Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року

Київ

справа №355/1116/17

адміністративне провадження №К/9901/50200/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Баришівського селищного голови Київської області Вареніченка Олександра Павловича на окрему ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у складі колегії суддів: Аліменка В.О. (головуючого), Безименної Н.В., Карпушової О.В. у справі за позовом Громадської організації "Офіс реформ Баришівських громад" до Баришівського селищного голови Київської області Вареніченка Олександра Павловича, Баришівської селищної ради Київської області, секретаря Баришівської селищної ради Київської області Прокопчук Людмили Олександрівни про визнання протиправними дій селищного голови та секретаря селищної ради, визнання протиправними рішення сесії,-

УСТАНОВИВ:

Громадська організація "Офіс реформ Баришівських громад" звернулась до суду з адміністративним позовом до Баришівського селищного голови Київської області Вареніченка Олександра Павловича, Баришівської селищної ради Київської області, секретаря Баришівської селищної ради Київської області Прокопчук Людмили Олександрівни про визнання протиправними дій селищного голови та секретаря селищної ради, визнання протиправними рішення сесії щодо заборони громадянину ОСОБА_6 проведення відеозапису з фіксування засідання ради.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 21.12.2017, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 в позові відмовлено.

Окремою ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 з метою усунення причин та умов, що призвели до порушення Баришівським селищним головою Київської області Вареніченком О.П. регламенту роботи Баришівської селищної ради, постановлено наведені факти довести до відома селищної ради про вжиття відповідних заходів реагування. Встановлено строк один місяць для надання Київському апеляційному адміністративному суду відповіді щодо виконання окремої ухвали.

Відповідач оскаржив в касаційному порядку вказану ухвалу та просить її скасувати.

Аргументами на обгрунтування вимог скарги вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме - статті 249 КАС України. Зазначає, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи по суті було установлено, що ОСОБА_6 не є членом ГО "Офіс реформ Баришівських громад", а із вказаним позовом звернулась ГО «Офіс реформ Баришівських громад», тобто особа, права якої не порушено. Тому, постановлення окремої ухвали здійснено судом безпідставно за відсутності встановленого факту порушень з боку селищного голови, як суб'єкта владних повноважень.

Учасники справи правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, суд вважає за доцільне зазначити про таке.

Згідно з частиною 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до частини 2 вказаної статті, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Положенням частини 4 цієї ж статті встановлено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала суду - це процесуальний засіб судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Тобто, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті.

Судва колегія враховує, що при розгляді справи по суті судами попередніх інстанцій було установлено, що оскаржувані у справі дії відповідача стосуються громадянина ОСОБА_6, однак із позовом звернулась ГО «Офіс реформ Баришівських громад», тобто особа, права якої не порушено. Апеляційним судом зазначено, що Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламентом роботи Баришівської селищної ради передбачено право громадян України проводити відоозйомку сесій рад, натомість Баришівським селищним головою Київської області було порушенням зазначені приписи законодавства.

Тому, суд апеляційної інстанції, з урахуванням статті 249 КАС України, посилаючись на ч.17 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч.5 Регламенту роботи Баришівської селищної ради, якими передбачено право громадян проводити відеозйомку сесій селищних рад, постановив окрему ухвалу та зазначив, що селищний голова не вправі позбавляти такого права, в тому числі і ОСОБА_6

Таким чином, встановивши, що своїми діями суб'єкт владних повноважень порушив принципи законності та правопорядку, суд прийшов до вірного висновку про постановлення окремої ухвали, як способу реагування на виявлену протиправну поведінку відповідача.

Колегією суддів відхиляються аргументи скаржника про те, що ОСОБА_6 не є членом ГО "Офіс реформ Баришівських громад", а із вказаним позовом звернулась ГО «Офіс реформ Баришівських громад», тобто особа, права якої не порушено. Суд наголошує, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору по суті.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин доводи позивача про неправильне застосування норм процесуального права, а саме - статті 249 КАС України не знайшли свого підтвердження, тому судом відхиляються.

За змістом частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на зазначене, касаційна скарга Баришівського селищного голови Київської області Вареніченка О.П. підлягає залишенню без задоволення, а окрема ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

Касаційну скаргу Баришівського селищного голови Київської області Вареніченка Олександра Павловича залишити без задоволення.

Окрему ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі за позовом Громадської організації "Офіс реформ Баришівських громад" до Баришівського селищного голови Київської області Вареніченка Олександра Павловича, Баришівської селищної ради Київської області, секретаря Баришівської селищної ради Київської області Прокопчук Людмили Олександрівни про визнання протиправними дій селищного голови та секретаря селищної ради, визнання протиправними рішення сесії - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

І.Л. Желтобрюх,

Судді Верховного Суду