Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №826/14049/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2019 року

Київ

справа №826/14049/16

провадження №К/9901/44879/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом дочірнього підприємства "Апрітек" до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Яцюти Андрія Владиславовича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕССО", про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А. Б., суддів: Качура І. А., Мазур А. С., від 22 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Федотова І. В., суддів: Сорочка Є. О., Оксененка О. М., від 30 травня 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дочірнє підприємство "Апрітек" звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач 1) та Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Яцюти Андрія Владиславовича (надалі - відповідач 2), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕССО", в якому з урахуванням заяви від 19.12.2016 року, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2596/5 від 30.08.2016 року "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень";

- зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2016 року №30155244, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко М. О.;

- зобов'язати Міністерство юстиції України відновити дію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2016 року №30155244, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко М. О. шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- визнати протиправними та скасувати чотири рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно Яцютою Андрієм Владиславовичем (КП "СОЛОМ'ЯНКА-СЕРВІС"): індексний номер 31673731 від
03.10.2016 року, 09:56:29 год. ; індексний номер 31674209 від 03.10.2016 року, 10:14:21 год. ; індексний номер 31696112 від 04.10.2016 року, 10:28:26 год. ; індексний номер 31696675 від 04.10.2016 року, 10:42:02 год.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України винесений з порушенням норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 року, внаслідок чого ДП "Апрітек" було позбавлене належного йому нерухомого майна. Безпідставне скасування відповідачем 1 рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно потягло за собою прийняття відповідачем 2 подальших незаконних рішень про виділ часток з належного Позивачу нерухомого майна та відчуження його на користь іншої особи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 22 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2596/5 від 30.08.2016 року "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень". Зобов'язано Міністерство юстиції України скасувати запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2016 року №30155244, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко М. О. Зобов'язано Міністерство юстиції України відновити дію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2016 року №30155244, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко М. О. шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Визнано протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті державним реєстратором прав на нерухоме майно Яцютою Андрієм Владиславовичем (КП "Солом'янка-Сервіс"): індексний номер 31673731 від
03.10.2016 року, 09:56:29 год. ; індексний номер 31674209 від 03.10.2016 року, 10:14:21 год. ; індексний номер 31696112 від 04.10.2016 року, 10:28:26 год. ; індексний номер 31696675 від 04.10.2016 року, 10:42:02 год.

Ухвалюючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що Міністерством юстиції України порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав. В свою чергу, протиправні дії не можуть мати правомірних наслідків, а тому виданий наказ Міністерства юстиції України №2596/5 від 30.08.2016 року "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" підлягає скасуванню. Зважаючи на те, що прийняття оскаржуваних рішень стало можливим внаслідок прийняття Міністерством юстиції України Наказу №2596/5, суд дійшов висновку, що вказані рішення також підлягають скасуванню.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року в частині задоволення адміністративного позову щодо зобов'язання Міністерства юстиції України відновити дію рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2016 року №30155244, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко М. О. шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасовано та ухвалено в цій частині нову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виходячи з положень частини 2 статті 17 КАС України, в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій. Щодо дій та бездіяльності, то оскарженню підлягають лише ті, які мають певне юридичне значення. Вирішення питання, заявленого позивачем як позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме, відновити дію рішення, не відноситься до компетенції адміністративного суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство юстиції України звернулось із касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно передавального акту б/н від 22.04.2016 року ТОВ "СТЕССО" передало, а ДП "Апрітек" прийняло у власність нежитловий адміністративний будинок (Літ. А), який знаходиться за адресою - вул.

Тампере, 5, м. Київ, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 854337980366 (далі - Будівля). На момент підписання передавального акту право власності на Будівлю було зареєстровано за ТОВ "СТЕССО" на підставі рішення про державну реєстрацію прав № 28790753 від 17.03.2016 року.

В свою чергу, передавальний акт підписаний сторонами на виконання оформленого Протоколом №2/2016 від 11.04.2016 року рішення Ради директорів Акціонерної Компанії "СЕНКАТЕЛ ", як єдиного учасника/власника ТОВ "СТЕССО" та ДП "Апрітек".

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.06.2016 року за ДП "Апрітек" було зареєстровано право власності на спірну будівлю, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №61953690. Відомості про наявність арештів, інших обтяжень під час реєстрації права власності ДП "Апрітек" відсутні.

Підставою внесення запису про право власності за позивачем стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2016 року №30155244, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко М. О.

Так, 09.06.2016 року відбулась реєстрація зміни складу учасників та керівника ТОВ "СТЕССО", яку, як зазначає позивач, було проведено незаконно на підставі підроблених документів, внаслідок чого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була внесена недостовірна інформація про єдиного учасника ТОВ "СТЕССО" - компанію "ТПН С. А.".

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що по факту підробки документів та захоплення спірної будівлі були порушені кримінальні провадження №12016100080006226, №12016100040008861.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01.07.2016 року у справі № 755/10128/16-к в рамках кримінального провадження № 4201610104000107 було накладено арешт на Будівлю.

В серпні 2016 року громадянин ОСОБА_3 від імені Компанії "ТПН С. А.", як нового учасника ТОВ "СТЕССО", в порядку ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" звернувся до Міністерства Юстиції України зі скаргою від 12.08.2016 року, в якій просив скасувати рішення державного реєстратора Демченко М. О. індексний номер 30155244 від 22.06.2016 року про реєстрацію права власності на Будівлю за ДП "Апрітек".

За результатами розгляду цієї скарги 30.08.2016 року Міністерством юстиції України видано Наказ №2596/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким: скаргу ОСОБА_3 (представника за довіреністю Компанії "ТПН С. А.") від 12 серпня 2016 року задоволено повністю; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2016 року №30155244, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко М. О. (відповідно до якого право власності на спірну будівлю було зареєстровано за позивачем); виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

Внаслідок виконання Наказу від 30.08.2016 року №2596/5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було відновлено попередній запис від 17.03.2016 року про право власності ТОВ "СТЕССО", внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав від 17.03.2016 року, що підтверджується Інформаційною довідкою від 31.08.2016 року №66965002, яка міститься в матеріалах справи.

Також, з наданої в матеріали справи інформаційної довідки від 23.11.2016 року №73723943 судами встановлено, що в жовтні 2016 року державним реєстратором Комунального підприємства "Солом'янка-Сервіс" Яцютою А. В. були проведені реєстраційні дії по виділу часток (окремих груп приміщень) з будівлі та прийняті рішення про реєстрацію прав власності на новоутворені об'єкти, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 31674209 від 03.10.2016 року, згідно якого зареєстровано право власності на новоутворену групу приміщень №7, загальною площею 924,2 кв. м., за ТОВ "СТЕССО"; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №31673731 від
03.10.2016 року, згідно якого зареєстровано право власності на новоутворену групу приміщень №8, загальною площею 998,8 кв. м., за ТОВ "СТЕССО"; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31696675 від 04.10.2016 року, згідно якого (на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2016 року та протоколу ТОВ "СТЕССО" №1/10 від 01.10.2016 року) право власності на групу приміщень №7, загальною площею 924,2 кв. м., було зареєстровано за ТОВ "Срібна зірка"; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31696112 від
04.10.2016 року, якого (на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від
01.10.2016 року та протоколу ТОВ "СТЕССО" №1/10 від 01.10.2016 року) право власності на групу приміщень №8, загальною площею 998,8 кв. м., було зареєстровано за ТОВ "Срібна зірка".

Судами попередніх інстанцій зазначено, що докази того, що на момент вчинення державним реєстратором Яцютою А. В. зазначених вище реєстраційних дій було скасовано арешт на спірну будівлю, який накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01.07.2016 у справі №755/10128/16-к, відсутні.

6. Позивач, вважаючи протиправним наказ Міністерством юстиції України від №2596/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", в результаті чого також вважає протиправними похідні від наказу рішення державного реєстратора Яцюти А. В., звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначено, що Міністерством юстиції України дотримано процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації прав.

При прийнятті скасованого наказом Міністерства рішення державним реєстратором було порушено норми закону щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Крім того, Міністерство юстиції України вважає, що суди попередніх інстанцій фактично втрутились в дискрецію суб'єкта владних повноважень, зобов'язавши Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення записів, у зв'язку з чим прийняв рішення замість уповноваженого органу.

8. Представником ТОВ "СТЕССО" подано заперечення на касаційну скаргу, в яких третя особа погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Зазначає, що оскаржувана до Міністерства юстиції України реєстраційна дія від 22.06.2017 щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна була проведена державним реєстратором законно, а Міністерство юстиції України, видаючи Наказ №2596/5, втрутився у договірні відносини, що установлені між ТОВ "СТЕССО" та ДП "Апрітек".

9. Представником ДП "Апрітек" подано заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначено, що Міністерством юстиції України порушено встановлену законом процедуру розгляду скарг, а скаржником пропущено строк подання зазначеної скарги. Крім того, скаржником виступила компанія "ТПН С. А.", яка не має жодного відношення до будівлі за адресою: вул. Тампере, 5. Представник позивача погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

11. Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції, чинній на час ухвалення рішень судів попередніх інстанцій) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

12. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

13. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою Дочірнього підприємства "Апрітек" з наказом Міністерства юстиції України №2596/5 від 30.08.2016 року "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2016 року №30155244, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Демченко М. О., щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за ДП "Апрітек".

Зазначений наказ було прийнято за наслідком розгляду скарги компанії "ТПН С. А.".

У скарзі на рішення державного реєстратора компанія "ТПН С. А." зазначила, що вона є єдиним учасником ТОВ "СТЕССО" згідно з реєстрацією від 09.06.2016. на момент зміни складу учасників ТОВ "СТЕССО" право власності на спірний об'єкт належало ТОВ "СТЕССО".

Водночас, як зазначено у скарзі на дії державного реєстратора, з інформаційної довідки від 12.08.2016 компанії "ТПН С. А." стало відомо про державну реєстрацію права власності на зазначений об'єкт за ДП "Апрітек", що вчинена державним реєстратором на підставі розподільчого балансу, копії протоколу АК "Сенкател", передавального акту. Однак, як вказує скаржник, на момент прийняття вказаного рішення, власником зазначеного об'єкту нерухомого майна було ТОВ
"СТЕССО ", єдиним учасником якого є компанія "ТПН С. А. ". АК "Сенкател" жодного відношення ні до об'єкту нерухомого майна, ні до ТОВ "СТЕССО", як власника об'єкту не мала.

У зв'язку з викладеним, компанія "ТПН С. А." звернулась до Міністерства юстиції України за захистом прав з вимогами скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ДП "Апрітек".

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного господарського (майнового) права позивача, яке виникає з корпоративних відносин між компанією "ТПН С. А. ", ТОВ "СТЕССО ", та ДП "Апрітек".

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, яким передує невирішений корпоративний спір, позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття зазначеними юридичними особами права власності на об'єкт нерухомого майна і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб. Верховний Суд, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

14. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Водночас, ураховуючи суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

15. Суд вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини стосуються права учасників справи, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності юридичної особи.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17, від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17.

16. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

17. За нормами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідає принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

19. Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

20. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

21. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

22. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23,24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" ( № 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).

23. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

24. Частиною 1 статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом касаційної інстанції) встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених Частиною 1 статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом дочірнього підприємства "Апрітек" до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Яцюти Андрія Владиславовича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕССО", про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Роз'яснити право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний