Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.02.2019 року у справі №810/3995/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2019 року

Київ

справа №810/3995/18

адміністративне провадження №К/9901/4893/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л. Л.,

суддів: Кравчука В. М., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/3995/18

за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа: Броварське міське споживче товариство, про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду, прийняте 08 листопада 2018 року у складі судді Терлецької О. О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, прийняту 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: головуючого - Файдюка В. В., суддів Мєзенцева Є. І., Чаку Є. В.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області третя особа: Броварське міське споживче товариство, в якому просив:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 22 травня 2017 року № 58 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди його роботи вантажником Броварського міського споживчого товариства з 18 липня 1972 року по 30 грудня 1999 року, що становить 27 років 05 місяців 13 днів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та надав документи, що підтверджують наявність трудового стажу період з 18 липня 1972 року по 30 грудня 1999 року, однак відповідач спірним рішенням протиправно відмовив у призначенні пенсії та врахуванні вказаного періоду до загального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, в задоволенні даного позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Позивач надав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Як встановлено, Позивач звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії та подав довідку Броварського споживчого товариства від 16 лютого 2017 року про те, що ОСОБА_1 дійсно працював вантажником Броварського міського споживчого товариства з 18 липня 1972 року (розпорядження від 18 липня 1972 року № 368) по 30 грудня 1999 року (розпорядження від 30 грудня 1999 року № 659).

Одночасно представнику заявника під час ознайомлення з пенсійною справою стало відомо, що у справі є довідка про втрату первинних документів Броварського міського споживчого товариства.

Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області розглянуло заяву від 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 щодо призначення йому пенсії за віком та прийняло рішення від 22 травня 2017 року № 58 про відмову у призначенні пенсії.

Мотивом вказаного рішення стало те, що достовірність довідки від 16 лютого 2017 року про стаж роботи ОСОБА_1 вантажником Броварського міського споживчого товариства з 18 липня 1972 року по 30 грудня 1999 року не можливо перевірити, так як відповідні документи підприємства, за словами директора, втрачено.

Також встановлено, що позивач позбавлений можливості надати документи (трудову книжку, профспілковий квиток) для підтвердження стажу роботу, оскільки всі документи втрачені під час пожежі в оселі за місцем його проживання, що підтверджено відповідним актом від 25 січня 2018 року.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтував своє рішення тим, що підтверджений належним чином страховий стаж складає лише 2 роки 1 місяць 09 днів, а тому у призначенні пенсії йому відмовлено обґрунтовано.

Суди також зазначили, що наявна в матеріалах справи копія довідки від 16 лютого 2017 року № 04, виданої Центральною спілкою споживчих товариств "Броварське міське споживче товариство", є нечитабельною, відповідно, взагалі неможливо встановити її зміст.

При цьому, суди врахували й неможливість проведення органом пенсійного фонду перевірки достовірності довідки, оскільки директор підприємства, на якому працював позивач, відмовився надавати підтверджуючі документи та в телефонній розмові повідомив про крадіжку документів підприємства. Раз тим, з даного повідомлення неможливо встановити, які саме документи були вкрадені з підприємства та чи були серед них документи щодо ОСОБА_1.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та необґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та при наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до пункту 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки для підтвердження трудового стажу приймаються зокрема, довідки, які містять відомості про періоди роботи.

Суд звертає увагу, що потребують обґрунтування доказами та перевірки твердження відповідача про те, що директор підприємства, на якому працював позивач, відмовився надавати підтверджуючі документи у зв'язку з їх відсутністю внаслідок крадіжки.

Проте, суди не дослідили належним чином питання щодо факту крадіжки документів.

Висновки судів про те, що неможливо встановити, які саме документи були вкрадені з підприємства та чи були серед них документи щодо ОСОБА_1, не повинні тлумачитись проти позивача, оскільки він надав до органу пенсійного фонду довідку про свій стаж (в якій є посилання на документи, що стали підставою її видачі), а відповідач, за наявності у нього сумнівів у її достовірності, зобов'язаний довести обґрунтованість цих сумнівів.

Обов'язок довести у цій справі сам факт намагання провести перевірку і відсутність такої можливості покладається саме на відповідача в силу положень частини 2 статті 77 КАС, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, суди попередніх інстанцій, вказуючи, що наявна в матеріалах справи копія довідки про стаж позивача є нечитабельною і тому неможливо встановити її зміст, не врахували принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, передбачений частиною 4 статті 9 КАС. Цей принцип вимагає, щоб суд вживав визначені законом заходи, необхідні для засування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Таким засобом для засування обставин у справі може бути, зокрема, витребування оригіналу довідки про стаж позивача.

Крім того, суд не врахував, що пунктом 2 Порядку № 637 передбачено, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Проте, суди не надали оцінки питанню щодо дотримання органами Пенсійного фонду вказаних положень Порядку № 637.

Висновки судів відносно того, що позивач не довів належним чином факт пожежі та зниження певних документів, не має значення для суті спору, оскільки достатнім є той факт, що до пенсійного фонду позивач не надав трудову книжку. Це означає, що його стаж може бути підтверджено іншими документами.

Отже, необґрунтованими та передчасними є висновки судів про відмову у задоволенні вимог позивача.

Суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування судових рішень суду апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року скасувати.

Справу № 810/3995/18 за позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа: Броварське міське споживче товариство, про визнання протиправним та скасування рішення направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

В. М. Кравчук

А. І. Рибачук,

Судді Верховного Суду