Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2019 року у справі №640/3032/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року

м. Київ

справа № 640/3032/19

адміністративне провадження № К/9901/31318/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач Гусак М. Б.,

судді Гімон М. М., Блажівська Н. Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2019 року (суддя Григорович П. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (судді Бєлова Л. В., Аліменко В. О., Безименна Н.

В. ) у справі № 640/3032/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 30 листопада 2018 року № 0002794301.

На обґрунтування своїх вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" послалося на те, що у зведеній податковій накладній суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) несуть інформаційний характер і не мають впливу на податкові зобов'язання, внаслідок чого порушення строків реєстрації таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не тягне за собою настання відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 11 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.

При цьому суди виходили з того, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою); твердження позивача щодо відсутності підстав для застосування штрафних санкцій за невчасну реєстрацію податкових накладних з огляду на те, що відповідні податкові накладні не надаються покупцю, є необґрунтованими; недотримання позивачем визначеного законодавством порядку коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України, спростовують його доводи щодо включення податковим органом до акта перевірки "зайво (помилково) складених зведених податкових накладних".

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при розгляді справи, просить скасувати ці рішення та задовольнити позовні вимоги.

Доводи позивача обґрунтовані посиланням на те, що податковим органом неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних, які складені у порядку, встановленому пунктом
198.5 статті 198 ПК, оскільки вони не надаються отримувачам (покупцям) товарів/послуг.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до 8 лютого 2020 року, відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", що набрав чинності у зазначену вище дату.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Суди встановили, що 30 листопада 2018 року податковим органом на підставі акта перевірки від 20 листопада 2018 року №3553/28-10-43-01/00039002 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2018 року № 0002794301, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 59 876 787,94 грн застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 5 987 678,81 грн.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 201.10 статті 201 ПК (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац четвертий цього пункту).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Кодексу адміністративного судочинства України (абзаци чотирнадцятий, п'ятнадцятий пункту
201.10).

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого Кодексу адміністративного судочинства України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; - 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз норм пункту 201.1 статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК дає підстави для висновку, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до нього штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), що не надається отримувачу (покупцю) товарів/послуг та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 (далі - Порядок №1307), у графі 8 податкових накладних вказується код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом
201.10 статті 201 ПК України, складені на операції з постачання товарів/послуг, які не стосуються операцій, що звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою.

Обставини щодо того, що податкові накладні виписані позивачем з підстав, встановлених пунктом 198.5 статті 198 ПК, і є зведеними не має правового значення та не звільняє платника ПДВ від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1 статті 120 ПК.

Ураховуючи наведене, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Верховний Суд вже зробив висновок щодо застосування норм пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК у подібних правовідносинах, зокрема в постановах від 4 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 7 лютого 2019 року у справі № 808/3250/17, від 11 вересня 2020 року № 640/5833/19. Підстав для відступу від цього висновку колегія суддів не знаходить.

Відповідно до частин 1 -3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним приписам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Висновки судів, є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із нею, оскільки така оцінка дана з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи на підставі належних та допустимих доказів.

Доводи позивача про неправильне застосування норм матеріального права та порушення тих норм процесуального права, порушення яких може бути підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження. Також у касаційній скарзі відсутні доводи щодо порушення норм процесуального права, встановлення якого є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог частини 2 статті 353 КАС України. У зв'язку зі сплатою позивачем суми штрафної санкції за спірним податковим повідомлення-рішенням, підстави для застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу 20 ПК України відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИЛА:

1. У задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відмовити.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

Н. Є. Блажівська