Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №826/4192/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №826/4192/16

провадження №К/9901/29666/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Київській області, за участю третьої особи - Апеляційна атестаційна комісія Північного регіону, про визнання протиправними та скасування рішень та наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Кузьменка В. А., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Шелест С. Б. суддів: Кузьмишина О. М., Пилипенко О. Є.

І. Суть спору

1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУНП в Київській області), Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - атестаційна комісія), за участю третьої особи - Апеляційна атестаційна комісія Північного регіону (далі - апеляційна атестаційна комісія), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії, оформлене протоколом, в частині невідповідності позивача займаній посаді та необхідності звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Київській області від 24 лютого 2016 року № 85 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", через службову невідповідність;

1.3. поновити позивача на посаді інспектора-чергового Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області;

1.4. стягнути з ГУНП в Київській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25 лютого 2017 року по день винесення рішення у справі.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 12 березня 2006 року по 06 листопада 2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом ГУНП в Київській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с "По особовому складу" позивача як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання лейтенанта поліції в порядку переатестування на посаду інспектора-чергового Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області.

2.1. Однак, наказом ГУНП в Київській області від 24 лютого 2016 року № 85 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

2.2. Позивач вказує, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугували висновки атестаційної комісії, в яких вказано про невідповідність позивача займаній посаді.

2.3. Вважаючи вказаний висновок таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про Національну поліцію", а наказ про звільнення від 24 лютого 2016 року № 85 о/с протиправним, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про поновлення його на посаді.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. У період з 12 березня 2006 року по 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.

4. Згідно з наказом ГУНП в Київській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9, 12 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" позивача як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання лейтенанта поліції в порядку переатестування на посаду інспектора-чергового Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області.

5. З метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції № 1465, ГУНП в Київській області видано наказ від 18 листопада 2015 року № 10 та наказ від 23 листопада 2015 року № 16, на виконання яких створено атестаційні комісії № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 та проведено атестування поліцейських ГУНП в області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією.

6. Так, начальником Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області складено атестаційний лист на позивача, в якому вказано, що ОСОБА_1 за час проходження служби зарекомендував себе як здібний, сумлінний, професійно підготовлений працівник. Вміло приймає рішення, старанно і грамотно вирішує питання службової діяльності. Нормативні документи, що регламентують діяльність Національної поліції вивчає та правильно керується ними в практичній діяльності. Вміло вирішує питання, які стосуються роботи, не чекаючи вказівок керівництва.

7. Також, у атестаційному листі міститься висновок прямого керівника - заступника начальника Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області про відповідність позивача займаній посаді, відомості про результати тестування та про результати атестування (висновок атестаційної комісії).

8. Разом з цим, атестаційна комісія провела співбесіду з позивачем, а також дослідила документи, а саме: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади"; інформацію з відкритих джерел.

9. Згідно з довідкою про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", вартість майна, указаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 року, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" відповідає наявній податковій інформації про доходи, які отримані із законних джерел. У декларації вказано достовірні відомості.

10. За результатами тестування позивач набрав 43 балів з 60 за тестування загальних навичок та 34 балів з 60 за тестування на професійні знання.

11. 20 січня 2016 року атестаційною комісією за результатами атестування ОСОБА_2 прийнято висновок про те, що він займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

12. Мотиви прийняття такого рішення у висновку не зазначено.

13. Наказом ГУНП в Київській області від 24 лютого 2016 року № 85 о/с відповідно до частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора-чергового Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

14. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

14.1. Визнано протиправним і скасовано рішення (висновок) Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Київській області, оформлене протоколом від 22 січня 2016 року ОП № 15.00002152.0003538, в частині невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та необхідності звільнення її зі служби в поліції через службову невідповідність.

14.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 24 лютого 2016 року №85 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

14.3. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на інспектора-чергового Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

14.4. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 54703,11 гривень.

14.5. Вийшовши за межі позовних вимог, визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо проведення атестації відносно ОСОБА_1 .

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що атестування позивача та його звільнення з поліції через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" проведено без достатніх правових підстав.

15.1. При цьому, стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд провів розрахунок на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

16. Таку позицію Окружного адміністративного суду міста Києва підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

IV. Касаційне оскарження

17. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить змінити їх рішення в частині розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, застосувавши Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260.

18. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилковість розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки суди виходили з кількості робочих, а не кількості календарних днів, що призвело до значного зменшення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

19. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

25. Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у пункті 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII.

25.1. Так, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

26. Водночас пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII встановлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

27. Інститут атестування поліцейських передбачено Законом України "Про Національну поліцію" відповідно до частини першої статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

28. За правилами частини другої статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

29. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників" атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

30. Відповідно до пунктів 10-13 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

31. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов`язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього Розділу.

32. Приписами частин першою - другою статті 235 КЗпП України врегульовано, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

32.1. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

VI. Позиція Верховного Суду

33. Враховуючи приписи частини другої статті 57 Закону № 580-VIII, атестування поліцейських проводиться за таких умов: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

34. При цьому, наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року № 1465) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

35. Отже, кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII підстав проведення атестування повинна бути пов`язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

36. Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар`єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону № 580-VIII.

37. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що атестацію позивача проведено в порядку атестування усіх поліцейських ГУНП в Київській області та підпорядкованих підрозділів з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри, що, на думку відповідача, відповідає приписам частини першої статті 57 Закону № 580-VIII; наказ ГУНП в Київській області "Про створення атестаційних комісій ГУНП в Київській області" від 18 листопада 2015 року № 10 та наказ "Про проведення атестування та створення атестаційних комісій" від 23 листопада 2015 року № 16 не містять посилань на підстави для проведення атестування, передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

38. Слід зауважити, що приписи частини першої статті 57 Закону № 580-VIII не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму необхідно застосовувати у системному взаємозв`язку з нормами частини другої статті 57 цього ж Закону, в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є протиправним.

39. Верховний Суд звертає увагу, що наказ ГУНП в Київській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с "По особовому складу", відповідно до якого ОСОБА_1 в порядку переатестування призначено на посаду інспектора-чергового Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області з присвоєнням спеціального звання лейтенанта поліції, не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, а відтак питання про відповідність ОСОБА_1 вимогам до поліцейських було вирішено ще у листопаді 2015 року, у момент видання наказу про прийняття його на службу.

40. Разом з цим слід зазначити, що положення статті 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників", частиною першою якої вказано, що атестуванню не підлягають, зокрема, працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року, є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників, які, в свою чергу, не суперечать положенням Закону № 580-VIII, а тому поширюються на відносини з атестування поліцейських.

41. Як вбачається з атестаційного листа, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 за час проходження служби зарекомендував себе як здібний, сумлінний, професійно підготовлений працівник. Вміло приймає рішення, старанно і грамотно вирішує питання службової діяльності. Нормативні документи, що регламентують діяльність Національної поліції вивчає та правильно керується ними в практичній діяльності. Вміло вирішує питання, які стосуються роботи, не чекаючи вказівок керівництва.

42. Також, у вказаному атестаційному листі міститься висновок прямого керівника про відповідність позивача займаній посаді, відомості про результати тестування та про результати атестування.

43. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов`язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього Розділу.

44. Так, за результатами тестування позивач набрав 43 балів з 60 за тестування загальних навичок та 34 балів з 60 за тестування професійних знань.

45. Згідно з протоколом атестаційної комісії вбачається, що членами комісії під час проведення атестації було досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел.

46. При цьому, вказані документи не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов`язків, навпаки він характеризується виключно з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов`язків.

47. За таких обставин і правового врегулювання Верховний Суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу ГУНП в Київській області від 24 лютого 2016 року № 85 о/с щодо звільнення позивача через службову невідповідність зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

48. Вирішуючи питання про порядок обчислення належного до виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу та нормативно-правове урегулювання спірних правовідносин, Верховний Суд виходить з такого.

49. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.

50. Можливість субсидіарного застосування загальних правових норм до відносин публічної служби, як правило, закріплена у спеціальному законі, що регулює такий вид публічної служби. Подібна законодавча техніка спрямована на усунення прогалин у правовому регулюванні.

51. Так, відповідно до пункту 4 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються до цих правовідносин в частині, що не суперечить цьому Закону.

52. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Ця норма є бланкетною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.

53. Такий "Порядок і умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06 квітня 2016 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799.

54. Відповідно до пункту 2 наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

55. Вперше Закон № 580-VIII був опублікований в офіційному виданні - газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року (№ 141-142), отже, відповідно до статті 1 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону, окремі положення закону набрали чинності 07 серпня 2015 року, а Закон в цілому - 07 листопада 2015 року.

56. Відповідно до частини сьомої статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

57. Порядок № 260 був опублікований та, відповідно, набрав чинності, 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України від № 39).

58. Водночас, у справі, що розглядається, період вимушеного прогулу позивача тривав з 24 лютого 2016 року по 31 липня 2017 року. Тобто у період, в який існували як загальний (з 24 лютого 2016 року по 26 травня 2016 року), так і спеціальний нормативно-правові акти (з 27 травня 2016 року по 31 липня 2017 року).

59. Отже, у правовідносинах, що склались у цій справі є спірне питання щодо застосування Порядку № 260 як спеціального нормативно-правового акта чи застосування натомість Постанови КМУ № 100.

60. Верховний Суд ураховує приписи статті 57 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, а ті, що не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

61. Отже, навіть за умови надання в самому тексті наказу Міністерства внутрішніх справ України ретроспективної дії затвердженому ним Порядку № 260, таке не узгоджується з наведеними приписами Конституції України як норм прямої дії. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч. 3 ст. 7 КАС України).

62. Водночас, залишається чинним загальний нормативно-правовий акт, що регулює однорідні правовідносини, - постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", дія якої поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності (п. 2 Постанови), а затверджений нею Порядок застосовується в усіх випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати (ст. 1 Порядку).

63. Враховуючи, що на момент звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ, а саме 24 лютого 2016 року норми спеціального нормативно-правового акта не набрали законної сили, натомість на той момент існували норми загального нормативно-правового акту, що регулює однорідні правовідносини, - Постанова КМУ № 100, дія якої поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності, а затверджений нею Порядок застосовується в усіх випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати, Верховний Суд дійшов висновку про неможливість застосування Порядку № 260 до спірних правовідносин та застосування у спірних правовідносинах саме Порядку № 100.

64. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді, що, в свою чергу, кореспондується з приписами абзацу другого пункту 8 Порядку № 100.

65. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

66. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

67. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

68. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич