Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2020 року у справі №810/545/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2020 року

м. Київ

справа №810/545/17

адміністративне провадження №К/9901/16851/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 810/545/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Оксаванекспорт ЛТД» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області (далі - Департамент ДАБІ) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 03.02.2017 ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД» звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

визнати протиправними дії Департаменту ДАБІ щодо складання приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.12.2016 № С-2812/2, № С-2812/3 та протоколів від 18.12.2016 № 1-Л-З-2812/1, № 1-Л-З-2812/2, № 1-Л-З-2812/3, № 1-Л-З-2812/4;

визнати протиправними і скасувати постанови Департаменту ДАБІ про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.01.2017 №З-1101/2-10/10-86/1101/08/01, №З-1101/3-10/10-87/1101/08/01, №З-1101/4-10/10-88/1101/08/01, №З-1101/5-10/10-88/1101/08/01.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД» зазначило, що відповідачем порушено ряд приписів чинного законодавства, що регламентують процедуру проведення перевірки, оформлення її результатів і притягнення до відповідальності суб`єкта містобудування, оскільки з матеріалів перевірки неможливо встановити підставу її проведення, ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД» не було повідомлено належним чином про проведення такого контролюючого заходу, а у направлені для проведення планової перевірки від 29.11.2016 № 70 не зазначена дата початку та дата закінчення заходу, не вказана підстава проведення заходу. Також позивачем зазначено, що жодних порушень ним не вчинено.

2. Київський окружний адміністративний суд постановою від 22.03.2017 задовольнив позовні вимоги.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.07.2017 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. 11.08.2017 ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД» звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 - залишити в силі.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою 04.09.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.07.2019 №981/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

10. Протоколом розподілу справи від 16.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

11. Ухвалою судді Верховного Суду від 18.07.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Суди встановили, що на виконання плану перевірок об`єктів, замовниками яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці на IV квартал 2016 рік та на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 28.09.2016 № 685 «Про затвердження плану перевірок об`єктів будівництва на IV квартал 2016 року», та направлень для проведення планової перевірки від 29.11.2016 № 70 та від 26.12.2016 № 70/П в присутності Генерального директора ТОВ ««Оксаванекспорт ЛТД» ОСОБА_1 посадовою особою Департаменту ДАБІ проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД» на об`єкті «Будівництво виробничо-складської будівлі (ангару) по вул . Київська, 172 , с.Ксаверівка, Васильківський район, Київська область» , результати якої оформлено актом від 28.12.2016.

Під час проведення перевірки виявлені та зафіксовані в зазначеному вище акті такі порушення:

ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД» не в повному обсязі розроблена проектна документація. Зокрема, не розроблено техніко-економічний розрахунок (ТЕР), а також Розділи Е.1, 15 «Оцінка ефективності прийнятих рішень і порівняння техніко-економічних показників проекту з показниками, які схвалені в ТЕО (ТЕР)», Е.1, 19 «Розрахунок класу наслідків (відповідальності) за категорії складності відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.2-16», Е.1, 11 «Розділ із забезпечення надійності та безпеки», внаслідок чого порушено вимоги ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД», як генеральною підрядною організацією, ведення виконавчої документації здійснюється з порушеннями, а саме: відсутні журнали вхідного контролю, з монтажу будівельних конструкцій, зварювальних робіт, антикорозійного захисту, бетонних робіт, а також в журналі загальних робіт відсутні відомості про виконання робіт після 05.08.2016 та відсутні підписи відповідальної особи за виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги п. 1.17. ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва»;

на в`їзді на будівельний майданчик не встановлено схему руху транспорту, а на обочинах доріг та проїздів не встановлено дорожніх знаків, що регламентують порядок руху транспортних засобів у відповідності з Правилами дорожнього руху, чим порушено вимоги пункту 6.2.7 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві»;

на будівельному майданчику не встановлено огородження, чим порушено вимоги пункту 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві».

За результатами перевірки посадовою особою відповідача складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.12.2016 № 1-Л-З-2812/1, № 1-Л-З-2812/2, № 1-Л-З-2812/3, № 1-Л-З-2812/4 та видано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.12.2016 № С-2812/2, № С-2812/3, якими ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД» зобов`язано усунути виявлені порушення до 30.01.2017.

Також, на підставі висновків, викладених в акті перевірки, Департаментом ДАБІ винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

у зв`язку з тим, що проектна документація розроблена не в повному обсязі постановою від 11.01.2017 № З-1101/2-10/10-86/1101/08/01 ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) та накладено штраф у розмірі 144 000, 00 грн;

через відсутність на будівельному майданчику огородження постановою від 11.01.2017 № З-1101/3-10/10-87/1101/08/01 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону № 208/94-ВР та накладено штраф у розмірі 72 000, 00 грн;

за ведення виконавчої документації з порушеннями постановою від 11.01.2017 № З-1101/4-10/10-88/1101/08/01 ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону № 208/94-ВР та накладено штраф у розмірі 28 800, 00 грн;

з огляду на відсутність на будівельному майданчику схеми руху транспорту постановою від 11.01.2017 № З-1101/5-10/10-89/1101/08/01 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону № 208/94-ВР та накладено штраф у розмірі 72 000, 00 грн.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що з боку позивача відсутні порушення у сфері містобудівної діяльності, а перевірка контролюючого органу проведена з порушенням процедури, визначеної законодавством, оскільки здійснена за відсутності наказу про продовження перевірки, а направлення для проведення планової перевірки від 26.12.2016 № 70/П, видане за формою, затвердженою Додатком 9 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 15.05.2012 № 240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - наказ № 240), не може вважатись належним документом, оскільки вказаним наказом затверджено форму направлення для проведення позапланової перевірки, а не планової.

14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що відповідач, встановивши в результаті перевірки факти порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та склавши спірні приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, діяв відповідно до наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законами України, оскільки зазначені в акті перевірки від 28.12.2016 порушення мали місце в діяльності ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД».

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що посадову особу Департаменту ДАБІ фактично було допущено до проведення перевірки, а відтак можливі порушення при її організації, про які стверджує представник ТОВ «Оксаванекспорт ЛТД», не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за допущені правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що допущення до перевірки і сам процес її проведення є різними процедурами та в даному випадку оспорюються дії посадової особи Департаменту ДАБІ під час перевірки і викладені в акті перевірки порушення, які були відсутні по факту, оскільки усі необхідні журнали були в наявності та знаходились у виконроба, який на момент перевірки був відсутній. Також, позивач наголошує на тому, що його не було належним чином повідомлено, що перевірку було продовжено.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Згідно з статтею 1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

19. Статтею 6 Закону №2780-XII визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

20. Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування, наведені у статті 7 Закону №2780-XII, за змістом якої, таке регулювання здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

21. Так, у відповідності з положеннями частин першої, другої статті 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

22. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI.

23. В свою чергу, абзацом четвертим статті 3 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

24. Частинами першою, другою, пунктами 1, 2 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

25. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

26. На виконання приписів названої вище правової норми Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затверджено Порядок №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

27. За змістом пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону №3038-VI, здійснюється, зокрема, таким органом державного архітектурно-будівельного контролю, як Держархбудінспекцією.

28. За приписами пункту 5 вищенаведеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

29. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об`єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на п`ять робочих днів (пункт 6 Порядку № 553).

30. В той же час, за правилами пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

31. Крім того, пунктами 16-20 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

32. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку № 553).

33. Таким чином, наведеними вище положеннями законодавства визначено права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення планового заходу, строк проведення та обов`язки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

34. Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат (тут та надалі норми Закону у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

35. Пунктами 6 та 8 частини третьої статті 2 Закону № 208/94-ВР визначено, що суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов`язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат; виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат.

36. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом № 208/94-ВР, визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244).

37. Відповідно до пункту 4 Порядку № 244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

38. Наведене дає підстави для висновку, що відповідач, встановивши в результаті перевірки факти порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (зокрема, позивачем не в повному обсязі розроблена проектна документація [не розроблені розділи Е.1, 15 «Оцінка ефективності прийнятих рішень і порівняння техніко-економічних показників проекту з показниками, які схвалені в ТЕО (ТЕР)»; Е.1,11 «Розділ із забезпечення надійності та безпеки»), ведення виконавчої документації з порушеннями пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» (відсутні відомості про виконання робіт після 05.08.2016 та підписи відповідальної особи за виконання будівельних робіт в журналі загальних робіт)] та склавши оспорювані приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, діяв відповідно до наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законами України.

39. Слід також зазначити, що помилковим є твердження позивача про те, що перевірку було проведено з порушенням вимог Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у зв`язку із тим, що його не було повідомлено про проведення та продовження строку перевірки, оскільки відповідно до частини другої статті 2 названого Закону, у редакції що була чинною на момент проведення перевірки, його дія не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду). Натомість законодавством, яким регламентовано процедуру здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не передбачено попереднє повідомлення перевіряємого суб`єкта містобудування про плановий захід контролю.

40. Щодо проведення перевірки поза межами строків, визначених в направленні від 29.11.2016, то слід зазначити таке.

41. Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання (пункт 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 N 294).

42. На переконання колегії суддів, формою письмового рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника про продовження строку проведення планової перевірки повинен бути наказ про продовження терміну проведення такої перевірки.

43. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що оскільки позивач допустив посадову особу Департаменту ДАБІ до проведення перевірки, то в подальшому предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності. Тобто, наслідки такої перевірки.

44. До того ж позивач жодного разу не скористався наданими йому, зокрема, пунктом 21 Порядку № 553 та пунктом 13 Порядку № 244 правами та не висловив будь-яких заперечень ані щодо змісту акту перевірки, ані щодо відомостей зазначених у протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, хоча в усіх документах, оформлених за наслідками перевірки, міститься підпис генерального директора ТОВ «Оксаваненекспорт ЛТД».

45. З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

46. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксаванекспорт ЛТД» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 у справі № 810/545/17- залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду