Постанова КАС ВП від 11.08.2020 року у справі №810/2113/18

01.10.2020
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2020 року

Київ

справа №810/2113/18

адміністративне провадження №К/9901/31863/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №810/2113/18 за позовом Корпорації «Укртрансбуд» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року (суддя Панченко Н.Д.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Пилипенко О.Є., судді: Бєлова Л.В., Епель О.В.), -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Корпорація «Укртрансбуд» (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, яке було замінено апеляційним судом на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 квітня 2018 року № 0019185301 та № 0019215301.

Позов вмотивовано тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентами підтверджуються належним чином складеними первинними документами, мотивів неврахування яких контролюючим органом не наведено. Крім того, відповідачем помилково було враховано висновки акта перевірки від 8 лютого 2018 року №000391/10-36-01/31071140, оскільки прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення оскаржуються в судовому порядку.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 9 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року, адміністративний позов задовольнив. Вирішив питання про судові витрати.

Вирішуючи справу, суди встановили, що посадовими особами ГУ ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Корпорації «Укртрансбуд» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2017 року, за результатами якої було складено акт №000799/10-36-53-01/31071140 від 13 березня 2018 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2017 року за наслідками господарських операцій з ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» на загальну суму ПДВ 704769,58 грн, з ПП «ТТ-Нафта» - на загальну суму ПДВ 38320 грн;

- підпункту г) пункту 198.5 статті 198 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено податкові зобов`язання за грудень 2017 року на суму 3017,73 грн, у зв`язку з отриманням товарів від ТОВ «ТС ПЛЮС», які не відносяться до господарської діяльності та не пов`язані з отриманням доходу;

- пунктів 200.4, 200.1 статті 200 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на суму ПДВ 696590,18 грн, заявленого на рахунок платника у банку (з урахуванням порушень, викладених у цьому акті та при розрахунку показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року в рядку 17 враховано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного періоду) в розмірі 5126433,87 грн, на яку зменшено даний показник в акті від 8 лютого 2018 року № 00391/10-36-53-01/31071140 (далі - акт від 8 лютого 2018 року)) по декларації за грудень 2017 року.

Такі висновки контролюючого органу вмотивовані наступним:

- у підприємств-постачальників - ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» та ПП «ТТ-Нафта», відсутні достатня кількість трудових ресурсів, складських та виробничих активів, що унеможливлювало здійснення фактичної господарської діяльності, натомість, вказаними підприємствами надавалась податкова вигода третім особам. Крім того, підприємство ПП «ТТ-Нафта» є учасником кримінальних проваджень № 42017000000002610 від 11 серпня 2017 року , № 42016110000000298 від 27 травня 2016 року та № 32017270000000006 від 2 липня 2017 року;

- у грудні 2017 року Корпорацією «Укртрансбуд» було придбано у ТОВ «ТС ПЛЮС» алкогольні напої та цукерки на загальну суму 3017,73 грн, які, на думку контролюючого органу, не відносяться до господарської діяльності позивача і не пов`язані з отриманням доходу, тому вказані суми повинні бути включені до податкових зобов`язань;

- при розрахунку показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року в рядку 17 враховано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного (звітного) податкового періоду) в розмірі 5126433,87 грн, на яку зменшено даний показник в акті від 8 лютого 2018 року.

На підставі вказаного акта перевірки 11 квітня 2018 року ГУ ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0019185301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2017 року на 696590,18 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 348295,09 грн;

- № 0019215301, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 5175951 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції вказав, що реальність господарських операцій з придбання у ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» і ПП «ТТ-Нафта» паливно-мастильних матеріалів підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, показаннями свідка, обставинами декларування та сплати вказаними контрагентами сум податку на додану вартість за наслідками спірних операцій. Суд відхилив посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, оскільки вироки, які б набрали законної сили, в яких би надавалась оцінка створенню та діяльності у ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» і ПП «ТТ-Нафта», відсутні. Щодо врахування контролюючим органом висновків попередньої перевірки, що відображені в акті від 8 лютого 2018 року, суд першої інстанції вказав, що винесені на підставі вказаного акта перевірки податкові повідомлення-рішення від 6 березня 2018 року №0012605301, № 0012655301 були оскаржені позивачем в судовому порядку. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (справа №810/1373/18), яке набрало законної сили, позов Корпорації «Укртрансбуд» було задоволено та визнано протиправними і скасовано вказані податкові повідомлення-рішення. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що до дати узгодження податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта від 8 лютого 2018 року, у позивача були відсутні підстави для відображення у декларації за грудень 2017 року результатів вказаної перевірки в частині зменшення від`ємного значення сум податку на додану вартість на 5126433,87 грн.

Апеляційний суд повністю погодився з такими висновками суду першої інстанції та залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

Скаржник наголошує, що ОСОБА_1 є директором, головним бухгалтером та засновником обох контрагентів позивача. Суди не надали належної оцінки тому, що ПП «ТТ-Нафта» є учасником кримінальних проваджень № 42017000000002610 від 11 серпня 2017 року, № 42016110000000298 від 27 травня 2016 року та № 32017270000000006 від 2 липня 2017 року.

Також скаржник вказує, що перевірка правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від`ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, в якому задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, тому контролюючим органом правомірно враховано висновки, викладені в акті від 8 лютого 2018 року.

Крім того, суди залишили поза увагою господарські операції між позивачем та ТОВ «ТС ПЛЮС», у якого Корпорація «Укртрансбуд» у грудні 2017 року придбала товар, який не використовувався у господарській діяльності та не пов`язаний з отриманням доходу, проте суми ПДВ за наслідками таких господарських операцій протиправно не були відображені позивачем у складі податкових зобов`язань.

У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Відзив вмотивовано тим, що суди належним чином дослідили первинні документи, надали правильну оцінку встановленим обставинам справи та обґрунтовано відхили доводи контролюючого органу. Щодо господарських операцій з ТОВ «ТС ПЛЮС» позивач зазначає, що із змісту акта перевірки слідує, що відповідачем взагалі не досліджувалось, в яких саме операціях використовувались Корпорацією «Укртрансбуд» товари, придбані у вказаного контрагента, а тому висновки ГУ ДПС про заниження податкових зобов`язань позивачем є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).

Щодо господарських операцій позивача з ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» і ПП «ТТ-Нафта» колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) вказав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаних висновків Верховного Суду.

Суди попередніх інстанцій встановили реальність господарських операцій позивача із ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» і ПП «ТТ-Нафта» з посиланням на належним чином оформлені копії первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне здійснення таких операцій, а саме: договори поставки, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, докази оплати придбаного товару.

Суди вказали, що за наслідками спірних господарських операцій контрагентами позивача було сплачено відповідні суми податку на додану вартість.

Спростовуючи довід контролюючого органу, що одна і та ж особа є директором та засновником ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» і ПП «ТТ-Нафта», що, на думку відповідача, свідчить про безтоварний характер господарських операцій з указаними контрагентами, суди попередніх інстанцій викликали ОСОБА_1 як свідка у судове засідання. Свідок підтвердив постачання паливно-мастильних матеріалів Корпорації «Укртрансбуд» у спірний період, надав пояснення щодо порядку здійснення відповідних поставок, а також повідомив, що спірні господарські операції здійснювались як з використанням власних, так і залучених виробничих та трудових засобів.

Враховуючи наведене, а також відомості акта перевірки ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро», суди дійшли висновку про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів та основних засобів, правильно вказавши, що норми податкового законодавства не встановлюють певний обсяг матеріальних та/або трудових ресурсів при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи умови для отримання податкового кредиту.

Відхиляючи аргументи контролюючого органу щодо кримінальних проваджень, в яких фігурує ПП «ТТ-Нафта», суди правильно вказали, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи не є доказами у податковому спорі. Натомість, вироки суду, які б набрали законної сили та які б містили оцінку створенню та діяльності контрагентів позивача, відсутні.

Судами попередніх інстанцій було враховано лист-відповідь директора ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» від 14 березня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомив, що за наявною у нього інформацією будь-які кримінальні провадження відносно посадових осіб ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» і ПП «ТТ-Нафта» відсутні.

З огляду на викладене, суди дійшли правильного висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо підтвердження права Корпорації «Укртрансбуд» на формування показників податкового обліку за господарськими операціями із ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» і ПП «ТТ-Нафта» колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону, на порушення якого особа, що подала касаційну скаргу, вмотивовано не посилається.

Щодо врахування в акті перевірки від 13 березня 2018 року висновків попереднього акта перевірки від 8 лютого 2018 року, відповідно до якого позивачу було зменшено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 5126433,87 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України (рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі акта перевірки від 8 лютого 2018 року та якими було зменшено показники від`ємного значення з податку на додану вартість відповідних звітних періодів, були оскаржені позивачем в судовому порядку. На момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 11 квітня 2018 року № 0019185301 та № 0019215301 показники від`ємного значення з податку на додану вартість, зменшені податковим повідомленням-рішенням, прийнятим на підставі акта перевірки від 8 лютого 2018 року, а саме №0012655301 від 6 березня 2018 року, були неузгоджені.

Більше того, судами встановлено, що всі зазначені податкові повідомлення-рішення, були визнані протиправними та скасовані в судовому порядку відповідно до судових рішень, які набрали законної сили.

Суд касаційної інстанції також вважає за необхідне зауважити, що контролюючий орган був обізнаний про обставини неузгодженості результатів попередньо проведених заходів податкового контролю, про що свідчать заперечення на акт перевірки від 13 березня 2018 року, в яких позивач повідомив ГУ ДПС про оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акта перевірки від 8 лютого 2018 року. Втім, вказані обставини відповідач протиправно не врахував.

В частині доводів щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ПП «Торговий дім «Фонтекс-Агро» і ПП «ТТ-Нафта», а також врахування суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 5126433,87 грн, на яку зменшено даний показник на підставі акта від 8 лютого 2018 року, обґрунтування касаційної скарги ГУ ДПС аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позов та апеляційній скарзі і зводяться виключно до незгоди з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи. При цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановлених частиною першою статті 341 КАС України.

Водночас, в ході розгляду справи суд касаційної інстанції встановив, що підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, окрім наведеного вище, було також невключення позивачем всупереч приписів підпункту г) пункту 198.5 статті 198 ПК України до складу податкових зобов`язань за грудень 2017 року суму податку на додану вартість у розмірі 3017,73 грн щодо товарів, отриманих від ТОВ «ТС ПЛЮС», і які, за позицією контролюючого органу, є такими, що не пов`язані з господарською діяльністю Корпорації «Укртрансбуд». Водночас, мотивувальні частини оскаржених у цій справі судових рішень взагалі не містять жодної правової оцінки цього порушення, хоча суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в повному обсязі.

Колегія суддів враховує, що у поданому позивачем адміністративному позові та відзиві на апеляційну скаргу відсутні будь-які аргументи в частині незгоди із висновком контролюючого органу про збільшення суми податкового зобов`язання на 3017,73 грн за наслідками господарських операцій з ТОВ «ТС ПЛЮС». Разом з тим, податкові повідомлення-рішення оскаржені Корпорацією «Укртрансбуд» в повному обсязі, відтак, у суду виник обов`язок із з`ясування у позивача підстав позову, з якими останній пов`язує протиправність рішень контролюючого органу в цій частині, та їх обґрунтованості.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В силу приписів підпункту б) пункту 200.4 статті 200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає від`ємне значення лише в сумі податку, що фактично сплачено отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Із змісту акта перевірки слідує, що донарахована контролюючим органом позивачу сума податкового зобов`язання з ПДВ в розмірі 3017,73 грн за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ «ТС ПЛЮС» фактично не вплинула на розмір заявленої у декларації суми бюджетного відшкодування у розмірі 947054,50 грн. Сума податку на додану вартість, що врахована при розрахунку бюджетного відшкодування та яка є фактично сплаченою, складалась із сум, сплачених за наслідками господарських операцій з ТОВ «Західелектромонтаж», ПрАТ «Енергопромінвест», а також ПДВ, сплаченого на митниці.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити без змін судові рішення в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 квітня 2018 року: № 0019185301- повністю, № 0019215301 - в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 5172933,27 грн. Натомість, в частині зменшення від`ємного значення вказаним податковим повідомленням-рішенням на 3017,73 грн справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами не додержано норм процесуального права задля з`ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення в частині господарських операцій Корпорації «Укртрансбуд» з ТОВ «ТС ПЛЮС».

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, з`ясувати підстави незгоди позивача з податковим повідомленням-рішенням від 11 квітня 2018 року №0019215301 з огляду на встановлені контролюючим органом порушення податкового законодавства за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ «ТС ПЛЮС», внаслідок чого Корпорації «Укртрансбуд» донараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 3017,73 грн, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи в цій частині, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року у справі №810/2113/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2018 року №0019215301 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 3017,73 грн, а справу направити в цій частині на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 810/2113/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіМ.М. Гімон О.В. Білоус М.Б. Гусак

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
0