Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/4433/15

адміністративне провадження №К/9901/19703/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у складі судді Клименко О.М.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у складі суддів Глушка І.В., Большакової О.О., Макарика В.Я.

у справі № 813/4433/15 (876/11033/15)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол»

до Стрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В :

18 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Стрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними дії щодо складання та направлення запиту про витребування пояснень та їх документального підтвердження.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність вчинених ним дій щодо складення та скерування позивачу запиту № 5451/22-02 від 23 липня 2015 року. Натомість позивач не надав належних та допустимих доказів протиправності дій відповідачів при зверненні до суду за захистом своїх прав, а відтак не довів обґрунтованість та законність підстав для задоволення позовних вимог.

У квітні 2016 року Товариство подало касаційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відзив на касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на адресу податкового органу надійшли запити з ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 15 липня 2015 року № 9476/7/13-06-22-04 та від 14 липня 2015 року №9467/7/13-06-22-04 «Щодо проведення зустрічної перевірки», із вимогою проведення зустрічної звірки Товариства, що перебувало у господарських відносинах з ПП «Трейдінг Стандарт» за період з 1 квітня 2015 року по 30 квітня 2015 року та з 1 травня 2015 року по 31 травня 2015 року по 1 ланці ланцюга проходження ТМЦ відповідно до укладеного правочину (угоди, контракту).

28 липня 2015 року на адресу Товариства від податкового органу надійшов запит про надання пояснень та їх документального підтвердження вих. № 5451/22-02 від 23 липня 2015 року, в якому контролюючий орган просив надати протягом десяти робочих днів пояснення та їх документальне підтвердження фінансово-господарських відносин з ПП «Трейдінг Стандарт» за квітень-травень 2015 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

За приписами пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що направлення запитів з метою отримання інформації є правом податкового органу, вказаний запит жодним чином не порушив права платника податків, запит сам по собі не породжує юридичних наслідків, отже відсутні юридичні підстави для визнання дій по складанню та направленню запиту протиправними.

Суд не погоджується з доводом касаційної скарги, що отримання податкової інформації, без встановлення в процесі аналізу порушення, фактично тотожне вчиненню дій по проведенню позапланової невиїзної перевірки, оскільки нормами Податкового кодексу України прямо передбачено, що зустрічна звірка не є перевіркою.

Суд не погоджується з доводом касаційної скарги, що запит, як офіційний документ, який має юридичне значення та приймається як підтвердження певного факту має складатись та відповідати тим вимогам, що не дозволяють його довільного тлумачення, в частині того, що запит податкового органу є документом, який підтверджує певні факти. Саме метою запиту є отримання інформації, аналіз якої дозволить дійти певних висновків та встановити обставини.

В свою чергу, у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Укрпол» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі № 813/4433/15 (876/11033/15) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер