Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.01.2019 року у справі №826/19326/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2019 року

м. Київ

справа №826/19326/16

адміністративне провадження №К/9901/1830/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Смоковича М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2017 (колегія суддів у складі: Келеберди В.І. Качура І.А., Федорчука А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (колегія суддів у складі: Твердохліб В.А., Бужак Н.П., Костюк Л.О.) у справі № 826/19326/16 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Євдоченка Леоніда Олександровича, Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - відповідач-1, Адміністрація Держспецзв'язку), Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Євдоченка Леоніда Олександровича (далі - відповідач-2, Голова Держспецзв'язку), Головного управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - відповідач-3, ГУУФЗ Держспецзв'язку, Головне управління), в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив:

визнати протиправним і скасувати наказ Адміністрації Держспецзв'язку від 11.11.2016 № 705 про внесення змін до штатного розпису Головного управління;

визнати протиправним та скасувати наказ Голови Держспецзв'язку від 14.11.2016 №397-ос про зарахування полковника ОСОБА_1 за пунктом 81, підпунктом 2 пункту 82 Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Держспецзв'язку, затвердженого Указом Президента України від 31.07.2015 № 463, у розпорядження начальника Головного управління зі збереженням права на грошове та інші види забезпечення за посадою начальника Головного управління та про зобов'язання начальника Головного управління організувати службову діяльність полковника ОСОБА_1 і здійснювати контроль за виконанням покладених на нього завдань;

поновити його на військовій службі з дати звільнення з військової служби - 22.05.2017, на посаді начальника ГУ УФЗ Держспецзв'язку з 15.11.2016;

визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Держспецзв'язку щодо неподання до відповідного органу Служби безпеки України матеріалів для переоформлення ОСОБА_1 допуску до державної таємниці у зв'язку із закінченням строку його дії;

зобов'язати Адміністрацію Держспецзв'язку надати до відповідного органу Служби безпеки України матеріали для переоформлення ОСОБА_1 допуску до державної таємниці у зв'язку із закінченням строку його дії;

зобов'язати ГУУФЗ Держспецзв'язку донарахувати та виплатити йому недоплачені частини надбавок за службу в умовах режимних обмежень за лютий 2017 року у розмірі 355,36 грн., за березень 2017 року у розмірі 398,00 грн., визначених без утримання податків і інших обов'язкових платежів;

зобов'язати ГУУФЗ Держспецзв'язку донарахувати та виплатити позивачу недоплачені частини грошового утримання за січень 2017 року у розмірі 7818,93 грн., за лютий 2017 року у розмірі 7776,29 грн., за березень 2017 року у розмірі 13 026,83 грн., визначених без утримання податків і інших обов'язкових платежів;

визнати протиправним і скасувати наказ Голови Держспецзв'язку від 15.03.2017 № 85-ОС, змінений наказом Голови Держспецзв'язку від 19.04.2017 № 137-ос, згідно з яким звільнено зі служби за пунктом «г» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) у запас Збройних Сил України полковника ОСОБА_1, який перебуває у розпорядженні начальника ГУУФЗ Держспецзв'язку, виключивши його зі списків особового складу з урахуванням наданої відпуски та припинено контракт, 22.05.2017;

визнати незаконним звільнення позивача 22.05.2017 з військової служби на підставі наказу від 15.03.2017 № 85-ОС, зміненого наказом від 19.04.2017 № 137-ос.

Також, позивачем подано заяву про вихід за межі позовних вимог у справі №826/19326/16, відповідно до якої просить:

визнати протиправним і скасувати наказ Голови Держспецзв'язку від 15.03.2017 № 85-ОС, змінений наказами Голови Держспецзв'язку від 19.04.2017 № 137-ос та від 25.07.2017 № 259-ос, згідно з яким 31.05.2017 звільнено зі служби за пунктом «г» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) у запас Збройних Сил України полковника ОСОБА_1, який перебуває у розпорядженні начальника ГУУФЗ Держспецзв'язку, виключивши його зі списків особового складу з урахуванням наданої відпуски та припинено контракт;

визнати незаконним звільнення 31.05.2017 з військової служби позивача на підставі наказу від 15.03.2017 № 85-ОС, зміненого наказами від 19.04.2017 № 137-ос та від 25.07.2017 № 259-ос;

поновити його на військовій службі з дати звільнення з військової служби - 31.05.2017, на посаді начальника ГУ УФЗ Держспецзв'язку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, відмовлено повністю у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу Голови Держспецзв'язку від 11.12.2015 № 401-ос «Про особовий склад» прийнятий на військову службу за контрактом, та йому присвоєно військове звання «полковник».

Наказом Голови Адміністрації Держспецзв'язку від 11.11.2016 № 705 внесено зміни до Штатного розпису ГУУФЗ Держспецзв'язку на період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в частині зміни штатної категорії посади начальника Головного управління. Із 15.11.2016 комплектування цієї посади передбачено працівником 17 тарифного розряду, із зазначенням коду класифікатора професій - 1210.1 та розміру посадового окладу - 3555,00 грн.

Наказом Голови Держспецзв'язку від 14.11.2016 № 397-ос, відповідно до пункту 81, підпункту 2 пункту 82 Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Держспецзв'язку, затвердженого Указом Президента України від 31.07.2015 № 463 (далі - Положення № 463) та у зв'язку з проведенням організаційних заходів позивача зараховано у розпорядження начальника ГУУФЗ Держспецзв'язку зі збереженням права на грошове та інші види забезпечення за посадою начальника головного управління.

Наказом Голови Держспецзв'язку від 14.11.2016 року № 398-ос «Про особовий склад» начальником Головного управління призначено ОСОБА_9

На підставі подання до звільнення, відповідно до пункту «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини шостої статті 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) позивача наказом Голови Держспецзв'язку від 15.03.2017 № 85-ос звільнено з військової служби в Держспецзв'язку у запас Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу, з урахуванням наданої чергової відпустки, 19.04.2017.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.11.2016 позивач прибув до Адміністрації Держспецзв'язку на щотижневу службову нараду керівників підрозділів Держспецзв'язку за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 13.

Після завершення службової наради, у той же день в кабінеті Голови Держспецзв'язку позивачу в присутності деяких керівників підрозділів Держспецзв'язку доведено до відома накази від 11.11.2016 № 705 «Про внесення змін до штатного розпису», від 14.11.2016 № 397-ос «Про особовий склад» та від 14.11.2016 № 708 «Про призначення комісії для прийняття та здавання посади».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що спірними наказами правомірно внесено зміни до штатного розпису та зараховано позивача у розпорядження начальника ГУУФЗ Держспецзв'язку на підставі пункту 81, підпункту 2 пункту 82 Положення № 463. Крім того, суд дійшов висновку, що наказ від 15.03.2017 № 85-ос щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби у Держспецзв'язку виданий у відповідності до норм Положення № 463.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що наказ від 11.11.2016 № 705 безпідставно звужує коло осіб, які можуть обіймати посаду начальника ГУУФЗ Держспецзв'язку та не відповідає положенням Указу Президента України від 21.03.2002 № 277/2002 «Про переліки посад військовослужбовців і працівників правоохоронних органів, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (начальницького) складу, та граничних військових і спеціальних звань за цими посадами» (далі - Указ Президента № 277). Внесення змін до штатного розпису ГУУФЗ Держспецзв'язку стало наслідком прийняття наказу від 14.11.2016 № 397-ос про його зарахування у розпорядження начальника Головного управління. Водночас, зі змісту цього наказу взагалі не вбачається, що саме стало підставою для його зарахування у розпорядження, як і не визначений строк його зарахування у розпорядження. При цьому, підставою зарахування у розпорядження зазначено скорочення штатів або проведення організаційних заходів. Судами попередніх інстанцій не встановлено фактів ні скорочення штатів, ні проведення організаційних заходів, а тому скаржник вважає, що його зарахування у розпорядження відбулось протиправно. Крім того, зазначає, що зарахування у розпорядження також спричинило прийняття наказу про його звільнення. Доводи касаційної скарги також містять посилання на недотримання відповідачами порядку звільнення військовослужбовця, передбаченого нормами пункту «г» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пунктів 152-155 Положення № 463. Також вказує на порушення приписів Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Держспецзв'язку, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 30.11.2015 № 731 (далі - Інструкція № 731), яке полягало у безпідставній виплаті грошового забезпечення у зменшеному розмірі.

У відзивах на касаційну скаргу відповідачі з доводами та вимогами скаржника не погоджуються і вказують на те, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно з'ясовані обставини в справі, що підтверджено доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи та прийнято законні рішення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 23.02.2016 № 3475-IV «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України» (далі - Закон № 3475-IV) відповідно до Конституції України визначаються правові основи організації та діяльності Держспецзв'язку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3475-IV Держспецзв'язок є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв'язку спеціального призначення, урядового фельд'єгерського зв'язку, а також інших завдань відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 5 Закону № 3475-IV Держспецзв'язок має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України; територіальні підрозділи; Головне управління та підрозділи урядового фельд'єгерського зв'язку; навчальні, охорони здоров'я, санаторно-курортні та інші заклади, науково-дослідні, науково-виробничі та інші установи і організації.

Положення про територіальні органи, територіальні підрозділи, ГУУФЗ, заклади і установи Держспецзв'язку, їх структуру, штат (штатний розпис) і кошторис затверджує Голова Держспецзв'язку (частина шоста статті 5 Закону № 3475-IV).

Відповідно до підпунктів 12, 19 пункту 12 Положення про Адміністрацію Держспецзв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 411 (далі - Положення № 411) Голова Держспецзв'язку: затверджує структуру, штат (штатний розпис) і кошторис територіальних органів Адміністрації Держспецзв'язку, ГУУФЗ Держспецзв'язку, територіальних підрозділів, закладів, установ та організацій, які входять до структури Держспецзв'язку; затверджує положення про самостійні структурні підрозділи Адміністрації Держспецзв'язку, її територіальні органи, ГУУФЗ Держспецзв'язку, територіальні підрозділи, положення (статути) про заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв'язку.

Аналогічна норма міститься у пункті 1.6 розділу І Положення про ГУУФЗ Держспецзв'язку, затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 10.11.2015 № 675 (далі - Положення № 675).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що штатний розпис Головного управління на період з 01.01.2016 по 31.12.2016 затверджений наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 16.09.2015 № 525 (зі змінами) та підписаний Головою Держспецзв'язку.

Відповідно до підпункту 17 пункту 12 Положення № 411 Голова Держспецзв'язку підписує накази.

Внесення змін до штатного розпису підрозділів Держспецзв'язку, у тому числі і Головного управління, проводиться відповідно до Інструкції про порядок складання, розгляду, затвердження структур і штатних розписів у Держспецзв'язку, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 20.09.2016 № 577 (далі - Інструкція №577).

Пунктом 1 розділу IV Інструкції № 577 визначено, що зміни до структур і штатних розписів підрозділів Держспецзв'язку (за винятком підрозділів УФЗ Держспецзв'язку) вносяться наказами Адміністрації Держспецзв'язку.

Підставами для внесення змін до структури підрозділу Держспецзв'язку є: вимога актів законодавства щодо основних завдань і функцій підрозділів Держспецзв'язку, упорядкування їх організаційної структури та чисельності особового складу; рішення керівництва Держспецзв'язку (рішення ГУ УФЗ Держспецзв'язку щодо підрозділів УФЗ Держспецзв'язку) (пункт 2 розділу IV Інструкції № 577).

Згідно з положеннями пункту 3 розділу IV Інструкції № 577 підставою для внесення змін до штатного розпису підрозділу Держспецзв'язку є рішення керівництва Держспецзв'язку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.11.2016 відповідно до положень Інструкції № 577 полковником ОСОБА_10, першим заступником Голови Держспецзв'язку, підготовлена на ім'я Голови Держспецзв'язку доповідна записка щодо удосконалення керівництва діяльністю Головного управління: запропоновано внести відповідні зміни до штатного розпису ГУУФЗ Держспецзв'язку, передбачивши комплектування посади начальника ГУУФЗ Держспецзв'язку - працівником, зміни провести з 15.11.2016.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3475-IV керівництво Держспецзв'язком здійснює Голова Держспецзв'язку, який очолює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв'язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, і несе особисту відповідальність за виконання покладених на Держспецзв'язок завдань.

В межах повноважень, визначених статтею 6 Закону № 3475-IV, Головою Держспецзв'язку 10.11.2016 року розглянуто доповідну записку та накладено резолюцію «Згоден», яка у встановленому порядку передана до Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Держспецзв'язку для підготовки наказу про внесення відповідних змін.

11.11.2016 Головою Держспецзв'язку був підписаний наказ № 705 «Про внесення змін до штатного розпису».

Частиною 1 статті 11 Закону № 3475-IV передбачено, що до особового складу Держспецзв'язку належать військовослужбовці, державні службовці та інші працівники.

Указом Президента № 277 затверджено переліки посад військовослужбовців і працівників правоохоронних органів, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (начальницького) складу, та граничних військових і спеціальних звань за цими посадами (додатки № 1 - № 12).

У примітці до додатку 12 переліку посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського складу, та граничних військових звань за цими посадами в Держспецзв'язку встановлено, що посади, зазначені у цьому додатку, можуть бути заміщені як військовослужбовцями, так і цивільними особами (державними службовцями або іншими особами, які уклали відповідно до закону трудовий договір із Держспецзв'язком).

Тобто, на посаду начальника ГУУФЗ Держспецзв'язку, зазначену у цьому переліку, може бути призначена особа, яка є як військовослужбовцем, так і цивільною особою.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 №162/06/187-07 «Щодо штатного розпису» встановлено, що відповідно до статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Також у листі зазначено, що штатний розпис - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників. Штатний розпис містить назви посад, чисельність персоналу та оклади за кожною посадою.

З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх про те, що наказ від 11.11.2016 № 705 «Про внесення змін до штатного розпису» прийнято Адміністрацією Держспецзв'язку у межах повноважень, вмотивовано та належним чином.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з необхідністю виконання наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 11.11.2016 № 705 та підвищення ефективності виконання службових завдань на окремих напрямах діяльності, позивача, відповідно до підпункту 2 пункту 82 Положення № 463 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), зараховано з 15.11.2016 у розпорядження начальника Головного управління зі збереженням грошового та інших видів забезпечення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 82 Положення № 463 зарахування військовослужбовців у розпорядження начальників допускається у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - до трьох місяців.

Згідно пункту 163 Положення № 463 військовослужбовці не можуть бути виключені зі списків особового складу Держспецзв'язку в період перебування їх на лікуванні у закладах охорони здоров'я і у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зарахований у розпорядження за підставою, яка встановлена підпунктом 2 пункту 82 Положення № 463, а саме: у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 11 розділу IV Інструкції про порядок застосування Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Держспецзв'язку, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 24.03.2016 № 227 (далі - Інструкція № 227) визначено, що підставою для зарахування військовослужбовця у розпорядження начальника у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів є зміна організаційно-штатної побудови підрозділу, скорочення штатних посад, перерозподіл функціональних обов'язків та наявних сил у зв'язку зі зміною покладених завдань, прийняття Головою Держспецзв'язку або особою, яка тимчасово виконує його обов'язки, управлінських рішень щодо підвищення ефективності виконання службових завдань на окремих напрямах діяльності підрозділу шляхом переміщення військовослужбовця.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що начальник Головного управління, відповідно до структури та штатного розпису, відноситься до підрозділу, який має назву «Керівництво». Зміни, що відбулися відповідно до наказу № 705, передбачали зміни у штатній побудові підрозділу «Керівництво», тобто відбулися суттєві зміни категорії посад, що пов'язані зі змінами статусу посади та умовами оплати служби/праці. Відбулося скорочення посади начальника Головного управління військовослужбовця штатної категорії «генерал-майор» з посадовим окладом 1990,00 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що Голова Держспецзв'язку 10.11.2016 року підтримав пропозицію першого заступника Голови Держспецзв'язку про необхідність підвищення ефективності міжнародної діяльності Головного управління шляхом безпосередньої участі начальника Головного управління у налагодженні зв'язків з відповідними службами та установами інших держав стосовно укладення договорів (угод) та приведення системи фельд'єгерського зв'язку до європейських стандартів.

Разом з цим, ОСОБА_1, з метою використання його досвіду роботи та професійного потенціалу, було запропоновано очолити такі підрозділи: відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку у місті Кіровограді; відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку у місті Сумах; відділ урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку у місті Херсоні.

З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем-2 зарахування позивача у розпорядження начальника Головного управління відбулося в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Зокрема, пунктом 81 Положення № 463 Голові Держспецзв'язку надане таке право як зарахування усіх військовослужбовців у своє розпорядження або у розпорядження начальників підрозділів Держспецзв'язку.

Відповідно до підпункту 6 пункту 69 Положення № 463, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів військовослужбовці можуть бути призначені на рівнозначні посади, або, у разі неможливості призначення на рівнозначні посади - за згодою військовослужбовця, на нижчі посади.

Пунктом 145 Положення № 463 передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у тому числі в разі ліквідації, реорганізації Адміністрації Держспецзв'язку, підрозділу Держспецзв'язку і неможливості використання військовослужбовця на військовій службі, на підставі пункту «г» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII. Неможливість використання військовослужбовців на військовій службі визначається відсутністю вакантних рівнозначних посад, вимоги до заміщення яких відповідають професійній (фаховій) підготовці за відповідним напрямом чи основною або спорідненою спеціальністю, освітньо-кваліфікаційному рівню та досвіду служби цих військовослужбовців, у межах Адміністрації чи підрозділу Держспецзв'язку, в якому проходять службу військовослужбовці, та відмовою військовослужбовців від призначення на нижчі посади (за їх наявності). Про звільнення зі служби згідно з пунктом «г» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовець попереджається не пізніше ніж за два місяці до дати виключення його зі списків особового складу.

Як вже зазначалось, полковник ОСОБА_1 відповідно до наказу № 397-ос Голови Держспецзв'язку з 15.11.2016 перебував у розпорядженні ГУУФЗ Держспецзв'язку.

Під час перебування військовослужбовця у розпорядженні здійснюються заходи, пов'язані з його подальшим проходженням військової служби.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2016 начальником Головного управління ОСОБА_9 прийнято наказ № 134, яким полковнику ОСОБА_1, що знаходиться у розпорядженні начальника ГУУФЗ Держспецзв'язку за посадою начальника головного управління, надано частину невикористаної щорічної основної відпустки за 2016 рік, тривалістю 37 календарних днів, з 05.12.2016 по 10.01.2017 на підставі рапорту позивача від 25.11.2016.

За таких обставин, 01.12.2016 начальником Головного управління ОСОБА_9 сплановано провести бесіду з позивачем у присутності заступника начальника Головного управління та заступника начальника відділу кадрового забезпечення Головного управління щодо перспектив подальшого проходження позивачем військової служби.

Частиною п'ятою статті 11 Закону № 3475-IV встановлено, що на військовослужбовців Держспецзв'язку поширюється дія статутів Збройних Сил України та законодавства України, що встановлює загальний порядок і умови проходження військової служби.

Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних сил України (далі - Статут ВС ЗСУ), який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців ЗСУ і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Пунктом 35 Статуту ВС ЗСУ визначено, що наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2016 начальником Головного управління ОСОБА_9 в телефонному режимі проведено бесіду з позивачем. Під час бесіди, у зв'язку з відсутністю вакантної рівнозначної посади, вимоги до заміщення якої відповідають професійній (фаховій) підготовці за відповідним напрямом чи основною або спорідненою спеціальністю, освітньо-кваліфікаційному рівню та досвіду його служби, йому було запропоновано призначення на наявні нижчі посади, а саме: начальника управління організаційної роботи та контролю службової діяльності Головного управління; начальника відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку у місті Кіровограді; начальника відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку у місті Сумах; начальника відділу урядового фельд'єгерського зв'язку Держспецзв'язку у місті Херсоні; старшого дипломатичного кур'єра 1 відділення 4 відділу Головного управління.

Про своє рішення щодо згоди на призначення на запропоновані посади позивач повинен був повідомити рапортом до 13.01.2017. Також він був поінформований, що у разі неподання рапорту буде звільнений зі служби в запас Збройних Сил України за пунктом «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII.

Станом на 01.12.2016 відомостей в ГУУФЗ Держспецзв'язку про перебування ОСОБА_1 на лікуванні не було.

Відповідно до пункту 15 статті 10-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у разі звільнення військовослужбовців зі служби та невикористання ними щорічної основної відпустки за їх бажанням надається невикористана відпустка з наступним звільненням їх зі служби. Датою звільнення військовослужбовця зі служби у такому разі є останній день відпустки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, скориставшись цим правом, 24.01.2017 подав рапорт щодо надання йому щорічної основної відпустки за 2017 рік тривалістю 45 діб з 03.02.2017 по 20.03.2017, про що виданий відповідний наказ ГУУФЗ Держспецзв'язку від 25.01.2017 № 7. Водночас, у вказаний термін він не подав рапорт щодо згоди на призначення на запропоновані йому посади.

Відповідно до пункту 156 Положення № 463 перебування військовослужбовця у відпустці чи його тимчасова непрацездатність не є підставою для затримки видання наказу про звільнення військовослужбовців з військової служби.

Керівництвом ГУУФЗ Держспецзв'язку підготовлено подання до звільнення полковника ОСОБА_1, яке 09.03.2017 доведено до відома останньому, про що складений відповідний акт.

Наказом Голови Держспецзв'язку від 15.03.2017 № 85-ос звільнено з військової служби в Держспецзв'язку у запас Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу, з урахуванням наданої чергової відпустки, 19.04.2017.

Позивач 21.03.2017 ознайомлений із змістом вказаного наказу начальником Головного управління у присутності заступника начальника Головного управління, заступника начальника Головного управління - начальника управління Головного управління, заступника начальника управління - начальника 1 відділу управління Головного управління та заступника начальника ВКР Головного управління, про що складений відповідний акт.

Відповідно до пункту 125 Положення № 463 військовослужбовцям, які захворіли під час щорічної основної або щорічної додаткової відпустки, така відпустка продовжується після одужання на кількість невикористаних днів цієї відпустки.

Наказом ГУУФЗ Держспецзв'язку від 13.04.2017 № 34 ОСОБА_1 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю термін щорічної основної відпустки за 2017 рік продовжено до 22.05.2017.

19.04.2017 наказом Голови Держспецзв'язку № 137-ос внесено відповідні зміни до наказу Голови Держспецзв'язку від 15.03.2017 № 85-ос, а саме змінено дату виключення позивача зі списків особового складу та припинення контракту на 22.05.2017.

Інформацію про зміну дати виключення зі списків особового складу та припинення дії контракту доведено позивачу до відома листом Головного управління від 20.04.2017 № 63/08-768 шляхом поштового відправлення з повідомленням за місцем проживання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав до скасування наказу Голови Держспецзв'язку від 15.03.2017 № 85-ос щодо звільнення полковника ОСОБА_1 зі служби у Держспецзв'язку.

Твердження скаржника про порушення Головним управлінням приписів Інструкції № 731, колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 6 розділу І Інструкції № 731 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем військової служби в межах асигнувань, затверджених кошторисом Адміністрації та підрозділів Держспецзв'язку на грошове забезпечення військовослужбовців.

Згідно пункту 2 розділу І Інструкції № 731 грошове забезпечення військовослужбовців Держспецзв'язку визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. До грошового забезпечення належать посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу в період з листопада 2016 року по березень 2017 року виплачувалося грошове забезпечення за такими складовими: посадовий оклад - 1900,00 грн.; оклад за військовим званням - 135,00 грн.; надбавка за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та окладу за військовим званням - 850,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років - 1487,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 20% до посадового окладу: з листопада 2016 по січень 2017 року - по 398,00 грн. у місяць; лютий 2017 року - 42,64 грн. (за 3 календарні дні, виплата припинена з 04.02.2017).

Відповідно до пункту 1 глави 15 розділу ІІІ Інструкції № 731 преміювання військовослужбовців здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах річного фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Щомісячний плановий фонд преміювання військовослужбовців формується, виходячи із розмірів преміювання за посадами, що встановлюються щороку наказом Адміністрації в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення, та чисельності військовослужбовців, яким виплачується грошове забезпечення.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу у січні 2017 року премія встановлена у розмірі 275% - 5472,50 грн.; у лютому 2017 року премія встановлена у розмірі 275% - 5472,50 грн. У березні премія була встановлена з врахуванням його особистого внеску в загальний результат служби Головного управління у розмірі 10%, яка склала 199,00 грн.

Отже, грошове забезпечення позивачу у 2017 році виплачувалося у повній відповідності до вимог законодавства у повному обсязі та своєчасно.

Виплата надбавки за роботу в умовах режимних обмежень здійснюється у період дії допуску до державної таємниці.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача закінчилася дія допуску до державної таємниці, після виведення у розпорядження останній не працював з матеріальними носіями секретної інформації.

Твердження скаржника, що у судів попередніх інстанцій були відсутні правові підставі відмовити у задоволенні його позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Адміністрації Держспецзв'язку щодо неподання до відповідного органу СБУ матеріалів для переоформлення допуску до державної таємниці у зв'язку із закінченням строку його дії та зобов'язання надати до відповідного органу СБУ матеріали для переоформлення допуску до державної таємниці у зв'язку із закінченням такого строку, оскільки вони є похідними від його позовних вимог про визнання протиправними і скасування наказу про зарахування позивача у розпорядження, - колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач за посадою вже не мав права на доступ до державної таємниці, наданій йому з урахуванням вимог частини третьої статті 27 Закону України від 21.01.1994 № 3855-XII «Про державну таємницю» та абзацу 5 пункту 68 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, оскільки наказом Голови Держспецзв'язку від 14.11.2016 № 397-ос «Про особовий склад» його із 15.11.2016 зараховано у розпорядження начальника Головного управління відповідно до пункту 81, підпункту 2 пункту 82 Положення №463.

Крім того, відповідно до Службових обов'язків військовослужбовців, зарахованих в розпорядження начальника Головного управління, затверджених начальником Головного управління 16.11.2016 року (№ 63/05-2041 від 17.11.2016), характер виконуваних військовослужбовцями завдань не передбачає роботи із секретною інформацією.

З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав до відмови в задоволенні позовних вимог.

Посилання скаржника на те, що Головне управління має стратегічне значення для безпеки держави, відповідно до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, колегія суддів відхиляє, оскільки судами попередніх інстанцій встановлена відсутність на час виникнення спірних правовідносин у Головного управління статусу об'єкта державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Отже, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі № 826/19326/16 залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Головуюча суддя: І.Л. ЖелтобрюхСудді: О.В. Білоус М.І. Смокович