Історія справи

Постанова КАС ВП від 15.01.2026 року у справі №460/8001/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року

м. Київ

справа № 460/8001/25

адміністративне провадження № К/990/45680/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В., Шинкар Т.І.) у справі №460/8001/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та с касування постанови, зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Рівнеобленерго» (далі - позивач, Товариство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 10.12.2024 №2082 «Про застосування санкцій до Товариства за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та розстрочення сплати штрафу».

2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 21.08.2025 позов задовольнив.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, НКРЕКП оскаржила його в апеляційному порядку.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.10.2025 апеляційну скаргу відповідача повернув скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, а також не зазначено її посадове становище.

5. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що апеляційна скарга підписана Королюк А.О., яка не має права подавати апеляційну скаргу від імені НКРЕКП. Документи на підтвердження того, що Королюк А.О. уповноважена підписувати апеляційну скаргу чи є особою, яка діє відповідно до Закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), на підставі яких вона здійснює самопредставництво, відповідач не надав. В апеляційній скарзі та доданих до неї документів не зазначено посадове становище Королюк А.О., матеріали справи не містять відомостей щодо посадової особи, яка подала апеляційну скаргу.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

6. НКРЕКП, не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 про повернення апеляційної скарги, оскаржила її у касаційному порядку.

У касаційній скарзі просить суд скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

7. Підставою касаційного оскарження скаржник визначає положення частини третьої і четвертої статті 328 КАС України, які передбачають, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема про повернення апеляційної скарги. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права щодо повноважень особи подавати апеляційну скаргу в порядку самопредставництва. Скаржник покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 55 КАС України, статей 9, 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).

9. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 22.07.2021 у справі №280/6557/20, від 09.09.2021 у справі №200/11717/20-а, від 16.09.2021 у справі №280/8728/20, від 28.04.2022 у справі №160/9003/21, від 04.08.2022 у справі №640/12628/21, від 04.12.2019 у справі №826/5500/18, від 11.09.2024 у справі №440/14831/23, в яких Верховний Суд дослідив питання щодо достатності Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) на підтвердження повноважень особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва та не поширення дії статті 59 КАС України, якою визначено документи, що підтверджують повноваження представників, на випадки самопредставництва юридичної особи.

10. Також відповідач зауважує, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, не врахував правові висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах: від 22.07.2021 у справі №280/6557/20, від 09.09.2021 у справі №200/11717/20-а, у яких Суд, аналізуючи норми статті 59 КАС України, дійшов висновку, що дія цієї норми, якою визначено документи, що підтверджують повноваження представників, не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи; від 16.09.2021 у справі №280/8728/20, від 28.04.2022 у справі №160/9003/21, від 04.08.2022 у справі №640/12628/21, де Верховний Суд дійшов висновку, що Витяг з Єдиного державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву або апеляційну скаргу), як таку, яка може вчиняти дії від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень; від 04.12.20-19 у справі №826/5500/18, в якій Велика Палата Верховного Суду сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень; від 11.09.2024 у справі №440/14831/23, де Верховний Суд дійшов висновку, що суд не має відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.

11. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 просить залишити без змін.

12. Позивач доводить, що Витяг з Єдиного державного реєстру не може самостійно підтверджувати повноваження особи діяти за правилами самопредставництва без надання відповідних документів, в яких підтверджується, що у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи).

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

14. Положення частини третьої і четвертої статті 328 КАС України встановлюють, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема про повернення апеляційної скарги. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

15. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

16. Зазначеним вимогам процесуального закону оспорювана ухвала не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятними з огляду на таке.

17. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України.

18. Процедура апеляційного оскарження рішення суду має проводитися з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених приписами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

19. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

20. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

21. Відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

22. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що право на подання і підписання, зокрема, апеляційної скарги має особисто керівник, член виконавчого органу (для юридичних осіб, в яких створений такий орган) чи інша особа в порядку самопредставництва, або представник на підставі довіреності.

До таких висновків також дійшов Верховний Суд у постанові від 25.11.2024 у справі №140/1438/24.

23. Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.09.2024 у справі №440/14831/23 проаналізував положення статті 55 КАС України та виснував, що: 1) учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника; 2) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу (прим. тільки для юридичних осіб, в яких створений такий орган), іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту); 3) юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада можуть брати участь у справі також через представника.

Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

У тих випадках, коли законом для деякої категорії справ передбачено участь лише адвоката як представника, то його повноваження підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Таким чином, законодавець у наведених нормах КАС України надав можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначив перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 29.10.2024 у справі №440/18222/23.

24. З огляду на імперативні вимоги статей 1 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів дійшла висновку про застосовність до правовідносин у цій справі висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, висловлених у постанові від 11.09.2024 у справі №440/14831/23, де Суд дійшов висновку, що адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.

25. Окрім цього, колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, згідно із якою особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, має право додатково подати інші документи до тих, які визначені статею 55 КАС України, у тому числі у тому числі й витяг з Єдиного державного реєстру.

26. Колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 826/5500/18 сформувала універсальне правило, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

27. За наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Інше (протилежне) трактування положень статті 59 КАС України матиме наслідком неправомірне обмеження права на доступ до правосуддя та надмірний формалізм.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.11.2024 у справі №140/1438/24.

28. Разом з тим пункт 13 частини другої статті 9 Закону № 755-IV передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

29. При цьому згідно з частиною першою статті 10 Закону № 755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

30. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20 зазначила, що питання самопредставництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів, зокрема, частинами третьою та четвертою статті 55 КАС України. Також Велика Палата Верховного Суду в цій справі звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

31. Суд апеляційної інстанції у цій справі встановив, що апеляційна скарга від імені відповідача підписана його представником Королюк А.О., яка на підтвердження своїх повноважень надала до апеляційної скарги витяг з Єдиного державного реєстру. Відповідно до цього витягу Королюк А.О. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України в порядку самопредставництва, без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів).

32. В матеріалах справи також міститься службове посвідчення Королюк А.О., яке підтверджує її перебування на посаді в юридичному підрозділі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

33. Відтак колегія суддів не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції про те, що матеріали справи не містять відомостей щодо посадової особи, яка подала апеляційну скаргу.

34. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені норми та обставини справи свідчать про достатність доказів на підтвердження повноважень Королюк А.О. представляти НКРЕКП в адміністративному судочинстві, підписувати процесуальні документи, зокрема апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі в порядку самопредставництва.

35. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права.

36. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

37. Зважаючи на положення статті 353 КАС України касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

38. З огляду на відсутність остаточного судового рішення, судові витрати, понесені учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 у справі №460/8001/25 скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб