Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.02.2018 року у справі №819/2030/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа №819/2030/15, адміністративне провадження №К/9901/13118/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Коваленко Н. В., Кравчук В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. (судді - Мікула О. І., Курилець А. Р, Кушнерик М. П. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕСКБАНК", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2018р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕСКБАНК" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо не включення його до переліку вкладників ПАТ "ІМЕСКБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9 000 доларів США по курсу НБУ, в порядку передбаченому частиною 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "ІМЕСКБАНК" за рахунок Фонду за договором банківського рахунку, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9 000 доларів США по курсу НБУ, в порядку передбаченому частиною 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до Переліку вкладників, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2015р. позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. апеляційну скаргу задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на протиправне не включення його Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників для здійснення виплати гарантованої суми відшкодування та не надання Фонду про нього додаткової інформації.

Крім того, посилався на те, що статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено можливість передачі кредитором своїх прав іншій особі шляхом відступлення права вимоги, а рішенням суду підтверджено, що боржником у зобов'язанні за договором банківського рахунку є саме банк.

Заперечення на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що
04.11.2010р. між ОСОБА_2 та ПАТ "ІМЕСКБАНК" укладено Договір банківського рахунку № НОМЕР_1 (у доларах США), за умовами якого банком відкрито вкладнику поточний рахунок № НОМЕР_2 // НОМЕР_4. (а. с. 12-13)

15.01.2015р. Правління Національного банку України постановою №16/БТ віднесло ПАТ "ІМЕКСБАНК" до категорії проблемних. (а. с. 52)

Відповідно до виписки за вищевказаним рахунком від 21.01.2015р. залишок коштів становив 77 488,30 доларів США.

26.01.2015 року між ОСОБА_2 та позивачами у даній справі було укладено договір відступлення права вимоги за договором банківського рахунку у доларах США від
04.11.2010р. (а. с. 15)

Відповідно до умов цього договору, ОСОБА_2 передає частину належного йому права вимоги згідно із укладеними між ним та Банком договорами банківського рахунку на суму 9000 доларів США, а новий кредитор набуває право вимоги, що належить первісному кредитору за відповідним основним договором (п. 1.1.) Право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 9000 доларів США (п.
2.1.) новий кредитор протягом трьох днів із дати виконання на його користь обов'язків Боржником письмово повідомити первісного кредитора про це із зазначенням дати і суми виконання (п. 3.2.)

26.01.2015р. ОСОБА_2 подала до відділення №298 АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Тернополі повідомлення про відступку ОСОБА_1 права вимоги за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010р. в частині на суму 9000
доларів США. (а. с. 17)

26.01.2015р. ОСОБА_1 подав до відділення №298 АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Тернополі вимогу, згідно з якою він набув належне ОСОБА_2 право вимоги за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010р, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "ІМЕКСБАНК" в частині на суму 9000 доларів США. У цій вимозі позивач просив перерахувати належні йому кошти в сумі 9000 доларів США на його поточний рахунок № НОМЕР_3 в Відділенні №298 АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Тернополі. (а. с. 16)

26.01.2015р. Правлінням Національного банку України була прийнята постанова № 50 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015р. № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у AT "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27.01.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію - Северина Ю. П. (а. с. 50-51)

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 84 від
23.04.2015р. строк проведення тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015 включно. (а. с. 79)

Листом №6579 від 20.05.2015р. банк повідомив ОСОБА_1 що не визнає відступлення прав вимоги грошових коштів у відповідності до договорів про відступлення права вимоги, укладених між ним та позивачами. (а. с. 21)

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015р. № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015р. № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженою особою на ліквідацію банку Северина Ю. П. строком на один рік з 27.05.2015 по 26.05.2016 включно. (а. с. 65-66)

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд виходив з того, що на момент укладення договору відступлення права вимоги у відповідача вже існував обов'язок щодо включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, суд виходив з того, що заміна кредитора у зобов'язанні по договору банківського рахунку, була здійснена у відповідності до порядку, визначеному ст.ст. 512, 513, 514, 515, 516, 517 ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач отримав всі права вкладника за договорами банківського рахунку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не є вкладником в розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не має права на отримання гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Враховуючи те, що зобов'язання Фонду по виплаті гарантованої суми до відшкодування державою вкладнику банку суми вкладу у випадку неплатоспроможності банку нерозривно пов'язане з особою такого вкладника, то заміна кредитора у даному зобов'язанні не допускається, а наданий позивачем договір про заміну кредитора в зобов'язанні, укладений між ними та ОСОБА_2, не може вважатися доказом набуття вказаною особою прав вкладника банку відповідно до статті 515 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що укладення договору відступлення права вимоги не може бути підставою для визнання особи на користь якої відступлена частина коштів вкладником банку, оскільки відповідно до чинного законодавства вкладником є виключно особа, яка особисто уклала або на користь якої було укладено договір банківського рахунку. Укладення лише договору відступлення права вимоги за договором банківського рахунку не призводить до виникнення у банку грошового зобов'язання перед новим кредитором.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду судами встановлено, що між позивачем та банком не укладено договорів банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, протиправна бездіяльність з боку відповідача відсутня, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Посилання позивача в обгрунтування своїх вимог на факт відступлення права вимоги за належним ОСОБА_4.П рахунку також є безпідставним, оскільки внаслідок такого відступлення договір банківського рахунку, в частині сторін, не зазнав змін, позивач статусу вкладника не набув, в зв'язку з чим не набув права на одержання за рахунок Фонду гарантованої суми відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст. 242, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

Н. В. Коваленко

В. М. Кравчук