Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2019 року у справі №804/1322/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2019 року

Київ

справа №804/1322/15

адміністративне провадження №К/9901/5464/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів - Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 (суддя Турова О. М. )

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 (судді Божко Л. А., Прокопчук Т. С., Лукманова О. М. )

у справі № 804/1322/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семко"

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Семко" (далі - позивач, ТОВ "Семко") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Криворізька центральна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просило суд:

визнати протиправними дії Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Семко" за липень 2014 року на суму 206794,43грн., податкового кредиту на 207433,26 грн, податкових зобов'язань у інформаційних базах, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні, зокрема у АІС "Податковий блок", Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів;

зобов'язати Криворізьку центральну об'єднану державну інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Семко" у інформаційних базах, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні, зокрема АІС "Податковий блок, Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що дії щодо внесення інформації до баз даних податкового органу не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків, не змінюють прав та не породжують обов'язків, а є лише службовою діяльністю фахівців податкового органу. Податкове повідомлення-рішення податковим органом не приймалося. Відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду України, що висловлена у справі № 21-511а14. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що із копії зворотного боку інтегрованої картки позивача з податку на додану вартість не вбачається проведених коригувань сум податкових зобов'язань на підставі акта від 18.12.2014 № 2089/22-01/38334403.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
17.01.2018 справу було передано судді-доповідачу Васильєвій І. А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С. С. та Юрченко В. П.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що коригування контролюючим органом самостійно задекларованих платником податків показників податкової звітності можливе лише шляхом прийняття контролюючим органом відповідного податкового-повідомлення рішення з подальшим його узгодженням у встановленому законом порядку. Здійснення такого коригування без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (уточнюючих розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, тим більше, що, вони, як зазначалося вище, можуть бути використанні при проведенні перевірок шляхом співставлення з показниками контрагентів з метою виявлення наявності або відсутності певних відхилень.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу начальника Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від
04.12.2014 № 733, на виконання вимог абзацу 1,4,5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту Герасімовим Олександром Івановичем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Семко" з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Промовілс" за липень 2014 року.

За результатами означеної перевірки було складено акт від 18.12.2014 № 2089/22-01/38334403, яким зафіксовано допущені позивачем порушення приписів пункту 44.1 статті 44, статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України та статті 1, пункту 2 статті 3, статті 4, пункту 6 статті 8, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 через документальне не підтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ "Семко" та ТОВ "Промовілс" за липень 2014 року, внаслідок чого позивачем було завищено податковий кредит за липень 2014 року на загальну суму 206 794,43 грн та завищено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ "Аграна Фрут Україна" за липень 2014 року на загальну суму 207 433,26 грн.

Судом також встановлено та відповідачем не заперечується, що на підставі акту перевірки від 18.12.2014 № 2089/22-01/38334403 керівником Криворізької центральної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення в порядку статті 86 Податкового кодексу України не приймалось.

Однак, з наданого Криворізькою центральною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області витягу з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" (підсистема "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") вбачається, що відповідачем на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 18.12.2014 № 2089/22-01/38334403 було внесено зміни до вказаної автоматизованої інформаційної системи шляхом коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість (податкових зобов'язань та податкового кредиту) ТОВ "Семко" по взаємовідносинам з ТОВ "Промовілс" та ТОВ "Аграна Фрут Україна" за липень 2014 року.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки (чи звірки) є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 05.04.2016 у справі № 808/6685/14.

Згідно частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки у справі немає необхідності встановлювати обставини, що не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, суд дійшов висновку щодо необхідності скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 у справі № 804/1322/15 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. А. ВасильєваСудді: С. С. Пасічник В. П. Юрченко