ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа №815/2740/14

адміністративне провадження №К/9901/53552/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М., суддів: Гриціва М.І., Стародуба О.П.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 (колегія у складі суддів: Домусчі С.Д., Коваля М.П., Кравця О.О.)

у справі №815/2740/17

за позовом ОСОБА_1

до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

про визнання протиправною відмову у прийнятті в експлуатацію отриманих у спадщину об'єктів, про зобов'язання прийняти в експлуатацію отримані у спадщину об'єкти.

УСТАНОВИВ:

1. 07.05.2014 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову від 07.02.2014 №01/11-1312 у прийнятті в експлуатацію отриманих у спадщину об'єктів, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул . Тиха , 17 , а саме житлового будинку літ. «Л», літньої кухні літ. «М»

- зобов'язати прийняти в експлуатацію отримані у спадщину об'єкти, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме житлової будівлі літ. «Л», літньої кухні літ. «М».

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, в позові відмовлено.

3. Постановою від 13.08.2015 Вищий адміністративний суд України частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 . Скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014. Ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково.

4. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, яку в подальшому уточнив, та в якій з посиланням на ст. 264 КАС України (заміна сторони виконавчого провадження) просив суд розглянути питання про заміну сторони - відповідача у справі.

5. Ухвалою від 06.04.2017 Одеський окружний адміністративний суд задовольнив заяву ОСОБА_1 та замінив сторону виконавчого провадження у справі. Не погоджуючись з ухвалою суду від 06.04.2017, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу.

6. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було задоволено, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 скасована та постановлена нова ухвала, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

7. Крім того, до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, в якій заявник просив роз'яснити, яким чином має тлумачитись та виконуватись резолютивна частина ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017.

8. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, постановленої за наслідками розгляду апеляційної скарги Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 про заміну сторони виконавчого провадження.

9. 18.09.2018 Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018.

10. Ухвалою від 26.09.2018 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 та відкрив провадження за касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. У своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, що роз'яснено може бути судове рішення, яке підлягає виконанню, внаслідок неясності його резолютивної частини, в той час як резолютивна частина ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 не містить рішення зобов'язального характеру, є чіткою та зрозумілою.

12. В резолютивній частині ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі № 815/2740/14 зазначено про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали по суті заявленого клопотання, що відповідає приписам п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України, якою керувався суд апеляційної інстанції.

13. Доводи заявника щодо обов'язку суду першої інстанції постановити нову ухвалу та наявність неоднозначного трактування резолютивної частини ухвали апеляційного суду від 12.09.2017 є припущеннями заявника, які ґрунтуються на помилковому розумінні заявником норм процесуального права.

14. Доводи заявника щодо відсутності у матеріалах справи його заяви про заміну сторони виконавчого провадження спростовані матеріалами справи (а.с. 163, 214).

15. Інші доводи, наведені у заяві про роз'яснення судового рішення, також не є підставою для постановлення апеляційним судом ухвали про роз'яснення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 постановленої за наслідками розгляду апеляційної скарги управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2017 про заміну сторони виконавчого провадження.

16. З цих підстав апеляційний суд дійшов висновку, що має бути відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017.

IІI. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі скаржник покликається на протиправність ухвали суду апеляційної інстанції у таких підстав:

А) скаржнику не зрозуміло як трактувати абзац третій резолютивної частини ухвали апеляційного суду, в якому йдеться про відмову у задоволенні його заяви про заміну сторони виконавчого провадження, адже в матеріалах справи відсутня його заява про заміну сторони виконавчого провадження;

Б) заявнику не зрозуміло, як можна говорити про виконавче провадження, якщо не вирішено головне питання - хто є правонаступником ліквідованої інспекції ДАБК в Одеській області.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про їх необґрунтованість з огляду на таке.

19. Суд звертає увагу, що в цьому касаційному провадженні розглядається виключно питання правомірності ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 про відмову в роз'ясненні судового рішення - ухвали від 12.09.2017.

20. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

21. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

22. Матеріали адміністративної справи (а.с. 163) містять заяву Позивача від 22.02.2017, в якій зазначено «прошу разъяснить, кто, в сложившихся условиях, является правопреемником ответчика по делу и кто обязан выполнять Постановление Высшего административного суда от 21.09.2015 г. №1015-01/11-15262».

23. Крім того, у справі знаходиться доповнення до заяви (а.с. 214), в якому Позивач просить «рассмотреть вопрос о замене стороны-ответчика по указанному делу».

24. Відповідно до ст. 55 КАС України (в редакції до 15.12.2017) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

25. Враховуючи зазначені норми, після винесення ухвали Вищого адміністративного суду України від 13.08.2015, якою позов ОСОБА_1 було задоволено частково, спір було остаточно вирішено. Процесуальним законодавством не передбачено заміни сторони у справі після закінчення її розгляду.

26. Крім того, зі змісту вищезазначених заяви та доповнення Позивача суди дійшли висновку, що останній просить здійснити заміну сторони виконавчого провадження. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, в ухвалі від 12.09.2017 звернув увагу, що виконавчий лист не видавався і виконавче провадження відсутнє. Отже, сторони у справі не набули статусу сторін виконавчого провадження, а тому відсутні підстави для їх заміни, зокрема боржника.

27. Питання, щодо яких позивач хотів отримати роз'яснення, зокрема хто є правонаступником відповідача, не вирішувалися в ухвалі від 12.09.2017, оскільки її прийнято зважаючи на відсутність виконавчого провадження, а не правонаступництва. Відтак, питання, порушені позивачем, виходять за межі ухвали, яку він просив роз'яснити. Водночас, незгода з ухвалою від 12.09.2017 не може бути підставою для її роз'яснення.

28. Враховуючи вищевикладене, Суд не встановив неправильного застосування положень матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

29. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі №815/2740/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя М.І. Гриців

Суддя О.П. Стародуб