УХВАЛА

09 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 916/214/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Банаська О. О., Погребняка В. Я.,

розглянув матеріали касаційної скарги Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради за вх. № 5960/2021

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021

у складі колегії суддів: Поліщук Л. В. (головуюча), Будішевької Л. О., Таран С. В.

та рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020

у складі судді Гута С. Ф.

у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА"

до Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради

про стягнення 44 292 грн.

Під час підготовки до розгляду цієї касаційної скарги Касаційний господарський суд вирішив:

- задовольнити клопотання Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 916/214/20;

- поновити Комунальній установі "Одесреклама" Одеської міської ради строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 916/214/20;

- відкрити касаційне провадження у цій справі в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи;

- передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 916/214/20 разом із касаційною скаргою Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради за вх. № 5960/2021 на рішення Господарського суду Одеської області від
11.12.2020 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від
06.04.2021 з підстав, передбачених частиною 5 статті 302 ГПК України. При цьому

ВСТАНОВИВ:

28.01.2020 Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради (далі - Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради або КУ "Одесреклама") звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" (далі - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" або ОСББ "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" або Об'єднання) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати відповідача усунути перешкоди позивачу у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції розміром 40м х 3м х 1 сторону у кількості 1 шт. з написом "KADORR желает всем счастья и добра", зазначеної в акті фіксації від 01.11.2019 № 007051/19 та приписі про усунення порушень від 05.11.2019 № 01-20/5495, шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, буд. 5-Б.

03.02.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області за цією позовною заявою відкрито провадження по справі та прийнято розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

17.03.2020 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" до Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради про стягнення суми за завдану матеріальну шкоду у розмірі 44 292 грн.

23.03.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву було прийнято до розгляду та об'єднано з первісним позовом.

02.07.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області провадження у справі № 916/214/20 було зупинено до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 916/1738/19.

02.11.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області провадження у справі № 916/214/20 поновлено.

03.11.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області клопотання Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради від 02.11.2020 про закриття провадження у справі № 916/214/20 задоволено частково, провадження у справі № 916/214/20 за первісним позовом Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" про зобов'язання вчинити певні дії закрито, а розгляд зустрічного позову призначено в підготовчому судовому засіданні на 16.11.2020.

16.11.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області закрито підготовче провадження у справі № 916/214/20 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" до Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради про стягнення 44 29 грн та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

11.12.2020 рішенням Господарського суду Одеської області позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" до Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради задоволено. Стягнуто завдану матеріальну шкоду в розмірі 44 292 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 грн.

05.05.2021 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 залишено без змін.

Рішення судів мотивовано тим, що в результаті протиправних дій Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської, вчинених з грубим порушенням діючого законодавства України, відповідачем безпідставно та необґрунтовано проведено демонтаж конструкції, яка не є рекламою, в результаті чого вказану конструкцію приведено до незадовільного стану, чим було завдано майнову шкоду Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА", розмір якої складає 44 292 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції, пославшись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.11.2019 у справі № 522/19532/14а, зробив висновок, що в даному випадку як Управління реклами Одеської міської ради, так і Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради вийшли за межі визначених законом повноважень, оскільки питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкцій має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким в Одеській області є Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

05.05.2021 Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради через Південно-західний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подала касаційну скаргу, в якій скаржник просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 у справі № 916/214/20 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" до Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради про стягнення 44 292
грн відмовити.

22.06.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Білоуса В. В., Погребняка В. Я.

У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В. В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/214/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В. Г., суддя - Банасько О. О., суддя - Погребняк В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.06.2021.

Розглянувши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Предметом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у цій справі, повний текст якої складено 06.04.2021, тобто останнім днем подання касаційної скарги було 26.04.2021 (включно).

Водночас касаційну скаргу подано разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021, яке обґрунтовано тим, що розгляд справи № 916/214/20 в апеляційному суді відбувався в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду складено 06.04.2021, однак копію повного судового рішення КУ "Одесреклама" надіслано засобами поштового зв'язку та вручено 16.04.21. З урахуванням викладеного, скаржник просить Суд поновити йому строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 № 916/214/20.

З урахуванням того, що касаційну скаргу Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради за вх. № 5960/2021 подано у межах двадцяти днів з дня вручення повного тексту оскаржуваного судового рішення у цій справі, колегією суддів Касаційного господарського суду вирішено причини пропуску строку визнати поважними та поновити Комунальній установі "Одесреклама" Одеської міської ради строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від
11.12.2020 і постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від
06.04.2021.

Згідно з вимогами пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Зважаючи на обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи з огляду на таке.

В оскарженій постанові колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначила, що "в даному випадку як Управління реклами Одеської міської ради, так і Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради вийшли за межі визначених законом повноважень, оскільки питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкцій має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким в Одеській області є Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Посилання скаржника на Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 № 434, відповідно до яких Управління реклами Одеської міської ради уповноважене надавати приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами та направлення на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, що виконується Комунальною установою "Одесреклама" Одеської міської ради, є безпідставними, оскільки положення Правил в цій частині суперечать вимогам норм нормативно-правових актів вищої юридичної сили і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин".

Проте, такі висновки не узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, а саме:

1) висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 522/15817/16-а.

У цій справі, встановивши факт розміщення суб'єктом господарювання зовнішньої реклами за відсутності відповідного дозволу на таке розміщення, Управлінням реклами Одеської міської ради, як органом, уповноваженим регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси, був винесений припис про усунення цих порушень та зобов'язано суб'єкта господарювання здійснити демонтаж таких рекламних конструкцій. У подальшому, комунальним підприємством "Одесреклама" (правонаступником якого є комунальна установа "Одесреклама") було демонтовано одну конструкцію на фасаді, інші були усунуті в добровільному порядку. Суб'єкт господарювання звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів, суди першої та апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовили. У касаційній скарзі позивач зазначив про відсутність в Управління реклами Одеської міської ради повноважень на винесення спірного припису, та стверджував, що демонтаж рекламних носіїв був здійснений КП "Одесреклама" незаконно. За результатами розгляду Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України від 03 липня 1996року N 270/96-ВР "Про рекламу" (далі - Закон № 270/96-ВР) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила) передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

У відповідності до наведених вимог Закону № 270/96-ВР і на підставі наведених Типових правил розроблені Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Одеської МР від 22 квітня 2008року № 434 (далі - Правила № 434).

Згідно з п. 6.1 Правил № 434 розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Одеської МР.

За змістом п. 7.1 цих Правил для одержання дозволу юридична або фізична особа-підприємець подає заяву за встановленою формою до якої додаються перелік документів, що визначений цим пунктом.

За приписами п. 6.26 Правил № 434 визначено, що вивіска чи табличка, як елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу до такого приміщення, який не є рекламою та розміщується відповідно до порядку розміщення вивісок на території міста Одеси.

Відповідно до п. 45,46 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі -робочий орган) (п. 5 Типових правил).

Разом з цим, за п. 1.5 Правил № 434 визначено, що робочий орган - це управління реклами Одеської МР, яке уповноважене регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.

Відповідно до п. З Правил № 434 робочий орган надає фізичним та юридичним особам обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів.

Також, п. 13 наведених Правил визначено, що демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у наступних випадках: а) рекламний засіб є протиправно розміщеним (..).

У випадках, визначених абзацом "а" п. 13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом.

З аналізу вказаних вище законодавчих приписів, убачається, що Правилами № 434 чітко передбачені повноваження робочих органів (до яких належить відповідач) здійснювати контроль за додержанням цих Правил (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами) та звертатися до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк, що по суті є повноваженнями на видачу відповідних приписів. За таких обставин, колегія суддів вважає вірними твердження судів першої та апеляційної інстанцій, що встановивши факт розміщення позивачем зовнішньої реклами по вул. Велика Арнаутська, 33 у місті Одесі за відсутності відповідного дозволу на таке розміщення, управлінням цілком правомірно було винесено оскаржуваний припис від 18 липня 2016 року № 01-30/3017 про усунення порушень та зобов'язання позивача здійснити демонтаж таких рекламних конструкцій".

2) висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі № 2а/1522/6892/11.

У цій справі Управлінням реклами Одеської міської ради у відношенні позивача було складено припис про усунення порушень з вимогою демонтувати рекламні конструкції у зв'язку з їх розміщенням без дозвільних документів. У результаті невиконання позивачем вимог припису Управлінням реклами Одеської міської ради видано направлення на проведення демонтажу рекламних конструкцій, який було здійснено КП "Одесреклама". Позивач вважав демонтаж незаконним, але за розглядом його касаційної скарги Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"Згідно частини першої статті 16 Закону № 270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (Правила № 2067) регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці (п. 2 Правил № 2067).

Так, п. 3 Правил № 2067 визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Пунктом 5 указаних Правил закріплено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Так, Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі затверджено Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 № 434 (далі по тексту - Правила № 434).

Дані Правила регламентують порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та процедуру їх переоформлення, зміни й анулювання, визначають вимоги до технічного стану, художньо-естетичного вигляду та порядку розміщення рекламних засобів, умови користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, підстави та порядок здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, а також порядок здійснення контролю за дотриманням положень цих Правил.

Дія цих Правил поширюється на всю територію міста Одеси, включаючи розташування рекламних засобів на будинках (будівлях) і спорудах, на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах та інших територіях, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об'єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. Правила є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами у межах території міста Одеси. Дія документа поширюється на територію міста Одеси, а саме розташування рекламних засобів на будинках і спорудах, міських вулицях, у тому числі на відкритих майданчиках, площах, на зелених зонах та озеленених територіях, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, а також інших об'єктах, розташованих на відкритій місцевості.

Робочий орган - управління реклами Одеської міської ради, уповноважене Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси (п. п. 1.2,1.3 п. 1.5 Правил №434).

Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до правильних висновків про те, що управління реклами Одеської міської ради є робочим органом.

Відповідно до п. п 3.1. п. 3 Правил № 434 робочий орган, зокрема, надає фізичним та юридичним особам обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення

Згідно з п. п. 4.1 п. 4 вказаних правил, КП "Одесреклама", зокрема, на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів.

Положеннями пункту 13 Правил № 434 також закріплено, що демонтаж рекламних засобів здійснюється КП "Одесреклама" за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів.

Демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у наступних випадках: а) рекламний засіб є протиправно розміщеним; б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу; в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також, якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.

Аналізуючи викладене, можна зробити висновок, що робочий орган, у разі виявлення порушень Правил № 434, уповноважений надавати приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами та направлення на здійснення демонтажу протиправно розмішених рекламних засобів, що виконується, зокрема, КП "Одесреклама". Факт наявності в Управління реклами Одеської міської ради повноважень щодо надання приписів та направлень на здійснення демонтажу також убачається з постанов Верховного Суду від 28.11.2019 за №522/15817/16-а та від
30.04.2020 за №323/3491/16-а".

На переконання колегії суддів, у судовій практиці відбувається неоднакове застосування судами норм Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в частині компетенції органів місцевого самоврядування у контролі за дотриманням законодавства України про розміщення зовнішньої реклами.

Правила № 434 є чинними, правомірними, обов'язковими до застосування, та правомірність й обов'язковість застосування місцевих правил розміщення зовнішньої реклами у правовідносинах з приводу демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів неодноразово підтверджена актуальною судовою практикою Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 26.11.2019 року у справі № 461/6414/17, постанова Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі № 522/15817/16-а) та Великої Палати Верховного Суду (постанова від 29.09.2020 року у справі № 916/1738/19).

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.

Судова колегія вважає, що розгляд цієї справи в касаційному порядку матиме важливе значення для формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі вищенаведених норм матеріального права, для спрямування судової практики в єдине і правильне правозастосування.

Також колегія суддів вважає, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки оскарженими судовими рішеннями заперечуються та повністю нівелюються повноваження КУ "Одесреклама" на здійснення демонтажу зовнішньої реклами в місті Одесі, які на виконання статті 16 Закону України "Про рекламу" визначені для установи Виконавчим комітетом Одеської міської ради у затверджених ним Правилах розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 № 434).

Фактично оскаржуваними рішеннями робиться висновок про безпідставність визначеного Виконавчим комітетом Одеської міської ради порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі в частині покладання ним на Управління реклами Одеської міської ради та КУ "Одесреклама" повноважень з демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів та "перекладено" ці повноваження на інший орган - Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, який таких повноважень згідно із законодавством не має, що вказує на безпідставне втручання у компетенцію виконавчих органів місцевих рад та їх законну діяльність з регулювання розміщення зовнішньої реклами на території міста Одеси.

Необхідно зазначити, що демонтаж (у тому числі примусовий демонтаж) рекламних засобів, розміщених з порушенням чинного законодавства України про рекламу, впроваджений в переважній більшості міст України та має на меті усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, забезпечення захисту прав громадян та суб'єктів підприємницької діяльності у сфері зовнішньої реклами, забезпечення належного рівня благоустрою міст тощо. При цьому рішення про демонтаж рекламних конструкцій на підставі локальних нормативно-правових актів приймається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а у випадку невиконання такого рішення особами, винними в порушенні норм рекламного законодавства, демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів здійснюється відповідними комунальними підприємствами та установами, підпорядкованими виконавчим органам. На переконання скаржника, у місті Одесі, на відміну від інших міст України, запроваджений Виконавчим комітетом Одеської міської ради порядок необґрунтовано заперечується на рівні судового розгляду спорів між Управлінням реклами, КУ "Одесреклама" та суб'єктами, які протиправно розміщують зовнішню рекламу, в тому числі у цій справі № 916/214/20 на підставі висновків Верховного Суду у справі № 522/19532/14а, що призводить до унеможливлення подальшої реалізації повноважень позивача, визначених Правилами розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі та Статутом установи.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вирішила відкрити касаційне провадження у справі № 916/214/20.

Відповідно до частини 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги.

Водночас, вирішуючи питання щодо призначення розгляду справи у відкритому судовому засіданні колегія суддів касаційної інстанції враховує таке.

Виходячи з положень частини 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається з матеріалів справи № 916/214/20, ціна позову у цій справі складає 44 292 грн, що значно менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, справа № 916/214/20 підлягає перегляду в касаційному порядку за касаційною скаргою Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради за вх. № 5960/202 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Виходячи з положень частини 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради за вх. № 5960/202.

Крім того, слід відзначити, що касаційна скарга за вх. № 5960/202 містить клопотання Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради про передачу справи № 916/214/20 за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" до Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради про стягнення 44 292 грн на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з частиною 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Про необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики судовою колегією було описано вище.

На переконання колегії суддів виключна правова проблема у цій справі полягає в тому, що висновки, зроблені судами в оскаржених судових рішеннях, не відповідають положенням Європейської хартії місцевого самоврядування та національного законодавства України в частині визначених повноважень органів місцевого самоврядування та унеможливлюють ефективний контроль за незаконним розміщенням реклами у населених пунктах України, у тому числі, за об'єктами реклами, які перебувають в аварійному стані та становлять небезпеку для громадян, майна тощо.

Так, Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування (далі - Хартія). Згідно зі статтею 3 Хартії місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення. Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи. Це положення жодним чином не заважає використанню зборів громадян, референдумів чи будь-якої іншої форми прямої участі громадян, якщо це дозволяється законом.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та частини 1 статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

За змістом частини 1 статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи сільської, селищної, міської ради входять до системи місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з підпунктом 13 пункту "а" частини 1 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в якій визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовані Законом України "Про рекламу".

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 були затверджені Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі по тексту - Правила), які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Відповідно до визначення термінів, що містяться у пункті 2 цих Правил, виконавчий орган ради - виконавчий комітет сільської (сільський голова), селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міськдержадміністрації;

дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Згідно з пунктом 3 Правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган) (пункт 5 Правил).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Отже Управління реклами Одеської міської ради є виконавчим органом міської ради в розумінні частини 1 статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" та пункту 5 Правил, наділяється згідно з чинним законодавством власними повноваженнями, в межах яких діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно з пунктами 45 Правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначені Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 5 статті 9-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" контроль за наявністю документів дозвільного характеру у суб'єктів господарювання, необхідність одержання яких встановлена законом, здійснюють органи виконавчої влади та/або органи місцевого самоврядування (їх виконавчі органи) в межах повноважень та в порядку, передбачених законом.

Аналіз наведених вимог чинного законодавства свідчить про те, що виконавчий орган сільської, селищної, міської ради є органом, що надає дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, вирішує питання, пов'язані із дозвільним контролем за розміщенням рекламних засобів, тобто здійснює контроль за дотриманням правил розміщення реклами, а отже у межах своїх повноважень може приймати рішення про усунення порушень цих правил, зокрема рішення про зобов'язання розповсюджувача реклами демонтувати рекламний засіб, установлений без відповідного на те дозволу.

Аналогічні висновки містяться в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 19.02.2013 у справі № 21-18а13, прийнятій за результатом розгляду справи щодо неоднакового застосування касаційним судом статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу".

Проте висновки судів попередніх інстанцій у цій справі, на переконання колегії суддів, були зроблені з неправильним застосуванням цих норм чинного законодавства та взагалі без урахування норм Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі також не врахували висновки, викладені в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 19.02.2013 у справі № 21-18а13 про те, що Управління реклами Одеської міської ради наділене повноваженнями щодо складання приписів та демонтажу рекламних конструкцій, вивісок, викладений в постанові від 29.10.2015 у справі № 2-а-6892/11 ( № К/800/37590/14).

Крім того, як встановили суди попередніх інстанцій у цій справі, Виконавчий комітет Одеської міської ради своїм рішенням від 22.04.2008 № 434 затвердив Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (далі по тексту - Правила), в яких Управління реклами Одеської міської ради було визначене робочим органом, уповноваженим Одеською міською радою, регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.

Згідно з пунктами 1.2., 1.3. Правил (тут і далі по тексту - в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) вони регламентують порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та процедуру їх переоформлення, зміни й анулювання, визначають вимоги до технічного стану, художньо-естетичного вигляду та порядку розміщення рекламних засобів, умови користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, підстави та порядок здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, а також порядок здійснення контролю за дотриманням положень цих Правил.

Дія цих Правил поширюється на всю територію міста Одеси, включаючи розташування рекламних засобів на будинках (будівлях) і спорудах, на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах та інших територіях, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об'єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.

За змістом пункту 3.1. Правил робочий орган в межах своїх завдань та повноважень, зокрема реєструє та видає дозволи на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Одеської міської ради, забезпечує контроль за дотриманням цих Правил фізичними та юридичними особами, видає направлення на здійснення перевірок дотримання цих Правил, надає фізичним та юридичним особам обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, контролює виконання приписів, видає направлення на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів.

Згідно з пунктом 4.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі Комунальна установа "Одесреклама" в межах покладених на неї завдань та функцій, зокрема перевіряє за направленням робочого органу додержання фізичними та юридичними особами вимог цих Правил та надає робочому органу матеріали щодо виявлених порушень; за направленням робочого органу проводить перевірки дотримання фізичними та юридичними особами вимог цих Правил, на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів.

Відповідно до пункту 13.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ "Одесреклама" Одеської міської ради за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів.

Частиною 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Це положення кореспондується з нормами частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", за змістом якої акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до частини 2 статті 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції" від 22.04.2008 № 434 є обов'язковим для виконання в межах міста Одеси актом, яким встановлений порядок розміщення зовнішньої реклами на відповідній території.

При цьому ці Правила не визнані протиправними та такими, що не відповідають Конституції та законам України, не скасовані в судовому порядку, дія Правил не зупинена у встановленому законом порядку. Тобто ці Правила є чинними та відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України, частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковими до виконання усіма суб'єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами, у межах території міста Одеси.

Однак суди попередніх інстанцій не врахували викладене, не застосували положення статті 144 Конституції України та частину 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". При цьому суд апеляційної інстанції, як вже зазначено, пославшись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від
20.11.2019 у справі № 522/19532/14а, зробив висновок, що в даному випадку як Управління реклами Одеської міської ради, так і Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради вийшли за межі визначених законом повноважень, оскільки питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкцій має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким в Одеській області є Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

За таких обставин Касаційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання скаржника про передачу справи № 916/214/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, необхідність його задоволення та передачі справи № 916/214/20 разом із касаційною скаргою Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на необхідність вирішення виключної правої проблеми та формування єдиної практики щодо застосування статей 16, 26 Закону України "Про рекламу" та норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині повноважень органів місцевого самоврядування у сфері рекламних послуг.

На підставі викладеного та керуючись статтями 8, 301, 288, 294, 295, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 916/214/20.

2. Поновити Комунальній установі "Одесреклама" Одеської міської ради строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у справі № 916/214/20.

3. Відкрити касаційне провадження у справі № 916/214/20 за касаційною скаргою Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до
27.07.2021.

5. Справу № 916/214/20 разом з касаційною скаргою Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

6. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк