Історія справи
Ухвала КАС ВП від 11.07.2019 року у справі №225/3845/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2019 року
Київ
справа №225/3845/17
адміністративне провадження №К/9901/16968/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 225/3845/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області
про визнання дій протиправними, скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області
на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 02 серпня 2017 року (у складі головуючого судді Скиби М.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Блохіна А.А., Васильєвої І.А.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2017 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, в якому просив суд:
визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 20 червня 2017 року № 430 про відмову у призначенні пенсії;
зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи періоди роботи з 25 травня 1992 року по 07 вересня 1992 рік, з 08 вересня 1992 року по 17 лютого 1993 рік, з 18 лютого 1993 року по 21 лютого 1994 рік, з 22 лютого 1994 року по 04 квітня 1994 рік, з 05 квітня 1994 року по 04 жовтня 1995 рік, з 02 липня 1996 року по 30 вересня 1997 рік, з 13 січня 1998 року по 15 лютого 1999 рік; з 18 березня 1999 року по 12 листопада 1999 рік; з 20 лютого 1996 року по 22 травня 1996 рік, з 22 листопада 1999 року по 17 травня 2000 рік, з 30 жовтня 2000 року по 31 грудня 2000 року, з 05 липня 2004 року по 08 липня 2004 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 січня 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 02 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 20 червня 2017 року № 430 про відмову у призначенні пенсії. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області заяву від 26 січня 2017 року про призначення пенсії ОСОБА_1 - розглянути повторно з урахуванням встановлених судом обставин у справі. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що після скасування рішення відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача від 26 січня 2017 року, зареєстровану за № 255 про призначення пенсії, з урахуванням встановлених судом у справі обставин.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 02 серпня 2017 року задоволено частково.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 02 серпня 2017 року змінено, абзац третій резолютивної частини постанови викладено в такій редакції:
«Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи на шахті «Олександр - Захід» ДП «Артемвугілля»: з 25 травня 1992 року по 04 жовтня 1995 року, з 02 липня 1996 року по 30 вересня 1997 рік, з 13 січня 1998 року по 15 лютого 1999 рік; на шахті «Карла Маркса» ДП Орджонікідзе-вугілля» з 18 березня 1999 року по 12 листопада 1999 рік; на шахті ім.. М.І.Калініна ДП «Артемвугілля» з 20 лютого 1996 року по 22 травня 1996 рік, з 22 листопада 1999 року по 17 травня 2000 рік, з 30 жовтня 2000 року по 31 грудня 2000 року, з 05 липня 2004 року по 08 липня 2004 року.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 26 січня 2017 року з врахуванням вищезазначених періодів його праці до пільгового стажу».
В іншій частині постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 02 серпня 2017 року у справі № 225/3845/17 - залишено без змін.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з метою повного захисту порушеного права позивача на отримання пенсії, враховуючи, що пенсійний орган повторно ігнорує обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд вважає за необхідне задовольнити зазначені позовні вимоги та зобов`язати відповідача зарахувати спірні періоди його праці в пільговий стаж.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 07 листопада 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 225/3845/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапи В.М.
Верховний Суд ухвалою від 10 липня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 225/3845/17та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 11 липня 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 26 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача, УПФУ в м. Дзержинську, з письмовою заявою про призначення пенсії.
Рішенням № 141 від 24 лютого 2017 року пенсійний орган відмовив в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
При цьому відповідачем не зараховані періоди роботи позивача: в ДП «Шахта «Олександр - Захід» згідно з Рішенням комісії з питань підтвердження стажу від 20 лютого 2017 року № 7/11: з 25 травня 1992 року по 07 вересня 1992 року 1) на посаді учня стволового підземного, з 08 вересня 1992 року по 17 лютого 1993 року - на посаді учня гірника з ремонту гірничих виробіток, з 18 лютого 1993 року по 21 лютого 1994 року - на посаді гірника з ремонту гірничих виробіток, з 22 лютого 1994 року по 04 квітня 1994 року - на посаді учня гірника очисного вибою, з 05 квітня 1994 року по 04 жовтня 1995 року - на посаді гірника очисного вибою, з 02 липня 1996 року по 30 вересня 1997 року - на посаді гірника з ремонту гірничих виробіток, з 13 січня 1998 року по 15 лютого 1999 року - на посаді підземного гірничого робітника, - в зв`язку з відсутністю можливості здійснення перевірки первинних документів та підтвердження достовірності наданих довідок про пільговий стаж роботи; 2) на шахті імені Карла Маркса ДП «Ордженікідзевугілля»: з 18 березня 1999 року по 12 листопада 1999 року - на посаді підземного гірника очисного вибою, - в зв`язку з відсутністю можливості здійснення перевірки первинних документів та підтвердження достовірності наданих довідок про пільговий стаж роботи, які видано у травні 2014 року; 3) на шахті імені М .І . Калініна ДП «Артемвугілля»: з 20 лютого 1996 року по 22 травня 1996 року - на посаді учня забійника, з 22 листопада 1999 року по 17 травня 2000 року - на посаді гірника очисного вибою, з 30 жовтня 2000 року по 23 лютого 2001 року - на посаді гірника очисного вибою, з 05 липня 2004 року по 05 вересня 2004 рік на посаді підземного гірника очисного вибою, з 06 вересня 2004 року по 31 травня 2005 року - на посаді підземного забійника, в зв`язку з відсутністю можливості здійснення перевірки первинних документів та підтвердження достовірності наданих довідок про пільговий стаж роботи; 4) на шахті імені К.А . Рум`янцева ДП «Артемвугілля»: з 28 травня 2001 року по 05 червня 2001 року - на посаді підземного учня забійника, - в зв`язку з відсутністю довідки про підтвердження пільгового стажу роботи.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 07 червня 2017 року у справі № 225/1545/17 визнані протиправними та скасовані рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20 лютого 2017 року № 7/11 та рішення управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 24 лютого 2017 року № 141; зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26 січня 2017 року, зареєстровану за № 255, про призначення пенсії ОСОБА_1 .
20 червня 2017 року відповідачем прийнято рішення № 430 про відмову позивачу в призначенні пенсії по статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки він не підтверджений уточнюючими пільговими довідками.
До пільгового стажу не зараховані: періоди роботи з 25 травня 1992 року по 07 вересня 1992 року на посаді учня стволового підземного, з 08 вересня 1992 року по 17 лютого 1993 року на посаді учня гірника з ремонту гірничих виробіток, з 18 лютого 1993 року по 21 лютого 1994 року на посаді гірника з ремонту гірничих виробіток, з 22 лютого 1994 року по 04 квітня 1994 року на посаді учня гірника очисного вибою, з 05 квітня 1994 року по 04 жовтня 1995 року на посаді гірника очисного вибою, з 02 липня 1996 року по 30 вересня 1997 року на посаді гірника з ремонту гірничих виробіток, з 13 січня 1998 року по 15 лютого 1999 року на посаді підземного гірничого робітника на шахті «Олександр-Захід» ДП «Артемвугілля» у зв`язку з скасуванням рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 20 лютого 2017 року № 7/11 згідно Постанови Дзержинського міського суду від 07 червня 2017 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права задоволено позовні вимоги. Крім того відповідач зазначає, що пенсійним органом правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів про спірний стаж роботи на підприємствах
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дзержинського міського суду Донецької області від 02 серпня 2017 року та постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).
Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ передбачений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону. Так, згідно вказаної норми особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва, - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом про трудову діяльність є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Тобто, вимоги постанови № 637 щодо надання уточнюючих довідок про підтвердження трудового стажу застосовуються лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Як встановлено постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 07 червня 2017 року у справі № 225/1545/17, яка набрала законної сили, робота позивача на підприємствах в оскаржувані періоди часу належним чином підтверджена документально, у тому числі в трудовій книжці позивача міститься записи про роботу позивача у період з 25 травня 1992 року по 31 травня 2005 року на відповідних посадах, вказані записи про спірний період роботи здійснені в 1992-2005 роках та засвідчені відповідною печаткою підприємств, що свідчить про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.
Крім цього, судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, що при повторному зверненні позивач разом із заявою про призначення пенсії надав довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, зокрема: № 30.08/2 від 30 серпня 2016 року про підтвердження стажу, видана ДП «Артемвугілля»; № 30.08/1 від 30 серпня 2016 року про підтвердження стажу, видана ДП «Артемвугілля»; № 6/320 від 28 травня 2014 року про підтвердження стажу, видана ДП «Ордженікідзевугілля»; № 25.10/1 від 25 жовтня 2016 року про підтвердження стажу, видана ДП «Артемвугілля»; довідка про виходи спусків та виїздів в шахту від 25 жовтня 2016 року № 25.10/06, видана ДП «Артемвугілля».
Однак, відповідач не врахував висновків судового рішення у справі № 225/1545/17, яке набрало законної сили при повторному перегляді заяви, що призвело до повторного порушення законних прав позивача на отримання пенсії.
При цьому, суд зазначає, що проведення зустрічних перевірок відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» є правом, а не обов`язком пенсійного органу та не є обов`язковою умовою для вирішення питання про призначення або відмову в призначенні пенсії за віком.
З огляду на зазначене суд не приймає доводи відповідача в касаційні скарзі про те, що стаж роботи позивача за спірний період не підтверджений належними документами.
Враховуючи встановлені судами обставини та зазначене вище правове регулювання, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій про те, що відповідач не довів правомірність свого рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, оскільки пільговий стаж позивача підтверджується сукупністю наданих доказів: записами в трудовій книжці, довідками, іншими первинними та архівними документами, судовим рішенням, що набрало законної сили.
Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.
Розглядаючи цю справу в касаційному порядку Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області залишити без задоволення.
Постанова Дзержинського міського суду Донецької області від 02 серпня 2017 року та постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: І.В. Желєзний
В.М. Шарапа