Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.03.2018 Київ А/9901/75/18 800/190/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши заяву представника Генеральної прокуратури України, - Гончаренка Андрія Васильовича про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 у справі №800/190/17 за позовом Генеральної прокуратури України до Вищої ради правосуддя, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (який набрав чинності 15 грудня 2017 року; далі - Закон № 2147-VIII) Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Підпунктом 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) встановлено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Генеральна прокуратура України звернулась до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 13.04.2017 №810/0/15-17 "Про повернення без розгляду клопотання заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В. про продовження строку тимчасового відсторонення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_3 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності" та зобов'язати відповідача розглянути дане клопотання від 03.04.2017.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуване рішення відповідача суперечить вимогам законодавства України, оскільки в ньому неправильно трактовано приписи статті 64 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" №1798-VIII від 21.12.2016 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1798-VIII), без застосування положень частини другої статті 155 та статті 155-1 Кримінального процесуального кодексу України №4651-VI від 13.04.2012 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - КПК України), які регламентують підстави та порядок продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, та не містять таких обмежень. Граничний строк відсторонення може бути обмежений лише строками досудового розслідування, а положення Закону №1798-VIII у частині підстав та порядку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя повинні ґрунтуватися на положеннях КПК України, деталізуючи їх і не вступаючи із ними у суперечність.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 у задоволені позову Генеральної Прокуратури України відмовлено. При цьому Вищий адміністративний суд України виходив з того, що спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює дані правовідносини є Закон №1798-VIII, згідно якого у Генерального прокурора України або у його заступників відсутнє право для звернення до Вищої ради правосуддя із повторним клопотанням про продовження строку для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, у зв'язку із притягненням його до кримінальної відповідальності.

Вищий адміністративний суд України встановив, що у зв'язку із проведенням Департаментом спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України досудового розслідування у кримінальному провадженні №420131100000010050 від 29.11.2013 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 376, частиною 2 статті 376-1 Кримінального кодексу України, заступником Генерального прокурора України, 23.12.2016, до Вищої ради правосуддя подано клопотання про тимчасове відсторонення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_3 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Зазначене клопотання, рішенням Вищої ради правосуддя від 12.01.2017 №2/0/15-17 було задоволено, ОСОБА_3 тимчасового відсторонено від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності строком на два місяці - до 12.03.2017, який був продовжений рішенням Вищої ради правосуддя від 12.03.2017 № 488/0/15-17 до 17.04.2017, підстава - клопотання заступника Генерального прокурора України від 07.03.2017.

Третє клопотання Заступника Генерального прокурора України про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, подане 06.04.2017, було повернуто рішенням Вищої ради правосуддя 13.04.2017 №810/0/15-17 без розгляду, яке є спірним у даній справі.

Не погоджуючись із вказаною постановою Вищого адміністративного суду України представник Генеральної прокуратури України звернувся із заявою про її перегляд з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства (у редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017 року), у якій просить її скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Заяву про перегляд судових рішень представник Генеральної прокуратури України обґрунтував тим, що розуміння частини шостої статті 64 Закону №1798-VIII як заборони звертатись з будь-яким клопотанням про продовження строку тимчасово відсторонення судді від здійснення правосуддя після того, як такий строк було продовжено, не узгоджується з положеннями частини другої статті 155 та частини четвертої та п'ятої статті 155-1 КПК України, які не містять обмеження щодо можливості продовження строку відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Перевіривши наведені у заяві доводи, Суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до положень статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка серед іншого ухвалою рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Порядок та підстави відсторонення судді від здійснення правосуддя визначено Главою 8 Закону №1798-VIII, де пунктом 1 частини першої статті 62 зазначено, що суддю може бути тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя за рішенням Вищої ради правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

За приписами статті 63 Закону №1798-VIII тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців. На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Вищим адміністративним судом України було встановлено, що заступник Генерального прокурора України звертався до Вищої ради правосуддя із вказаним клопотанням, яке рішенням Ради було задоволено, у зв'язку з чим ОСОБА_3 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя строком на два місяці.

У відповідності до статті 64 Закону №1798-VIII продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону для тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя, на строк не більше двох місяців, а в разі якщо обвинувальний акт передано до суду, - до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Клопотання про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя подається Генеральним прокурором або його заступником не пізніше як за десять днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено.

Повторне звернення Генерального прокурора або його заступника із клопотанням про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності або із клопотанням про продовження строку такого відсторонення стосовно судді в межах одного кримінального провадження не допускається, крім випадків скасування попереднього рішення Вищої ради правосуддя судом.

Враховуючи вказані приписи Закону №1798-VIII, у Суду не має сумнівів щодо законності рішення Вищої ради правосуддя про повернення без розгляду клопотання Заступника Генерального прокурора України про продовження строку тимчасового відсторонення ОСОБА_3 від здійснення правосуддя, так як він вже звертався до Вищої ради правосуддя із таким, яке було задоволено (рішення від 12.03.2017 №488/0/15-17).

Стосовно зауважень представника Генеральної прокуратури України про конфлікт положень Закону №1798-VIII та КПК України в частині можливості обмежень подавати відповідні клопотання про відсторонення судді від здійснення правосуддя чи про продовження такого строку, Суд зазначає про їх необґрунтованість, виходячи з наступного.

У відповідності до частини першої статті 155-1 КПК України рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється Вищою радою правосуддя на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.

Тоді як Закон, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя є Закон №1798-VIII.

Отже, виключно до повноважень Вищої ради правосуддя відноситься розгляд клопотання Генерального прокурора або його заступника про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності або продовження раніше визначного строку такого відсторонення, що має місце в даній справі.

Рішення Вищої ради правосуддя за наслідками даного розгляду приймається у порядку Закону №1798-VIII, про що зазначено у наведеній статті 151-1 КПК України.

При цьому, жодних суперечностей чи конфліктів між положеннями КПК України та Законом №1798-VIII Суд не вбачає, адже вони доповнюють коло наявних правовідносин, а саме КПК України визначені дії Генерального прокурора України або його заступників по зверненню з відповідним клопотанням (стаття 151-1), а Законом №1798-VIII визначені дії Вищої ради правосуддя щодо розгляду відповідних клопотань (Глава 8).

Підсумовуючи наведене, Суд із застосуванням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України зазначає про незаконність поданого Генеральною прокуратурою України клопотання про відсторонення ОСОБА_3 від здійснення правосуддя, та відповідно рішення Вищої ради правосуддя є правомірним.

Вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви представника Генеральної прокуратури України про скасування постанови Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017, так як вона була ухвалена на підставі повних та всебічно з'ясовних обставин у справі, відповідно до норм матеріального права та з дотримання норм процесуального права.

Керуючись статтями 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII),

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника Генеральної прокуратури України, - Гончаренка Андрія Васильовича про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 06.06.2017 у справі №800/190/17 за позовом Генеральної прокуратури України до Вищої ради правосуддя, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення, відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017 року).

Головуючий суддя В.П. Юрченко Судді І.А. Васильєва С.С. Пасічник