Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року

Київ

справа №804/11355/14

касаційне провадження №К/9901/8312/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 (суддя Степаненко В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 (головуючий суддя - Олефіренко Н.А., судді: Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі № 804/11355/14 за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» про стягнення заборгованості в розмірі 1352659,26 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 15.12.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовив у повному обсязі.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.05.2015 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2014, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, зазначає, що відповідачем з метою виконання судових рішень необхідно було в першу чергу погашати заборгованість, яка існувала до затвердження графіків погашення розстрочених (відстрочених) на підставі судових рішень сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а/0470/5769/11 стягнуто з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» податковий борг у розмірі 10567266,83 грн. з відстроченням виконання до 31.12.2012 та розстроченням виконання цього рішення, починаючи з 01.01.2013 строком на двадцять чотири місяці.

Графіком від 23.03.2012 № 2 на виконання вказаного рішення суду затверджено періоди погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, та повідомлено платника податків про граничні терміни погашення сум заборгованості відповідно до графіка, а саме: термін погашення податкового боргу в розмірі 10509072,08 грн. (основний платіж) розстрочено до грудня 2014 року.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 у справі № 0470/7178/12 розстрочено виконання постанови цього суду від 11.09.2012 на сорок вісім місяців шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 532029,37 грн., починаючи з 01.07.2013.

Згідно з графіком від 30.11.2012 № 3 погашення розстрочених (відстрочених) за рішенням суду сум податкового боргу у справі № 2а/0470/7178/12 нараховано щомісячний платіж у розмірі 512965,68 грн. з податку на додану вартість та в сумі 19063,69 грн. з податку на прибуток.

Відповідачем у період з 12.05.2014 по 21.07.2014 відповідно до графіків погашення розстрочених платежів від 23.03.2012 № 2 та від 30.11.2012 № 3 платіжними дорученнями, які містять реквізит «Призначення платежу», сплачено податковий борг з податку на прибуток у розмірі 1352659,26 грн.

Утім, перераховані Державним підприємством «Криворізька теплоцентраль» у вказаний період грошові кошти органом доходів і зборів з посиланням на правила пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зараховано у зменшення податкового боргу з податку на прибуток, який обліковувався раніше відповідно до календарної черговості виникнення, що, як наслідок, обумовило виникнення у відповідача податкового боргу в розмірі 1352659,26 грн.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль за справлянням платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, з набранням чинності Податковим кодексом України законодавцем закріплено право контролюючого органу щодо зарахування коштів, які сплачує платник податків у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Проте, законом не визначено повноваження органу доходів і зборі щодо перерозподілу платежів в умовах сплати податкового боргу платником податків відповідно до рішень суду про розстрочення чи відстрочення його виконання.

При зарахуванні сплачених відповідачем коштів у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, позивачем не враховано принцип обов'язковості виконання судових рішень на всій території України, що закріплений у статті 124 Конституції України та кореспондує із приписами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).

Судові рішення є джерелом права, а правові наслідки за судовими рішеннями наступають для певного кола осіб.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За таких обставин, висновок судів попередніх інстанцій про те, що зарахування сплачених Державним підприємством «Криворізька теплоцентраль» сум податкового боргу повинно було здійснюватись контролюючим органом відповідно до графіків погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішень суду сум заборгованості та цільового призначення платежу, вказаного відповідачем у платіжних дорученнях, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 804/11355/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк