Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.10.2019 року у справі №814/976/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2019 року

Київ

справа №814/976/16

адміністративне провадження №К/9901/12918/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року (суддя Князєв В. С. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (головуючий суддя Яковлєв О. В., судді: Бойко А. В., Танасогло Т. М. ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" до Миколаївської митниці ДФС, третя особа:

Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльності щодо нескладання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви Товариства від 15 березня 2016 року Вих. №329 та зобов'язання скласти і надати органу казначейської служби висновок про повернення Товариству надмірно сплаченого ввізного мита та додаткового імпортного збору в сумі 55018,80 грн. за митною декларацією №504070000/2015/002834 від 18 червня 2015 року шляхом перерахування даних коштів на рахунок Товариства та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 121041,37 грн. за митною декларацією №504070000/2015/002834 від 18 червня 2015 року шляхом перерахування даних коштів на рахунок Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що рішення Митниці про визначення митної вартості товару №504070000/2015/000027/2 від 18 червня 2015 року, на підставі якого позивачем (додатково до самостійно визначеної митної вартості товарів) сплачено до бюджету ввізне мито та додатковий імпортний збір і податок на додану вартість, скасовано в судовому порядку, але після звернення Товариства із заявою про повернення зазначеної переплати ці кошти йому повернуті не були, чим порушено положення розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (далі - Порядок №618).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС України щодо нескладання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" від 15 березня 2016 року Вих. №329; зобов'язано Миколаївську митницю ДФС України скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" надмірно сплаченого ввізного мита та додаткового імпортного збору в сумі 55018,80 грн. за митною декларацією №504070000/2015/002834 від 18 червня 2015 року шляхом перерахування даних коштів на рахунок ТОВ "Техноторг-Дон" п/р НОМЕР_1 у ПАТ "Мегабанк", МФО 351629 та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 121041,37 грн. за митною декларацією №504070000/2015/002834 від 18 червня 2015 року шляхом перерахування даних коштів на рахунок ТОВ "Техноторг-Дон" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість номер рахунку НОМЕР_2, відкритий у Казначействі України, МФО 899998.

Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що після набрання законної сили рішенням суду у справі №814/2332/15 про визнання протиправним та скасування рішення Митниці про коригування митної вартості і картки відмови у Товариства виникло право на повернення надміру сплачених коштів в сумі 176060,17 грн., а тому відмова відповідача у їх поверненні за заявою позивача є протиправною.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, Митниця зазначала, що питання стягнення на користь Товариства коштів в сумі 176060,17 грн. не було предметом розгляду і дослідження судів у справі №814/2332/15, чітка сума переплати ними не визначена, а самі ці кошти не визнані судами як переплата або надмірна сплата митних платежів; скасування ж рішення митного органу про коригування митної вартості не обов'язково свідчить про наявність переплати та не є безумовною підставою для повернення сплачених на його підставі грошових коштів, оскільки це питання має вирішуватись митним органом за результатами здійснення перевірочних заходів.

Позивач в запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України, прийнято рішення про коригування заявленої Товариством митної вартості товару від 18 червня 2015 року №504070000/2015/000027/2.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, у справі №814/2332/15 визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування заявленої Товариством митної вартості від 18 червня 2015 року №504070000/2015/000027/2.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року касаційну скаргу Митниці на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року у справі №814/2332/15 повернуто особі, що її подала.

15 березня 2016 року позивач звернувся до Митниці із заявою за Вих. №329 про повернення надмірно сплачених платежів відповідно до статті 301 Митного кодексу України (далі - МК України) та розділу III Порядку №618.

11 квітня 2016 року позивачем отримано відповідь митного органу за Вих. №1655/9/14-70-10-27 від 08 квітня 2016 року, яким йому відмовлено у поверненні надмірно сплачених платежів у зв'язку з тим, що в резолютивній частині рішення суду у справі №814/2332/15 не вказано суму надмірно сплачених митних платежів та не встановлено обов'язку Митниці повернути з Державного бюджету України будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

За змістом підпунктів 14.1.115 та 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату; помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Статтею 43 ПК України передбачалось, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

В той же час згідно з частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

За змістом частини 3 статті 301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункти 2,3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів.

Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (пункти 4,5,6 розділу ІІІ Порядку №618).

Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За змістом пункту 11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Отже законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб'єкта господарювання до митних органів із заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Як вже вказувалось в цій постанові, у зв'язку із визнанням протиправним та скасуванням постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року у справі №814/2332/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, які набрали законної сили, рішення Митниці про коригування заявленої Товариством митної вартості від 18 червня 2015 року №504070000/2015/000027/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України останнє звернулось до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів (ввізного мита та додаткового імпортного збору в сумі 55018,80 грн., а також податку на додану вартість в сумі 121041,37 грн. ), в задоволенні якої було, однак, відмовлено, при цьому з посиланням лише на те, що питання щодо повернення надмірно сплачених митних платежів не було предметом розгляду і дослідження у справі №814/2332/15, а в рішенні за результатами її розгляду не визначено конкретних сум переплати.

В той же час, як зазначили суди, після визнання протиправним та скасування у судовому порядку рішення про коригування митної вартості у позивача виникли підстави для повернення ввізного мита та додаткового імпортного збору в сумі 55018,80 грн., а також податку на додану вартість в сумі 121041,37 грн. як надмірно сплачених до бюджету.

При цьому в листі від 08 квітня 2016 року Вих. №1655/9/14-70-10-27 митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість визначених позивачем причин для повернення коштів та не зазначає про жодні недоліки в доданих ним до заяви документах.

За наведеного, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги за обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1 та 4 статті 242 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду