Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 420/31843/24

адміністративне провадження № К/990/19558/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради

до Обслуговуючого кооперативу "35 Жемчужина", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадорр Групп Менеджмент"

про зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Коваля М.П., Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. від 04 квітня 2025 року

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2024 року Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради (далі - КУ "Одесреклама", позивач) звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "35 Жемчужина" (далі - ОК "35 Жемчужина", Обслуговуючий кооператив), Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадорр Групп Менеджмент" (далі - ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент"; разом - відповідачі), в якому просила зобов`язати відповідачів надати доступ та усунути перешкоди у здійсненні демонтажу дахової рекламної конструкції з написом «Kadorr 35» за адресою: місто Одеса, вулиця Літературна, 8, зазначеної в акті фіксації КУ "Одесреклама" від 29 серпня 2022 року № 004563/22 та в приписі Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560.

2. На обґрунтування позовних вимог КУ "Одесреклама" зазначала, що ОК "35 Жемчужина" як балансоутримувач багатоквартирного житлового комплексу на вулиці Літературній, 8 у місті Одесі розмістила рекламну конструкцію з написом «Kadorr 35» без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, що службова особа комунальної установи зафіксувала в акті фіксації від 29 серпня 2022 року № 004563/22. На підставі акта фіксації Управління реклами Одеської міської ради 01 вересня 2022 року винесло ОК "35 Жемчужина" припис № 01-20/4560 про усунення порушень шляхом демонтажу конструкції протягом 5 днів з моменту отримання припису. Припис направлявся Обслуговуючому кооперативу, проте поштове відправлення повернулося без вручення "за закінченням терміну зберігання". Вимоги припису були залишені без виконання чи відповіді; припис не оскаржувався до суду, залишається чинним і підлягає обов`язковому виконанню. 01 липня 2024 року Управління реклами Одеської міської ради видало направлення № 01-21/96 на проведення демонтажу дахових рекламних конструкцій; цього ж дня позивач шляхом направлення рекомендованого листа поінформував відповідача про направлення на проведення демонтажу та дату проведення демонтажу, просило забезпечити присутність уповноважених представників ОК "35 Жемчужина" для надання доступу до об`єкта демонтажу та підписання документів, проте останній відмовився отримувати листа. 09 липня 2024 року співробітники технічного відділу КУ "Одесреклама" не отримали вільного доступу до даху та склали акт про недопуск до об`єкта демонтажу. 25 липня 2024 року позивач листом № 364/01-27 поінформував про нову дату демонтажу - з 05 по 09 серпня 2024 року, проте 07 серпня 2024 року співробітники технічного відділу КУ "Одесреклама" так і не отримали доступу до об`єкта будинку. Протягом липня та серпня 2024 року позивач засобами телефонного та електронного зв`язку не отримав інформації про дату, коли уповноважені представники ОК "35 Жемчужина" нададуть доступ об`єкта демонтажу. Рекламна конструкція, яка асоціюється з ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" та іншими юридичними особами у складі корпорації «Kadorr Group» і торговою маркою «Kadorr»; не містить зареєстрованого найменування ОК "35 Жемчужина", зображення знаків для товарів і послуг, що належать цій особі, та не вказує на вид діяльності Обслуговуючого кооперативу; конструкція розміщена не на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, не на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, не біля виходу в таке приміщення та вище першого поверху.

Відповідач протиправно розміщує рекламну конструкцію, не виконує припис про демонтаж великогабаритного рекламного засобу, чим порушує встановлений порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі. Крім того, ОК "35 Жемчужина" перешкоджає проведенню демонтажу, уникаючи комунікації та обмежуючи доступ співробітникам КУ "Одесреклама" до об`єкта демонтажу.

3. ОК "35 Жемчужина" не визнав позов, у відзиві зазначав, що кооператив не є рекламодавцем та не здійснює будь-якої діяльності у сфері виробництва чи розповсюдження реклами; не отримував припис управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560 про усунення порушень, а лист від 01 липня 2024 року № 122/01-27 про надання доступу до горища відмовилася отримувати невідома особа, у кур`єрській накладній не зазначено час отримання відмови та про оплату послуг кур`єрської доставки, що може свідчити про недостовірність інформації, зазначеної в накладній. ОК "35 Жемчужина" дізнався про існування припису після отримання позовної заяви; не вчинив жодних дій, які б перешкоджали КУ «Одесреклама» здійснити демонтаж рекламної конструкції. Оскаржуваний напис «Kadorr 35» встановлений на даху будівлі, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Кадорр Групп Менеджмент» (далі - ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент") надає послуги з комплексного обслуговування багатоквартирних будинків, відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР) не вважається рекламою, а отже і не потребує отримання дозволу на його розміщення.

4. ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" не визнало позов, у відзиві вказувало, що здійснює комплексне обслуговування багатоквартирного будинку на вулиці Літературній, 8 у місті Одесі. Припис та інші документи для здійснення демонтажу були складені на ОК "35 Жемчужина", не надавалися представникам обслуговуючої компанії та позивач не довів, що ТОВ «Кадорр Групп Менеджмент» як управитель багатоквартирного будинку зобов`язане надати доступ чи усунути перешкоди працівникам КУ "Одесреклама" у здійсненні демонтажу дахової конструкції з написом «Kadorr 35».

5. КУ "Одесреклама" у відповідях на відзиви ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" та ОК "35 Жемчужина" зазначає, що у справі немає доказів здійснення обслуговуючою компанією реалізації товару чи оформлення місця торгівлі і того, що Товариство є власником дахової рекламної конструкції.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31 січня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, відмовив у задоволенні позову.

7. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з необґрунтованості позовних вимог, зазначивши, що припис Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560 не був отриманий ОК , оскільки поштове відправлення повернулося до відправника з відміткою "за закінченням терміну зберігання", при цьому доказів повторної відправки цього припису протягом 1 року і 10 місяців до складання направлення на демонтаж не надано. Крім того, позивач не спростував доводи ОК "35 Жемчужина" щодо недостовірності інформації, зазначеної в кур`єрській накладній № 5025, про відмову в отриманні ОК "35 Жемчужина" направлення на проведення демонтажу від 01 липня 2024 року № 01-21/96. Сама по собі відсутність представника ОК "35 Жемчужина" не є безумовним доказом створення перешкод, оскільки для встановлення умислу необхідне попереднє повідомлення керівника чи уповноваженої особи про демонтаж, а зі сторони ОК "35 Жемчужина" не було вчинено жодних дій, спрямованих на перешкоджання КУ "Одесреклама" в демонтажі дахових рекламних конструкцій з написом "Kadorr 35", зазначених в акті фіксації від 29 серпня 2022 року № 004563/22 та приписі від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560. Укладений між ОК "35 Жемчужина" як замовником і ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" як виконавцем договір про надання комплексних послуг від 30 січня 2020 року № 06/01-20 не передбачає для останнього повноважень чи обов`язків щодо встановлення або демонтажу на даху будівель складних інженерних конструкцій, включаючи рекламні, що робить вимоги позивача до цього Товариства суперечливими через відсутність у нього відповідних зобов`язань. До того ж, позивач не надав жодних доказів, які б зобов`язували ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" надати доступ до дахової рекламної конструкції з написом "Kadorr 35" чи не створювати перешкод у її демонтажі, що в сукупності свідчить про відсутність законних підстав для задоволення позову в цій частині.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9. На обґрунтування касаційної скарги КУ "Одесреклама" зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив статтю 90 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) та неправильно застосував статті 7 140 144 Конституції України, статті 1, 16, 26, 27 Закону № 270/96-ВР, статті 16, 30, 73 Закону України 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 9, 20 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів», статтю 9-1 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», пункти 2, 3, 5, 6, 44, 45, 46, 47 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила), пункти 1.5, 3.1, 4.1, 6.1, 6.5, 13.2, 13.3, 15.1, 15.3 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року № 434 (далі - Правила № 434), а також не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформульовану в постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 916/214/20 (про правомірність примусового демонтажу в інтересах громади), та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 вересня 2020 року у справі № 916/1738/19 та від 05 травня 2022 року у справі № 916/3445/19 (де було підтверджено обов`язок обслуговуючих кооперативів надати доступ для демонтажу незаконних реклам на дахах житлових комплексів), та ухвалі від 07 липня 2021 року у справі № 210/5129/17 (про те, що направлення рекомендованого листа на правильну адресу є достатнім для належного повідомлення, а неотримання його не залежить від відправника).

Суд апеляційної інстанції обмежився формальними висновками про відсутність "активних дій" з боку відповідачів, залишивши поза увагою, що пасивна бездіяльність у вигляді відмови від отримання кореспонденції та відсутності уповноважених осіб також становить перешкоду у доступі до об`єкта демонтажу; не дослідив належним чином надані позивачем докази щодо створення перешкод у доступі до об`єкта демонтажу, зокрема, акти про недопуск від 09 липня 2024 року та 07 серпня 2024 року, листи від 01 липня 2024 року № 122/01-27 та від 25 липня 2024 року № 364/01-27, телефонні звернення, а також не оцінив їх у сукупності з приписом Управління реклами Одеської міської ради від 01 вересня 2022 року № 01-20/4560, який є чинним і обов`язковим до виконання.

ОК "35 Жемчужина" як балансоутримувач і розповсюджувач реклами відповідно до статті 26, пункту 3 частини другої статті 27 Закону № 270/96-ВР несе відповідальність за порушення порядку розміщення, включаючи обов`язок демонтажу, а відсутність дозволу, зафіксована актом від 29 серпня 2022 року № 004563/22, робить рекламну конструкцію незаконною, а припис - обов`язковим.

Апеляційний суд не визнав необхідність дозволу на розміщення реклами як дозвільного документа, відсутність якого тягне за собою демонтаж. Типові правила у пунктах 2, 3, 5, 6, 44- 47 прямо передбачають процедуру видачі дозволів, фіксацію порушень та демонтаж самовільно встановлених конструкцій, а Правила № 434 у пунктах 1.5, 3.1, 4.1, 6.1, 6.5, 13.2, 13.3, 15.1, 15.3 деталізують механізм, включаючи обов`язок балансоутримувача надати доступ.

Суд не дослідив докази про статус ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" як управителя, який забезпечує технічне обслуговування конструкції, а тому зобов`язаний надати доступ.

10. ОК "35 Жемчужина" у відзиві просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - без змін, обґрунтовуючи відзив на касаційну скаргу тим, що КУ "Одесреклама" не має повноважень на звернення до суду з позовними вимогами про надання доступу та усунення перешкод у здійсненні демонтажу.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

11. 07 травня 2025 року КУ "Одесреклама" подало до Верховного Суду касаційну скаргу.

12. Верховний Суд ухвалою від 26 травня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі.

13. 05 червня 2025 року ОК "35 Жемчужина" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.

14. Верховний Суд ухвалою від 15 вересня 2025 року призначив справу до розгляду у письмовому провадженні за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи з 16 вересня 2025 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 01 серпня 2022 року Управління реклами Одеської міської ради видало головному фахівцю відділу інспекційної роботи КУ "Одесреклама" Бич О.Г. направлення № 48/01-19 на здійснення фіксації правомірності розташування зовнішньої реклами та вивісок у Суворовському, Приморському, Київському та Малиновському районах м. Одеси. Строк дії направлення встановили до 31 серпня 2022 року.

16. 29 серпня 2022 року Бич О.Г. на підставі цього направлення зафіксував наявність дахової рекламної конструкції за адресою: місто Одеса, вулиця Літературна, 8, у кількості 1 штуки, розміром 18х3х1 м, із задовільним технічним станом та підключенням до електромереж; на конструкції розміщувався напис «Kadorr 35».

17. За результатами перевірки Бич О.Г. склав акт фіксації № 004563/22 недотримання вимог Правил № 434 та Порядку розміщення вивісок на території міста Одеси, затверджений рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14 лютого 2008 року № 178.

18. 01 вересня 2022 року Управління реклами Одеської міської ради винесло припис № 01-20/4560 на адресу ОК "35 Жемчужина" з вимогою усунути порушення вимог законодавства та демонтувати дахову конструкцію розміром 18х3х1 м протягом 5 днів з моменту отримання припису, попередивши про примусовий демонтаж силами КУ "Одесреклама" у разі невиконання.

19. 24 жовтня 2022 року Укрпошта повернула відправлений припис з відміткою на поштовому відправленні - «за закінченням терміну зберігання».

20. 01 липня 2024 року Управління реклами Одеської міської ради видало представникам КУ «Одесреклама» направлення № 01-21/96 на демонтаж дахової рекламної конструкції з написом «Kadorr 35» розміром 18х3х1 м (1 штука).

21. 01 липня 2024 року КУ "Одесреклама" листом № 122/01-27 повідомила ОК "35 Жемчужина", що демонтаж відбудеться 09 липня 2024 року, та запропонувала забезпечити доступ до об`єкта і присутність уповноважених представників для підписання документів.

22. Лист надіслали кур`єрською службою 02 липня 2024 року, але ОК "35 Жемчужина" відмовився від отримання, що підтверджує кур`єрська накладна № 5025.

23. 09 липня 2024 року співробітники технічного відділу КУ "Одесреклама" склали акт про недопуск до об`єкта демонтажу з фото- та відеофіксацією, в якому зазначали, що доступу до даху не було, представники ОК "35 Жемчужина" і ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" не з`явилися, демонтаж не відбувся.

24. 25 липня 2024 року КУ "Одесреклама" направила на електронну пошту ОК "35 Жемчужина" лист з вимогою здійснити демонтаж власними силами до 01 серпня 2024 року, а в разі невиконання - забезпечити доступ із 05 по 09 серпня 2024 року для проведення демонтажу працівниками КУ "Одесреклама".

25. ОК "35 Жемчужина" не виконав вимоги припису у добровільному порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.

27. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

28. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

29. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

30. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

31. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі є частково обґрунтованими, з огляду на таке.

32. Відповідно до статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі; дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.

33. Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі передбачає активну роль суду в адміністративному процесі, що відрізняє його від суто змагальної моделі судочинства. Коли у змагальному процесі суд обмежується оцінкою доводів і доказів, поданих сторонами, то в адміністративному судочинстві суд зобов`язаний забезпечити повне та всебічне з`ясування всіх обставин, необхідних для ухвалення справедливого та об`єктивного рішення.

34. Суд самостійно визначає коло обставин, які підлягають встановленню для правильного вирішення спору, не лише досліджує надані сторонами докази, а й оцінює їхню достовірність (стаття 75 КАС України) та достатність (стаття 76 КАС України).

35. У разі потреби суд має право витребовувати додаткові докази, звертати увагу учасників процесу на прогалини в доказовій базі та пропонувати їм надати уточнені або нові матеріали.

36. При цьому саме на суб`єкта владних повноважень покладається розширений обов`язок доказування, зокрема він зобов`язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть слугувати доказами у справі (абзац другий частини другої статті 77 КАС України).

37. Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі кореспондується з принципом офіційності адміністративної процедури, закріпленим у пункті 11 статті 4 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX).

38. Частиною першою статті 16 цього Закону визначено, що адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи.

39. Тобто, обов`язок всебічного з`ясування обставин лежить як на суді, так і на суб`єкті владних повноважень, що звернувся до суду, оскільки його дії також є частиною адміністративної процедури.

40. Суди першої та апеляційної інстанцій мали врахувати цей принцип і не обмежуватися лише формальним оцінюванням наданих сторонами доказів, а активно сприяти з`ясуванню всіх обставин у справі.

41. Принцип офіційності сприяє реалізації основних засад адміністративного судочинства - законності, об`єктивності та справедливості, забезпечує баланс між активною участю сторін у процесі та відповідальністю суду за всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

42. Зазначене узгоджується з висновками щодо застосування норм процесуального права, викладених у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2019 року у справі № 818/154/16 та від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17.

43. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

44. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (частина друга статті 72 КАС України).

45. З огляду на частини першу та четверту статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

46. Суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували до доказування в адміністративній справі підхід, характерний для цивільного процесу, в якому тягар доказування лежить виключно на учасниках без активного втручання суду в збір доказів.

47. На відміну від цивільного процесу, де сторони самостійно доводять обставини на рівних умовах, в адміністративному процесі змагальність поєднується з принципом офіційності (частина четверта статті 9 КАС України), що передбачає активну роль суду в з`ясуванні всіх обставин справи, витребуванні додаткових доказів.

48. В адміністративному судочинстві у справах, де суб`єкт владних повноважень виступає позивачем, суд, керуючись принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, оцінює правомірність його дій та ефективність захисту публічного інтересу через встановлення обставин, чи мали місце об`єктивні факти, що завадили законній діяльності, і чи були дії суб`єкта владних повноважень правомірними.

49. За встановлення факту перешкоджання законній діяльності, суб`єкт владних повноважень не має доводити умислу або мотивів відповідача, оскільки його ключове завдання - забезпечити ефективний захист публічного інтересу та дотримання законності, відтак ухилення від виконання обов`язків (відмова від комунікації, створення умов неможливості виконання рішень суб`єктів владних повноважень) слід розглядати як форму перешкоджання.

50. У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували фактичні обставини забезпечення доступу до даху багатоквартирного будинку; не дослідили умови договору про надання комплексних послуг від 30 січня 2020 року № 06/01-20 та природу правовідносин між відповідачами, і не встановили реальних повноважень управляючої компанії ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" забезпечувати технічне обслуговування житлового комплексу, надати доступ до всіх інженерних систем та рекламних конструкцій, встановити, хто саме несе відповідальність за експлуатацію будівлі та щодо обов`язків балансоутримувачів і управителів у забезпеченні доступу для демонтажу реклами.

51. Суди не встановили належного відповідача у справі - балансоутримувач, управитель багатоквартирного будинку чи обидва.

52. Для правильного визначення належного відповідача суду необхідно, зокрема, дослідити, чи є ОК "35 Жемчужина" балансоутримувачем відповідної покрівлі/технічних приміщень і чи надавав/повинен надавати згоду/доступ; чи наділено ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" за договором № 06/01-20 організаційними та фактичними повноваженнями забезпечувати доступ до даху/технічних приміщень, зокрема, для виконання припису Управління реклами Одеської міської ради; чи покладає договір на управителя обов`язок сприяти виконанню рішень компетентних органів. Від встановлення таких обставин залежить обсяг відповідальності кожного з відповідачів.

53. Також суди попередніх інстанцій безпідставно констатували недоведеність з боку КУ "Одесреклама" умислу відповідачів у створенні перешкод у доступі до даху багатоквартирного будинку, оскільки для ухвалення рішення було достатньо довести сам факт перешкоджання виконанню владних повноважень шляхом оцінки наданих позивачем доказів, як-то актів про недопуск від 09 липня 2024 року та 07 серпня 2024 року з фото- та відеофіксацією.

54. Суди необґрунтовано відхилили ці докази, не мотивувавши належним чином підстави їх неврахування, що порушує вимоги статті 90 КАС України, яка зобов`язує оцінювати докази в їх сукупності.

55. Для з`ясування особи, відповідальної за забезпечення доступу, суди не витребували журнали обліку ключів чи доступів, накази щодо режиму доступу до технічних приміщень, акти балансоутримання чи інші документи.

56. Також суди першої та апеляційної інстанцій не обґрунтували відхилення аргументу КУ "Одесреклама", що напис «Kadorr 35» не є вивіскою, не підпадає під дію частини сьомої статті 8 Закону № 270/96-ВР, що це саме рекламний засіб, який потребує отримання дозволу, а його самовільне встановлення є підставою для демонтажу.

57. Вирішуючи питання правового статусу напису «Kadorr 35», суду слід перевірити відповідність такого напису критеріям, визначеним частиною сьомою статті 8 Закону № 270/96-ВР.

58. Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення рекомендованого листа чи повідомлення на адресу юридичної особи, зазначену у ЄДРПОУ, вважається належним повідомленням, незалежно від того, чи була фактично отримана кореспонденція адресатом.

59. Подібні висновки висловлював Верховний Суд у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 210/954/17(2-а/210/64/17) та від 17 серпня 2021 року у справі № 520/2621/2020, в ухвалі від 07 липня 2021 року у справі № 210/5129/17.

60. Зазначений висновок також узгоджується з положенням частини четвертої статті 75 Закону № 2073-IX, якою передбачено, що, якщо час отримання адміністративного акта, надісланого поштою, електронною поштою або переданого з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку, не зафіксовано, такий адміністративний акт вважається доведеним до відома особи на п`ятий календарний день з дня його надсилання адміністративним органом, крім випадків, якщо адміністративний акт не надійшов до особи або надійшов пізніше. Якщо особа заявляє про неотримання адміністративного акта або про отримання його пізніше ніж на п`ятий календарний день з дня відправлення, обов`язок доказування факту і часу доведення адміністративного акта до відома особи покладається на адміністративний орган.

61. Відсутність юридичної особи за місцем реєстрації, відмова від отримання поштового чи кур`єрського відправлення, або пасивні дії, коли суб`єкт господарювання уникає отримання відправлення (поштове чи кур`єрське відправлення повертається "за закінченням терміну зберігання", тощо) - все це є формою ухилення від виконання обов`язків та не може тлумачитися на користь особи, яка створює перешкоди.

62. Тобто в адміністративній процедурі ухилення від отримання поштових відправлень не може бути підставою для висновку про необізнаність особи, якій адресувалося відправлення.

63. Суди попередніх інстанцій не оцінили факт відмови ОК "35 Жемчужина" від отримання кореспонденції (кур`єрська накладна № 5025) та відсутністю будь-яких пропозицій щодо альтернативних строків доступу на предмет систематичного перешкоджання відповідачем (відповідачами) виконанню вимог суб`єкта владних повноважень.

64. Пунктом 6.5 Правил № 434 визначено, що на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, конструктивних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з дотриманням Правил благоустрою території міста Одеси.

65. Відповідно до пункту 46 Типових правил у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

66. Згідно з пунктом 13.1 Правил № 434 демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ «Одесреклама» Одеської міської ради за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб`єктів господарювання на підставі відповідних договорів.

67. Пунктом 13.2 Правил № 434 передбачено, що демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у наступних випадках:

а) рекламний засіб є протиправно розміщеним;

б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу;

в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також, якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.

68. Згідно з пунктом 13.3 Правил № 434 у випадках, визначених абзацом «а» підпункту 13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом.

Про виконання припису власник рекламного засобу зобов`язаний письмово повідомити робочий орган не пізніше наступного дня від дати демонтажу рекламного засобу.

У разі невиконання зазначеного припису у встановлений робочим органом термін, демонтаж рекламного засобу здійснюється КУ «Одесреклама» Одеської міської ради.

У випадках, визначених абзацами «б», «в» підпункту 13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється після спливу терміну, зазначеного у приписі робочого органу, якщо вказані у приписі недоліки не усунуті або власник рекламного засобу не здійснив демонтаж самостійно.

69. Таким чином, невиконання неоскарженого припису про демонтаж створює правовий обов`язок суб`єкта господарювання здійснити демонтаж конструкції або надати уповноваженому органу доступ для його здійснення.

70. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили, чи виконали відповідачі обов`язок демонтувати рекламну конструкцію та чи мали правові підстави для його невиконання; не надали правової оцінки сукупності доказів, чи підтверджують акти, листи та відеофіксація факт створення ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" та / або ОК "35 Жемчужина" перешкод у доступі позивача до об`єкта демонтажу.

71. Частиною другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

72. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

73. З огляду на положення статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

74. Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 07 лютого 1995 року (Recommendation R(95)5 concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases). Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R(95)5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.

75. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

76. З огляду на частину другу статті 353 КАС України порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд.

77. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

78. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

79. Зокрема, потребують додаткового з`ясування такі обставини: обсяг повноважень ТОВ "Кадорр Групп Менеджмент" згідно з договором про надання комплексних послуг, включаючи право доступу до технічних приміщень та даху будівлі; правовий статус дахової конструкції з написом «Kadorr 35» - чи є вона рекламним засобом, що потребує дозволу, чи підпадає під виняток частини сьомої статті 8 Закону № 270/96-ВР; фактичні обставини надання або ненадання доступу до об`єкта демонтажу та причини такого ненадання; правомірність дій КУ "Одесреклама" щодо повідомлення відповідачів про необхідність демонтажу та строки його проведення.

80. Позивач у касаційній скарзі просить скерувати справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

81. Проте порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин (неналежне дослідження доказів, невизначення належного відповідача тощо), допущені судом першої інстанції і не були усунуті судом апеляційної інстанції, що зумовлює необхідність направлення справи до суду першої інстанції для нового розгляду відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України.

82. Враховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу КУ "Одесреклама" слід задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року скасувати, а справу - направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

83. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

84. Оскільки Верховний Суд не змінює судових рішень та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

85. Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року скасувати, а справу № 420/31843/24 - направити до Одеського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: О.П. Стародуб

С.М. Чиркін