Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.10.2018 року у справі №826/2583/18
Постанова КАС ВП від 17.01.2022 року у справі №826/2583/18
Ухвала КАС ВП від 12.02.2019 року у справі №826/2583/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2019 року

Київ

справа №826/2583/18

адміністративне провадження №К/9901/69138/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (головуючий суддя Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 вересня 2017 року №0046441404 та №0046451404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 травня 2018 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" задоволено; зупинено провадження у даній справі №826/2583/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/9984/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Неоклеус та Довбенко" до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 24 липня 2017 року №6943 (про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, на підставі висновків якої в подальшому були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

При цьому, зазначена ухвала постановлена судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні із застосуванням положень частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а копію її повного тексту одержано представником відповідача 31 травня 2018 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління 11 червня 2018 року подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, оскільки до неї не додано доказів сплати судового збору, а ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року - повернуто Управлінню у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження повноважень його представника (ОСОБА_2), який підписав апеляційну скаргу на вчинення на вчинення від імені Управління таких дій (наявна в матеріалах справи копія довіреності засвідчена самим же представником); крім того відсутні документи в підтвердження призначення ОСОБА_3 (який підписав зазначену довіреність) заступником начальника Головного управління ДФС у м.Києві та в підтвердження його повноважень на видачу довіреностей.

05 вересня 2018 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою, яку ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року також повернуто особі, що її подала, з тих же підстав, що вже були вказані в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року.

16 жовтня 2018 року Управління втретє подало апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 травня 2018 року, в якій просило її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 31 жовтня 2018 року Шостий апеляційний адміністративний суд (якому відповідно до частини 3 статті 29 КАС України та частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" було передано справи Київського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року №455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах") залишив апеляційну скаргу без руху, зокрема, в зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й без порушення питання про його поновлення.

В межах наданого для усунення недоліків апеляційної скарги строку відповідачем надіслано до суду заяву від 19 листопада 2018 року, в якій останній зазначав, що в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2018 року про залишення первісної апеляційної скарги без руху не згадувалось про відсутність належних та допустимих доказів в підтвердження повноважень представника ОСОБА_2 на підписання від імені Управління апеляційної скарги, що, в подальшому, стало підставою для повернення апеляційної скарги ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року, в той час як повноваження представника, який брав участь в судовому засіданні 25 травня 2018 року, перевірялись судом першої інстанції; разом з тим, оскільки ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року про повернення другої апеляційної скарги та саму цю скаргу ним було отримано 03 жовтня 2018 року, то строк апеляційного оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 травня 2018 року починається саме з цього моменту.

Ухвалою від 27 листопада 2018 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив в задоволенні заяви Управління про поновлення строку апеляційного оскарження та, як наслідок, відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, з огляду на неповажність наведених відповідачем причин пропуску цього строку.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 27 листопада 2018 року, Управління звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права й залишення поза увагою наведених ним в заяві від 19 листопада 2018 року обставин та доводів, просило вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ж з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише порушення особою питання про його поновлення та наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Водночас, статтею 44 КАС України закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, втретє апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 травня 2018 року було відповідачем подано поза межами законодавчо встановленого п'ятнадцятиденного строку її апеляційного оскарження й вказані Управлінням в наданій до суду заяві причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, а інших поважних причин відповідачем зазначено не було, касаційний суд вважає, що Управлінню обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року.

Доводи ж касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Зокрема, посилання відповідача на те, що оскільки ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року про повернення другої апеляційної скарги та саму цю скаргу ним було отримано 03 жовтня 2018 року, то строк апеляційного оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 травня 2018 року починається саме з цього моменту, суперечать змісту статті 295 КАС України, яка пов'язує початок перебігу п'ятнадцятиденного строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду (у випадку, якщо в судовому засіданні було оголошено лише її вступну та резолютивну частини) саме з днем складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду