Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року

Київ

справа №821/469/16

адміністративне провадження №К/9901/15029/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі судді Лук'янчук О.В. від 24 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство «Кредо» до Херсонської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство «Кредо» (далі - Товариство) звернулось до суду із позовною заявою до Херсонської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця), в якому просило: 1) визнати протиправною відмову Митниці, викладену в листі №1458/21-70-10 від 31 березня 2016 року, в поверненні з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів та інших платежів у загальній сумі 1265570,42 грн.; 2) зобов'язати підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у загальній сумі 1265570,42 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року позов Товариства задоволено повністю.

Вважаючи вказану постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального й процесуального права, Митниця подала апеляційну скаргу з вимогою про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору. В подальшому ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року апеляційну скаргу повернуто у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк недоліків такої, а саме несплатою судового збору.

Не погоджуючись із ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2016 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху, Митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Митниця посилалась на неправомірне визначення судом апеляційної інстанції розміру судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3 статті 7 КАС України (в редакції, чинній на момент подання Митницею апеляційної скарги) одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Статтею 187 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги та, зокрема, передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно із частинами 1 та 3 якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, подана Митницею апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 187 КАС України (відсутність документа про сплату судового збору), касаційний суд вважає, що остання обґрунтовано залишена без руху ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2016 року, у якій зазначено недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлений відповідний строк для цього.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, в апеляційній скарзі відсутнє жодне обґрунтування неможливості сплати Митницею судового збору з посиланням на відповідні докази, окрім як твердження про належність Митниці до бюджетної установи, а тому правильним є висновок апеляційного суду про відсутність обставин та правових підстав, які б зумовлювали можливість відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги.

Доводи ж касаційної скарги про невірне визначення судом апеляційної інстанції розміру судового збору не впливають на правильність прийнятого ним рішення, оскільки підставою для залишення апеляційної скарги без руху був факт несплати судового збору, як такого; крім того, у разі незгоди із визначеним в оскаржуваній ухвалі розміром судового збору відповідач не був позбавлений можливості сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги в самостійно обрахованому розмірі, керуючись положеннями Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на відсутність підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права при ухваленні судового рішення, підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко