) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 №222-VIII (далі-Закон №222-VIII встановлено, що анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Відповідно до ~law10~ орган ліцензування для цілей ~law11~ за відповідним видом господарської діяльності здійснює перевірку документів, що підтверджують відсутність контролю, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за діяльністю ліцензіата осіб - резидентів інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України.

За правилами статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.

Закон України "Про оборону України" передбачає засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони.

Відповідно до Закон України "Про оборону України", збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України.

Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України; засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях; дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому цієї статті; застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.

Відповідно до постанов Верховної Ради України від 27.01.2015р. №129-VIII та від
21.04.2015р. №337-VІІІ Російську Федерацію визнано державою-агросором та закликано міжнародне співтовариство визнати факт агресії проти України.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі документального підтвердження відповідачем було встановлено факт контролю (вирішального впливу) за діяльністю позивача осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України.

Оскільки, за правилами ~law17~ встановлення таких фактів є підставою для анулювання ліцензій, а тому суди обгрунтовано дійшли висновку, що оскаржувані рішення Комісії прийняті правомірно, в межах наданих їй повноважень та відповідно до норм чинного законодавства та прийняли рішення про відмову у задоволені позову.

Крім того, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, зокрема розпорядженням Державної регуляторної служби України від 18.09.2015 №36, позивач скористався правом оскарження спірних рішень Комісії до Експерно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України, рішенням якої від 16.09.2015 №19.4 (протокол №03-15) апеляцію ПАТ "ВіЕсБанк" від
19.08.2015 №7764/4/06-4 - відхилено.

Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на відсутність в діючих ліцензійних умовах обмежень на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку особі, стосовно якої встановлено факт контролю (вирішального впливу) за її діяльністю осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України та (або) дії які створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України також є безпідставними і не спростовує висновки судів попередніх інстанцій, оскільки такі підстави анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку передбачені Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" і приймаючи оскаржувані у цій справі рішення відповідач реалізував наЗаконом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" повноваження у сфері ліцензування господарської діяльності.

Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що, в силу положень частини 2 статті 341 КАС України, знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись ст. 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від
14.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від
08.06.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук