ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2019 року
м. Київ
справа № 826/13163/15
адміністративне провадження № К/9901/37025/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П., суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р. (судді - Оксененко О.М., Чаку Є.В., Федотов І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
У липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №06/1232-2014, укладеного між ним та ПАТ «Старокиївський банк», оформлене наказом №61 від 29.08.2014р. (згідно переліку);
зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом. Посилається на відсутність законних підстав для відмови йому у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення його до реєстру вкладників.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2016р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №06/1232-2014, укладеного між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк», оформлене наказом №61 від 29.08.2014р. (згідно переліку).
Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р. скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що він відповідає вимогам вкладника згідно статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстави для невключення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, відсутні, а тому право на отримання гарантованої суми вкладу протиправно та безпідставно порушено відповідачем.
Відзиву від відповідачів на касаційну скаргу позивача до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.05.2014р. постановою Правління Національною банку України №276/БТ з відміткою «банківська таємниця» ПАТ «Старокиївський Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 26 - 27)
06.06.2014р. між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк» укладено Договір банківського рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до якого банк відкриває позивачу банківський поточний рахунок № НОМЕР_3 у гривні та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в банку. (а.с. 14)
Згідно пункту 3.3 цього Договору позивач має право поповнювати рахунок додатковими внесками коштів шляхом внесення готівки або в безготівковій формі в розмірах, регламентованих банком та в межах чинного законодавства.
06.06.2014р. між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк» укладено Договір банківського вкладу №06/1232-2014. (а.с. 15)
Згідно розділу І цього Договору банк відкриває позивачу вкладний (строковий) рахунок № НОМЕР_4 «Оптимальний стандарт» у гривні, а позивач вносить на цей рахунок грошові кошти в сумі 150000 грн. Датою внесення вкладу є 06.06.2014р., а датою повернення - 06.12.2014р. Процентна ставка за вкладом складає 15% процентів річних.
Згідно квитанції ПАТ «Старокиївський Банк» від 06.06.2014р. №66635 позивачем внесено через відділення №1 банку на рахунок № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 150000 грн. Призначення платежу - «внесення готівки на депозитний рахунок згідно Договору №06/1232-2014 від 06.06.2014р.). (а.с. 13)
Постановою Правління Національною банку України від 17.06.2014р. №365 ПАТ «Старокиївський Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. (а.с. 28 - 29)
На підставі цієї постанови Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.06.2014р. №50, яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Старокиївський Банк» з ринку, з 18.06.2014р. по 18.09.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку Пантіну Любов Олександрівну . (а.с. 30)
Наказом Уповноваженої особи Фонду від 24.06.2014р. №23 на виконання частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішено провести перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Старокиївський Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів). виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною 2 статті 38 зазначеного закону. (а.с. 33)
На засіданні Комісії з перевірки договорів, призначеної наказом №30-А від 14.07.2014р., вирішено надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду перелік нікчемних договорів та інших правочинів, виявлених за результатами перевірки.
На засіданні Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.08.2014р., оформлене відповідним протоколом, вирішено надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Старокиївський Банк» перелік нікчемних договорів та інших правочинів (в електронному вигляді), виявлених за результатами перевірки. (а.с. 34)
На засіданні Виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2014р., оформлене протоколом №182/14, вирішено погодити рішення Уповноваженої особи Фонду про тимчасове обмеження (блокування) виплати грошових коштів за рахунками фізичних осіб - вкладників ПАТ «Старокиївський Банк» та надано вказівку Уповноваженій особі Фонду на звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактами можливого «дроблення» депозитних вкладів фізичних осіб, сума за якими перевищує граничний розмір відшкодувань, здійсненого з метою отримання відшкодування клієнтами за рахунок коштів Фонду. (а.с. 44 - 46)
На підставі зроблених Комісією висновків Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ від 29.08.2014р. № 61, яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку, який додається до наказу. (а.с. 53)
Згідно витягу із Переліку нікчемних договорів та інших правочинів, який є Додатком до Наказу від 29.08.2014р. №61, значаться банківські рахунки позивача НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , а також його договори від 06.06.2014р. №8553 та від 06.06.2014р. №06/1232-2014. (а.с. 54)
Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014р. №563 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Старокиївський Банк». (а.с 31)
На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 17.09.2014р. №92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський Банк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18.09.2014р. та призначено Пантіну Л.О. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 18.09.2014р. по 18.09.2015р. (а.с. 32)
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 25.09.2014р. Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Старокиївський Банк»; для отримання коштів вкладники з 25.09.2014р. по 04.11.2014р. включно можуть звернутись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Банк «Київська Русь»; виплати гарантованої суми відшкодування буде здійснюватись відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Листом від 18.11.2014р. №13/2/2-22818 повідомлено Уповноважену особу Фонду про те, що Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом зловживання службовими особами ПАТ «Старокиївський Банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України. (а.с. 52)
Листом від 11.12.2014р. №1444/09-02 Уповноваженою особою Фонду повідомлено позивача про те, що правочин, в тому числі договір банківського рахунку від 06.06.2014р. №06/1232-2014 та операції з внесення грошових коштів на рахунки, відкриті на виконання зазначених договорів, який є предметом кримінального провадження, банком визнані нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України у зв`язку з чим позивача не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 12)
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суд виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду не доведено факту наявності причино-наслідкового зв`язку між правочином, який укладено позивачем та неплатоспроможністю банку чи неможливістю виконання у зв`язку з таким правочином зобов`язань перед іншими кредиторами, та не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивача та його обізнаність щодо можливих неправомірних дій з боку третіх осіб.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Старокиївський банк» повністю відповідають Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що правочини, укладені між позивачем та банком, вчинені 12.06.2014р., тобто в день прийняття Національним банком України постанови від 12.05.2014р. №275/БТ, в той час, коли по відношенню до банку запроваджені обмеження стосовно залучення вкладів коштів від фізичних осіб.
Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, як вкладник банку, в порушення вимог Положення про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, затв. постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003р. №516, не надав до суду свідоцтво про відкриття рахунку, яке є невід`ємною частиною договору та підтверджує відкриття рахунку в банку, що в свою чергу є належним і достатнім доказом формальності оформлення документів про укладення договорів банківського вкладу та відкриття банківського рахунку, без дотримання вимог чинного законодавства України та умов самих договорів.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час укладення правочинів позивача були складені недостовірні документи щодо видачі та внесення готівкових коштів до каси банку, тоді як на час укладення договорів позивача, готівка в банку не видавалась та не вносилась у зв`язку з відповідною забороною Національного банку України на підставі постанови від 12.05.2014р. №275/БТ, а також у зв`язку з відсутністю у банку грошових коштів, а тому фізична особа, гроші якої перераховано, у тому числі і на рахунок позивача, не могла отримати вклад, так як гроші для видачі готівкових коштів у банку були відсутні. У зв`язку з чим, правомірним є висновок Уповноваженої особи Фонду про те, що відкриття рахунку у банку на ім`я позивача відбулося лише з метою отримання коштів не за рахунок банку, а за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, підстави для визнання правочину нікчемним передбачені статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Приймаючи рішення про визнання укладених з позивачем договорів банківського вкладу та банківського рахунку нікчемними відповідачем не зазначено передбачені законом підстави для цього, а також не надано судам попередніх інстанцій належних доказів на підтвердження наявності таких підстав.
Уповноваженою особою Фонду не зазначено які переваги чи пільги отримав сам позивач внаслідок укладення договорів банківського вкладу та банківського рахунку, а доводи відповідача свідчать про можливість отримання таких переваг (пільг) третьою особою, однак такі обставини не були предметом дослідження у даній справі.
Крім того, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані Уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 цього Закону.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його Уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного Уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Такий правовий висновок у аналогічних правовідносинах викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №826/1476/15.
Таким чином висновки апеляційного суду щодо укладення з позивачем договорів, умови яких передбачають для нього переваги чи пільги, а також наявність інших підстав, які можуть свідчити про їх нікчемність, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та є наслідком неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права, що свідчить про їх необґрунтованість.
В ході розгляду справи встановлено, що між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк» укладено договори банківського вкладу та банківського рахунку, позивач в силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідача передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим його дій та бездіяльності.
В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.
Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.
В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
В той же час, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду не підлягають задоволенню, оскільки на даний час відсутні докази та підстави вважати, що позивача не буде включено до такого Реєстру.
Фонд здійснює виплату відшкодування коштів вкладникам на підставі отриманого від Уповноваженої особи Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак в ході розгляду справи встановлено, що така інформація про позивача не була включена до зазначеного переліку, а тому спірні відносини між позивачем та Фондом на даний час не виникли, в зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що права позивача є порушеними.
Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що постанова суду першої інстанції скасована апеляційним судом помилково, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про включення позивача до Загального реєстру вкладників з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову, а також скасуванню в частині позовних вимог щодо нікчемності правочину із закриттям в цій частині провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.
Керуючись статтями 238, 345, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р. скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2016р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні в цій частині позовних вимог.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2016р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №06/1232-2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Старокиївський банк», оформлене наказом №61 від 29.08.2014р. (згідно переліку), а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.
В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.01.2016р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Т.О. Анцупова
В.М. Кравчук