Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова КАС ВП від 14.09.2023 року у справі №520/25136/21 Постанова КАС ВП від 14.09.2023 року у справі №520...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Постанова КАС ВП від 14.09.2023 року у справі №520/25136/21
Постанова КАС ВП від 14.09.2023 року у справі №520/25136/21

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа №520/25136/21

адміністративне провадження № К/990/15168/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/25136/21

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача - Кононенко З.О., суддів: Калиновського В.А., Мінаєвої О.М.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), де просив:

1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 без встановлення базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.

2. В обґрунтування позовних позивач зазначає, що бездіяльність щодо незастосування військовою частиною НОМЕР_1 місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є протиправною і необґрунтованою.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №520/15475/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

3.1. визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.04.2019;

3.2. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.04.2019.

4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі №520/15475/2020 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №520/15475/2020 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 18.04.2019 та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 18.04.2019. В цій частині прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В іншій частині задоволення позовних вимог рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі № 520/15475/2020 залишено без змін.

5. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі №520/15475/2020 військовою частиною НОМЕР_1 27.10.2021 позивачу, зокрема, була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 4382,69 грн, що також не заперечується позивачем.

6. Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з листом, в якому просив надати роз`яснення щодо застосування базового місяця при обчисленні індексації грошового забезпечення.

7. Листом від 15.11.2021 №225/56/1173/фс відповідач повідомив, що для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 ним встановлено базовий місяць січень 2016 року.

8. Позивач, вважаючи дії щодо застосування військовою частиною НОМЕР_1 місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2016 року протиправними і необґрунтованими звернувся до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

9. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 позов ОСОБА_1 задоволено.

9.1. визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 із встановленням базового місяця для нарахування індексації - січень 2016 року;

9.2. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року з урахуванням раніше виплаченої суми індексації.

9.3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, а тому відповідачем було безпідставно застосовано при нарахуванні індексації як базового місяця - січень 2016 року.

10. Суд цієї інстанції зауважив, що оскільки визначення базового місяця залежить від зміни розміру тарифної ставки (окладу), тому, у межах спірних відносин саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача. За висновком суду першої інстанції індексація за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 повинна була виплачуватися позивачу з урахуванням базового місяця індексації січень 2008 року.

11. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач 18.10.2022 оскаржив його в апеляційному порядку.

12. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022.

13. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження. Причини пропуску скаржником строку апеляційного оскарження визнано неповажними.

14. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

15. На виконання вимог ухвали суду від 07.02.2023 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення про сплату судового збору.

16. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі № 520/25136/21 відмовлено.

16.1. Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції зазначив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, на які посилався апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Судом зауважено, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Із посиланням на висновок Верховного Суд, викладений у постанові від 09.02.2023 у справі № 240/3354/21, суд апеляційної інстанції зазначив, що такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

16.2. За висновком суду апеляційної інстанції, клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення не містить посилань на конкретні обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану в роботі конкретного виконавця, на якого покладено обов`язки з вирішення юридичних питань військової частини НОМЕР_1 , та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

16.3. Також суд апеляційної інстанції зауважив, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто відповідач мав можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження у період з 07.02.2022 року (з дати отримання копії рішення) до 23.02.2022 року (до початку повномасштабного вторгнення).

17. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 справі № 520/25136/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

18. Касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі №520/25136/21 надійшла до Верховного Суду 27.04.2023, у якій відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, а справу направити до цього суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

19. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 520/25136/21 є оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, зазначеної у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

20. Скаржник наголошує, що в діях військової частини НОМЕР_1 вбачається сумлінне добросовісне ставлення до процесуальних прав і обов`язків з урахуванням об`єктивності причин (надання клопотань про поновлення строку, сплата судового збору у визначений судом строк), що, в свою чергу, може свідчити про незловживання нею своїм процесуальним правом на звернення з апеляційною скаргою.

20.1. Відповідач уважає, що суд апеляційної інстанції, оцінюючи поважність наведених апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, безпідставно не взяв до уваги на обставини введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та залучення особового складу військової частини НОМЕР_1 до виконання завдань щодо утримання зайнятих районів, рубежів і позицій, відбиття ударів противника, прориву оборони противника, що обмежує доступ до засобів поштового та телекомунікаційного зв`язку в умовах ведення постійних бойових дій та оперативного переміщення. Наголошує, що вказані обставини позбавили можливості відповідача вчасно ознайомитися з прийнятим рішенням суду, а відповідно скористатися правом на його оскарження.

21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.

22. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 13.09.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

23. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2023 про відкриття касаційного провадження отримано позивачем 27.04.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його «Електронного кабінету». Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

25. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 18.07.2023 касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 299 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною третьою статті 328 КАС України.

26. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

27. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

28. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

29. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

30. При цьому, згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

31. Відповідно до положень частини п`ятої статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

32. Згідно із пунктом 1 частини шостої цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема день вручення судового рішення під розписку.

33. Частиною третьою статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. 29. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

34. Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

35. Отже, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

36. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

37. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

38. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

39. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

40. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

41. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

42. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

43. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

44. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

45. Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

46. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

47. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням копія судового рішення у справі № 520/25136/21 вручена відповідачу 07.02.2022, в порядку, встановленому КАС України. Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано відповідачем 18.10.2022, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.

48. Одночасно із апеляційною скаргою відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску якого посилався на обставини введення воєнного стану на території України.

49. За результатами розгляду вказаного клопотання ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.02.2023 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі № 520/25136/21 відмовлено; визнано неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі №520/25136/21.

50. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Водночас, як зауважив суд апеляційної інстанції, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

51. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

52. На виконання вимог ухвали суду від 07.02.2023 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та платіжне доручення про сплату судового збору.

53. У поданому до суду клопотанні апелянт повторно посилається на обставини введення воєнного стану в Україні та неможливістю у зв`язку із вказаним своєчасно та належним чином здійснювати представництво військової частини НОМЕР_1 в суді.

54. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 у справі № 520/25136/21 відмовлено.

55. Відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції зазначив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, на які посилався апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Судом зауважено, що подане клопотання не містить посилань на конкретні обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану в роботі конкретного виконавця, на якого покладено обов`язки з вирішення юридичних питань військової частини НОМЕР_1 , та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

56. У аспекті означених висновків суду апеляційної інстанції колегія суддів зазначає, що питання щодо поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема у постановах від 04.04.2023 у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18, від 23.12.2022 у справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 02.06.2022 у справі у №757/30991/18-а.

57. Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд зауважив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

58. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

59. У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

60. У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку апелянт покликався саме на введення в Україні воєнного стану, залучення особового складу Військової частини НОМЕР_1 до бойових дій, неодноразової зміни місяця дислокації військової частини.

61. Колегія суддів не заперечує, що вказані обставини могли утруднити дотримання строку на апеляційне оскарження, однак указані доводи не підтверджені достатніми та належними доказами (як-от, наприклад, накази командування про залучення особового складу військової частини НОМЕР_1 ), при цьому, врахуванню підлягає також і тривалість пропущеного строку, а саме майже 7 місяців з моменту отримання рішення суду першої інстанції, тобто в апелянта було більш, ніж достатньо часу, реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

62. Необхідно зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.

63. Зважаючи на це, доводи скаржника на неможливість своєчасного подання апеляційної скарги в контексті описаних обставин, Верховний Суд уважає необґрунтованими і погоджується із висновком апеляційного суду щодо недоведення скаржником поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

64. Підсумовуючи наведене Суд резюмує, що, дійсно, введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

65. Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.

66. Підсумовуючи наведене, з урахуванням обставин подання апеляційної скарги, часових меж з моменту, коли позивач отримав оскаржуване судове рішення (07.02.2022) до моменту його оскарження (18.10.2022), тобто зі сплином майже 7 місяців, невчинення ним дій, спрямованих на своєчасне його оскарження, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність причин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду із апеляційною скаргою.

67. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

68. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

69. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

71. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі № 520/25136/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати