Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року

Київ

справа №826/6859/16

адміністративне провадження №К/9901/32981/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді Файдюк В.В. від 07 квітня 2017 року у справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Ергомера» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне науково-виробниче підприємство «Ергомера» (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДФС України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору. В подальшому ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу повернуто у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк недоліків такої, а саме несплатою судового збору.

Не погоджуючись із ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху, ДФС України звернулась з касаційною скаргою, в якій просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилалась на позбавлення судом апеляційної інстанції процесуального права на оскарження судового рішення, а також визначення ним більшого розміру судового збору ніж той, що підлягав сплаті ДФС України за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3 статті 7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Статтею 187 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги та, зокрема, передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно із частинами 1 та 3 якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, подана ДФС України апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 187 КАС України (відсутність документа про сплату судового збору), касаційний суд вважає, що остання обґрунтовано залишена без руху ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року, у якій зазначено недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлений відповідний строк для цього.

При цьому, Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного суду про відсутність обставин та правових підстав, які б зумовлювали можливість відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, адже обставини сплати судового збору при зверненні з первинною апеляційною скаргою, яку було залишено без руху та в подальшому повернуто, не звільняють від виконання процесуальних обов'язків при повторній подачі апеляційної скарги.

Доводи ж касаційної скарги про невірне визначення судом апеляційної інстанції розміру судового збору не впливають на правильність прийнятого ним рішення, оскільки підставою для залишення апеляційної скарги без руху був факт несплати судового збору, як такого; крім того, у разі незгоди із визначеним в оскаржуваній ухвалі розміром судового збору ДФС України не була позбавлена можливості сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги в самостійно обрахованому розмірі, керуючись положеннями Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на відсутність підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права при ухваленні судового рішення, підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко