ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №813/955/14

адміністративне провадження №К/9901/37652/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 (суддя - Карп`як О.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 (головуючий суддя - Довга О.І., судді: Ліщинський А.М., Запотічний І.І.) у справі №813/955/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» (далі - позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2013 №0000122240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 436089,00грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення позивачу донарахувань з податку на прибуток приватних підприємств за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на те, що операції по страхуванню фінансових ризиків перед третіми особами проведені між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, чим спростовується висновок податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів та порушення позивачем положень податкового законодавства. Позивач не погоджується з висновками перевірки та вважає, що доводи викладені в акті перевірки, які було покладено контролюючим органом в основу його висновків, є помилковими та безпідставними, вчинені без дослідження обставин господарських відносин та з помилковим застосуванням норм чинного, на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016, позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний адміністративний суд, мотивовано безпідставністю проведення позивачу донарахувань з податку на прибуток, оскільки належними первинними документами, які були предметом дослідження під час розгляду справи, підтверджено настання реальних правових наслідків за взаємовідносинами Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» з його контрагентом, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю підприємства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Галицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 у справі №813/955/14, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, правонаступником якої є Галицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» з питань достовірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» за весь період взаєморозрахунків.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 140.1.6 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за 2011 рік на загальну суму 436089,00грн, у тому числі за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 436089,00грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №395/22-40/33286209 від 01.11.2013 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2013 №0000122240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 436089,00грн.

Фактичною підставою для проведення позивачу вказаних донарахувань з податку на прибуток, став висновок контролюючого органу про безпідставність включення позивачем до складу витрат вартість страхових послуг отриманих за результатом господарських операцій з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» на підставі договору страхування фінансових ризиків, з огляду на нікчемність укладених правочинів. Обґрунтовуючи свою позицію щодо відсутності реального характеру у проведених між позивачем та його контрагентом операціях, відповідач послався на акт перевірки Державної податкової інстанції у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 19.07.2013 №445/2250/30303336 «Про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012».

Судами також встановлено, у періоді, в якому проводилася перевірка, між позивачем (Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» (Страховик) було укладено генеральний договір добровільного страхування фінансових ризиків №0401/13-317 від 01.04.2011, відповідно до умов якого Страховик зобов`язується за обумовлену в Договорі плату (страховий платіж) при настанні передбаченого в договорі страхового випадку відшкодувати страхувальнику заподіяні внаслідок цієї події збитки (сплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої Договором страхової суми.

Згідно п. 1.1 названого договору, страховик зобов`язується за обумовлену в Договорі плату (страховий платіж) при настанні передбаченого в Договорі страхового випадку відшкодувати страхувальнику заподіяні внаслідок цієї події збитки (сплатити страхове відшкодування) в межах обумовленої договором страхової суми. Предметом договору страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України і пов`язані з фінансовим ризиком в його підприємницькій (господарській) діяльності. Вигодонабувачем за цим договором є страхувальник.

Відповідно до п. 2.1 договору, страховим випадком за цим договором страхування є збитки страхувальника внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентами страхувальника зобов`язань по наступним договорам (контрактам, угодам) укладеним між страхувальником і контрагентами.

У підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» було надано копії первинних документів, які також були предметом дослідження під час позапланової невиїзної перевірки, зокрема генеральний договір добровільного страхування фінансових ризиків №0401/13-317 від 01.04.2011, додаткові угоди до названого договору, акти виконаних робіт по договору. Оплата страхового платежу підтверджується платіжними дорученнями.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача. Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Також, як встановлено судами, позивачем до матеріалів справи також було долучено договори (контракти, угоди) укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» та його безпосередніми контрагентами, а саме: договір поставки товару №76 від 28.05.2008 укладений з ТОВ «Торговий дім «Співдружність», договір купівлі продажу товару №1/21/11 від 21.11.2008 укладений з ПП «Вібур», договір купівлі-продажу товарів №26-12 від 26.12.2008, укладений з ТОВ «Уніпласт», договір поставки №П01/03/10 від 01.03.2009 укладений з ТОВ НВКФ «Вест-Пром», договір №356н від 16.06.2009 укладений з ТОВ «АВ Метал Груп», договір №215 від 15.07.2009 укладений з СП «Гарт», договір №1/24/07 від 24.07.2009 укладений з ТОВ «Номінал-Плюс», договір №396 від 15.09.2009 укладений з ТОВ «Такт», договір №Т-17/0110 від 04.01.2010 укладений з ЗАТ «Трубосталь», договір купівлі-продажу №05/01-03 від 05.01.2010 укладений з ЗАТ «Гарант Метиз Інвест», договір №14 від 11.01.2010 укладений з ТОВ «Південьтрансбудкомплект», договір №РV 105-10 від 16.02.2010 укладений з ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», договір поставки №МКП -260/02/10 від 26.02.2010 укладений з ТОВ «Метінвест-СМЦ», договір №1/09/07 від 09.07.2010 укладений з ТОВ «Моноліт-Інвест», договір купівлі-продажу №1/10/09 від 10.09.2010 укладений з ТОВ «Бізнес-Пластік», договір №00381/10 від 20.12.2010, укладений з ТОВ «Металоцентри «Стальсервіс», договір №83 S 11 від 24.12.2010 укладений з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», договір поставки №306997 від 29.12.2010 укладений з ЗАТ «Донецьксталь», договір №35/01/11/1 від 04.01.2011 укладений з ТОВ «Запоріжметал Холдинг», договір купівлі-продажу №1 від 25.01.2011 укладений з ТОВ «Проект Інвест -1», договір №СТ 0102/12 від 01.02.2011 укладений з ТОВ «Маркет Стіл», договір №47 від 10.02.2011 укладений з ТОВ «Рін ЛТД», договір №010704 від 01.03.2011 укладений з ТОВ «Транс Агенство Сервіс», договір №23 від 01.03.2011 укладений з ТОВ «Пластілюкс Груп», договір №35 від 01.04.2011 укладений з ТОВ «Інтерпайн Україна».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги Галицька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, контролюючий орган посилається на неправомірність відображення позивачем у складі витрат вартість зі страхування фінансових ризиків відповідно до договору з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» від 01.04.2011 №0401/13-317. Відповідач вважає, що дані податкової звітності платника податків за 2010-2011 роки свідчать про те, що невиконання чи неналежне виконання контрагентами Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» договірних зобов`язань щодо поставки продукції не вплинуло негативно на господарську діяльність позивача. Податковий орган вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні судових рішень безпідставно не враховано податкову інформацію отриману контролюючим органом від Державної податкової інстанції у Шевченківському районі м. Києва ДПС, зокрема відомості, що містяться у акті від 19.07.2013 №445/2250/30303336 «Про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012», яким встановлено, що господарська діяльність вказаного суб`єкта господарювання не відповідає меті та напрямкам діяльності страхової компанії створеної з метою повного задоволення страховими послугами юридичних та фізичних осіб, підвищення соціального захисту населення, формування ринку страхових послуг, тощо. На переконання відповідача, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» не було необхідності страхування фінансових ризиків при взаємовідносинах з контрагентами, у зв`язку з відсутністю настання таких ризиків, а тому, контролюючий орган вважає, що у нього були всі законні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

8. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

9.1. Пункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

9.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

9.3. Пункт 135.1 статті 135.

Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

9.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

9.5. Пункт 140.6 статті 140.

При визначенні об`єкта оподаткування враховуються як витрати подвійного призначення враховуються будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов`язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов`язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об`єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов`язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров`я або інших ризиків, пов`язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов`язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

10. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

10.1. Стаття 1.

10.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

10.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

10.2. Пункт 2 статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

10.3. Стаття 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

11. Закон України «Про страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 8.

Страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страхування фінансових ризиків - вид страхування, за яким предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані зі збитками при здійсненні страхувальником або іншою особою, визначеною страхувальником у договорі страхування, господарської діяльності.

Страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

12. Характеристика та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування, затверджена Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 09.07.2010 №565 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 3.18.

Страхування фінансових ризиків - вид страхування, за яким предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані зі збитками при здійсненні страхувальником або іншою особою, визначеною страхувальником у договорі страхування, господарської діяльності.

Даний вид страхування передбачає обов`язок страховика за встановлену договором страхування плату (страховий внесок, страховий платіж, страхову премію) здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування шляхом відшкодування страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування (вигодонабувачу), збитку, понесеного ними внаслідок перерви в господарській діяльності, порушення договірних зобов`язань (невиконання або неналежне виконання контрагентом договірних зобов`язань перед страхувальником), крім відшкодування збитків, передбачених страхуванням кредитів та страхуванням інвестицій.

Умови добровільного страхування фінансових ризиків можуть передбачати страхування на випадок завдання матеріального збитку страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування (вигодонабувачу), внаслідок припинення права власності на майно, неможливості здійснення подорожі (поїздки) з причин, визначених у правилах та договорі страхування, непередбачених фінансових витрат (за винятком судових витрат та збитків, пов`язаних з втратою багажу під час подорожі (поїздки)) та фінансових збитків, пов`язаних із ризиками здійснення операцій з використанням платіжних карток.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

14. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені операції.

15. Умовою для віднесення до витрат сплачених страхових сум при страхуванні фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку є їх пов`язаність із провадженням платником господарської діяльності, і такі витрати мають бути в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

16. Факт безпосереднього зв`язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

17. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

18. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат.

19. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення судами оскаржуваних судових рішень), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

21. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої апеляційної інстанцій було надано умотивовану оцінку доказам, представлених позивачем та зібраних судом на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу щодо порушення товариством вимог податкового законодавства у зв`язку з включення до складу витрат вартість страхових послуг отриманих за результатом господарських операцій з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» на підставі договору страхування. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент вчинення судами процесуальної дії) є підставою для податкового обліку, та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій, підтверджують їх фактичне здійснення, та оцінка яким, була надана судами першої та апеляційної інстанції в процесі розгляду справи.

22. Застосовуючи вищезазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які містять достатні дані про зміст операцій щодо здійснення правовідносин за договором добровільного страхування та їх учасників, підтверджують фактичність їх здійснення.

23. На момент вчинення спірних господарських операцій Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» було зареєстроване у встановленому законом порядку.

24. Посилання контролюючого органу на акт перевірки від 19.07.2013 №445/2250/30303336 «Про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012», як на підставу для відмови в позові, також обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

До того ж, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2013 у справі №826/18310/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0004752202 від 18.09.2013, прийняте на підставі акта від 19.07.2013 №445/2250/30303336 про результати планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.01.2012. Підставою для його скасування стало підтвердження фактичного здійснення господарських відносин вказаного суб`єкта господарювання з його контрагентами у спірному періоді та встановлення безпідставності висновків податкового органу про відсутність їх реального здійснення.

25. Також, обґрунтовано не прийнято судами до уваги посилання контролюючого органу в акті перевірки на нікчемність укладених між сторонами правочинів, оскільки за результатом розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що договір добровільного страхування фінансових ризиків №0401/13-317 від 01.04.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Прогрес-Фонд» нікчемним не визнавався, рішення про недійсність такого договору судом не приймалось, наслідки недійсності не застосовувалися.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що до податковий орган не наділений повноваженнями встановлювати в акті перевірки суб`єкта господарювання нікчемність або недійсність укладених з контрагентами договорів, оскільки необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

26. Також, не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагента, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваної юридичної особи, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

27. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено взаємовідносини позивача з вищезазначеним контрагентом, за результатом проведення яких товариством було сформовано витрати, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в акті перевірки, в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. З урахуванням досліджених первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності товариства, та враховуючи висновки податкового органу викладені в акті перевірки, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентом, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій.

29. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, враховуючи норми Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, що свідчить про необхідність залишення касаційної скарги Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області без задоволення, а постанови Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 у справі №813/955/14 без змін.

30. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

31. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 у справі №813/955/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду