Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.06.2020 року у справі №279/1378/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №279/1378/17

адміністративне провадження №К/9901/43952/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Пенсійного фонду України,

третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,

про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Попової О.Г., суддів Романченка Є.Ю., Черноліхова С.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Бучик А.Ю., суддів Шевчук С.М., Шидловського В.Б.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України (далі також - відповідач), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо нездійснення повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області про підстави перерахунку його пенсії;

зобов`язати Пенсійний фонд України здійснити повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області про підстави проведення перерахунку його пенсії в порядку, визначеному частиною другою пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45;

на підставі частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язати Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати протягом п`ятнадцяти днів з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, дійшов висновку про недопущення відповідачем протиправних дій щодо нездійснення повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області про підстави перерахунку пенсії позивача, як працівника установи виконання покарань.

При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, і підставою для перерахунку його пенсії є постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", яка набрала законної сили 2 грудня 2015 року, а не постанова Кабінету Міністрів України №1036 від 28 грудня 2016 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не зверну увагу на те, що позивач проходив службу в складі Головного управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ, правонаступником якого відповідно до Указу Президента України від 22 квітня 1998 року №344/98 є Державний департамент України з питань виконання покарань, а не Національна поліція.

Позивач зазначає, що він проходив службу в Коростенській виправні колонії з 13 травня 1980 року по 6 вересня 1999 року і відповідно до наказу начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області від 1 вересня 1999 року позивача було звільнено у відставку та призначено пенсію за вислугу років.

При цьому, позивач вказує на те, що оскільки він проходив службу на посадах начальницького складу установи виконання покарань, а порядок і умови виплати грошового забезпечення даної категорії осіб начальницького складу визначається постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу да деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року №1294, а не постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року №988.

Враховуючи усі вищенаведені аргументи та відсутність будь-якого аналізу з боку судів змісту позовної заяви, додаткових пояснень позивача, скаржник вважає, що оскаржувані рішення у цій справі порушують його право на справедливий судовий розгляд, захист прав та інтересів судом, передбачені статтею 55 Конституції України та частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Позиція інших учасників справи

11 грудня 2017 року до суду надійшли заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на касаційну скаргу позивача, в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №279/1378/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 11 червня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №279/1378/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 12 червня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Житомирській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Житомирській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії, проте листом від 10 лютого 2017 року №177/Ю-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивачу про те, що підстави для здійснення йому перерахунку пенсії з врахуванням грошового забезпечення осіб, звільнених зі служби кримінально-виконавчої системи, відсутні, оскільки ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України.

Також, позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою щодо здійснення інформування Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про наявність підстав для перерахунку пенсії.

Листом від 28 березня 2017 року №3431/Ю-11 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив ОСОБА_1 про те, що підстави для перерахунку пенсії відсутні у зв`язку з тим, що на сьогодні не визначено умов, порядку та розміру перерахунку пенсії.

Крім того, позивач звернувся до Державної пенітенціарної служби України щодо повідомлення Пенсійного фонду України про підстави проведення перерахунку пенсії.

Комісія з ліквідації Державної пенітенціарної служби України листом від 20 лютого 2017 року №4-436-ТЛ/2-17 повідомила ОСОБА_1 про те, що пенітенціарною службою надіслано лист до Пенсійного фонду України про необхідність інформування територіальних органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії відповідної категорії осіб.

Розглянувши запит позивача, Міністерство юстиції України листом від 2 березня 2017 року №7689/Ю-2616/16 повідомило позивача про те, що з 1 січня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1036 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294" підвищено посадові оклади окремих категорій осіб Державної кримінально-виконавчої служби України та відповідно до діючого на даний час Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, до Пенсійного фонду України надіслано лист про необхідність інформування територіальних органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій відповідній категорії осіб.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (зі змінами та доповненнями, далі - Порядок), передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1036 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу да деяких інших осіб" в частині встановлення розмірів посадових окладів рядового і начальницького складу установ виконання покарань.

Вказана постанова набрала чинності з 1 січня 2017 року.

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

За змістом пунктів 3-4 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1036 від 28 грудня 2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294" змінено посадові оклади осіб начальницького складу апаратів управлінь (відділів) Державної пенітенціарної служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Київській області.

Отже, перерахунок пенсії призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, на підставі частини четвертої статті 63 цього Закону, здійснюється за процедурою, визначеною Порядком №45, в тому числі і у зв`язку із зміною посадового окладу, яка відбулась з 1 січня 2017 відповідно до постанови №1036.

Зазначений висновок узгоджується із позицією Верховного Суду висловленою у постановах від 28 листопада 2019 року у справі №806/1316/17 та від 11 грудня 2019 року у справі №806/1675/17.

Водночас, відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що відповідачем не допущено протиправних дій щодо нездійснення повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області про підстави перерахунку пенсії позивача, як працівника установи виконання покарань у зв`язку із тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, і підставою для перерахунку його пенсії є постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", яка набрала законної сили 2 грудня 2015 року, а не Постановою Кабінету Міністрів України №1036 від 28 грудня 2016 року.

Однак, колегія суддів Верховного Суду вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, виходячи із наступного.

Як було зазначено вище, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1036 від 28 грудня 2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294" змінено посадові оклади осіб начальницького складу апаратів управлінь (відділів) Державної пенітенціарної служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Київській області.

Проте, суди попередніх інстанцій не встановили, на якій посаді в органах виконання покарань працював позивач та чи відноситься така посада до посад, на які поширюються положення постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294.

Без встановлення зазначених обставин неможливо надати оцінку діям відповідача щодо перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, на підставі частини четвертої статті 63 цього Закону у зв`язку із зміною посадового окладу, яка відбулась з 1 січня 2017 відповідно до Постанови №1036.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року №16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Для встановлення конкретних ознак (критеріїв) мотивованості судового рішення можна врахувати практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99; пункт 30).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ.

Так, в пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№63566/00), пункту 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№2586/07) та пункту 280 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім цього у пункті 42 рішення у справі "Бендерський проти України" (№22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (… ). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

В.М. Шарапа