Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

м. Київ

справа №806/2541/17

адміністративне провадження №К/9901/5336/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р. (суддя - Шидловський В.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити дії,

встановив:

У вересні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р. позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо ненадання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для сінокосіння орієнтовною площею 9.0 га на території Брусилівської селищної об'єднаної громади, згідно клопотання ОСОБА_1 від 21.03.2017р.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для сінокосіння орієнтовною площею 9.0 га на території Брусилівської селищної об'єднаної громади, згідно клопотання ОСОБА_1 від 21.03.2017р.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.10.2017р., та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р. відмовлено у задоволенні повторного клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто відповідачу.

Відповідач не погодився з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що апеляційним судом не надано належної оцінки обставинам, з якими була пов'язана неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скраги.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просив відмовити у її задоволенні, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017р. апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ч. 6 ст. 187 КАС Укрпаїни (в редакції до 15.12.2017р.), в частині сплати судового збору; апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 29.11.2017р.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали суду від 14.11.2017р. про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем отримано 17.11.2017р.

На виконання вказаної ухвали відповідачем до суду надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017р. відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, та продовжено відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 08.12.2017р.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відповідачем отримано 01.12.2017р.

На виконання ухвали суду від 27.11.2017р. відповідачем повторно надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р. відмовлено у задоволенні повторного клопотання про відстрочення сплати судового збору, та повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні повторного клопотання про відстрочення сплати судового збору та повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, апеляційний суд виходив з того, що обставини, зазначені відповідачем в клопотанні, а саме блокування рахунків у зв'язку з чим у останнього відсутня можливість сплати судового збору не можуть бути підставою для відстроченя його сплати. Крім того, звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані такий сплачувати.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017р.), у строк встановлений судом недоліки відповідачем не усунуто, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук