Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа № 816/434/16

провадження № К/9901/15219/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 816/434/16

за позовом заступника прокурора Полтавської області до Фонду державного майна України, Полтавської міської ради, третя особа - ліквідатор Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» Рибаченко Микола Петрович, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

за касаційною скаргою заступника прокурора Полтавської області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду (у складі судді Бойко С. С.) від 04 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Русанової В. Б., Присяжнюк О. В., Курило Л. В.) від 09 червня 2016 року, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У квітні 2016 року заступник прокурора Полтавської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Фонду державного майна України, Полтавської міської ради, третя особа - ліквідатор Державного комунального Житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» Рибаченко М. П., в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Полтавської міської ради щодо неприйняття до комунальної власності міста гуртожитку по вул. Курчатова,11 в м. Полтаві;

- зобов'язати Полтавську міську раду забезпечити прийняття у комунальну власність територіальної громади м. Полтави гуртожитку по вул. Курчатова,11 в м. Полтаві;

- зобов'язати Фонд державного майна України включити гуртожиток по вул. Курчатова,11 в м. Полтаві до Єдиного реєстру об'єктів держаної власності.

2. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, позовну заяву заступника прокурора Полтавської області повернуто позивачеві.

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, заступник прокурора Полтавської області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. У касаційній скарзі клопотань заявлено не було.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

7. 02 лютого 2018 року касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 816/434/16 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яку ухвалою від 12 березня 2018 року прийнято до провадження та призначено її розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що звертаючись до суду з цим позовом у порядку ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) прокурором не наведено належного обґрунтування в чому полягають порушені інтереси держави, які підлягають судовому захисту.

9. Прокурором також не надано доказів, що захист цих інтересів не здійснюється або здійснюється неналежним чином уповноваженими органами, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ухвалюючи оскаржувані рішення судами не враховано, що прокурором в обґрунтування нездійснення/неналежного здійснення захисту інтересів держави Фондом державного майна України вказувалося, що останній не здійснює управління гуртожитком по вул. Курчатова,11 в м. Полтаві, не веде його облік, не вживає заходів щодо включення гуртожитку, як об'єкту державної власності, до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, чим порушує вимоги Закону України «Про управління об'єктами державної власності». Бездіяльність Фонду державного майна України щодо не включення спірного гуртожитку як об'єкту державної власності до Єдиного реєстру об'єктів державної власності стало підставою для заявленя прокурором вимоги про його зобов'язання вчинити відповідні заходи.

11. Також позивач вказує, що Полтавська обласна рада не набула права власності на майно КП ЖЕП «Будівельник», яке дотепер залишається у державній власності, а тому не наділена повноваженнями виступати позивачем у даній справі.

12. На думку позивача, наведене свідчить, що єдиним державним органом, наділеним повноваженнями реагувати на бездіяльність органу місцевого самоврядування є прокурор, який набуває статусу позивача.

IV. ОЦІНКА СУДУ

13. Надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, колегія суддів виходить з наступного.

14. Відповідно ч. 2 ст. 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

15. Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

16. Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

17. Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених ст. 108 КАС України.

18. Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

19. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

20. Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, в обґрунтування необхідності звернення до суду з цим позовом в інтересах держави заступник прокурора Полтавської області вказував, на відсутність органу в повноваження якого входить розпорядження державним майном, зокрема гуртожитком по вул. Курчатова,11 в м. Полтаві, який є державною власністю.

21. Єдиним державним органом, наділеним повноваженнями реагувати на бездіяльність органу місцевого самоврядування, забезпечити збереження майна у придатному до експлуатації стані та його подальшої передачі до комунальної власності міста для задоволення гарантованих прав громадян на житло та подальшого включення до Єдиного реєстру об'єктів державної власності, є прокурор, який набуває статусу позивача.

22. Водночас, як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ч. 3 ст. 60 КАС України, прокурором у позовній заяві та доповненнях до неї чітко обґрунтовано, чому прокурор звертається з вказаним позовом як позивач та надано докази відсутності органу, наділеного відповідними повноваженнями.

23. Зокрема згідно наданої прокурором копії статуту ДК ЖЕП «Будівельник» передбачено, що майно підприємства є державною власністю. Власник майна - Полтавська обласна рада. Орган управління майном - управління майном області Полтавської обласної державної адміністрації. Майно закріплюється за підприємством на праві повного господарського відання.

24. Крім того прокурором до суду було надано копію рішення господарського суду Полтавської області у справі № 8/172 за позовом ДК ЖЕП «Будівельник» до Управління майном обласної ради та Управління житлово - комунального господарства обласної державної адміністрації, треті особи: Полтавська міська рада, КП «Інвентаризатор» про визнання права власності на нерухоме майно, в якому зазначено що житловий фонд Полтавського управління житлово-комунального господарства та його правонаступника КП ЖЕП «Будівельник» є державним відомчим житловим фондом корпорації «Укрбуд». Після самоліквідації виробничого будівельно-монтажного об'єднання «Полтавабуд» майно його підрозділу - Полтавського управління житлово-комунального господарства у спільну власність територіальних громад області за актом приймання - передачі не передавалося. Полтавська обласна рада не приймала рішення про прийняття у спільну власність територіальних громад області майна виробничого будівельно-монтажного об'єднання «Полтавабуд» або його підрозділів.

25. Колегія суддів погоджується з доводами заступника прокурора Полтавської області наведеними ним у касаційній скарзі, що Полтавська обласна рада не набула право власності на майно ДК ЖЕП «Будівельник», яке є у державній власності, а отже у неї відсутні повноваження виступати позивачем по справі, як і відсутні такі повноваження у Фонду державного майна України, оскільки він не здійснює управління вказаним вище майном.

26. Крім того, з матеріалів справи встановлено, що саме бездіяльність Фонду державного майна України щодо не включення спірного майна, як об'єкту державної власності до Єдиного реєстру об'єктів державної власності стало підставою для звернення прокурором до суду першої інстанції з вимогами про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити відповідні заходи.

27. Відтак колегія суддів дійшла висновку, що заступником прокурора Полтавської області виконано обов'язок покладений на нього про обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в адміністративному суді, у зв'язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви є передчасними.

28. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

29. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

30. З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 816/434/16 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб