Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №319/714/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2021 року

Київ

справа №319/714/17

адміністративне провадження №К/9901/18719/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів - Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року (суддя Мальований В. О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (колегія суддів:

Баранник Н. П., Малиш Н. І. Щербак А. А.) у справі № 319/714/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, отриманих під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, відповідно до до Постанови КМУ від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевіряючі) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та Закону України "Про соцільний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", та зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 206 700грн. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. .

Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року скасовано. Прийнято нову, якою позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем супереч Порядку № 975 не подано довідка чи інший документ про обставини поранення. Вказує, що суд підмінив функції та повноваження суб'єкта владних повноважень та зобов'язала призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018 відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

У зв'язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є особою, якій встановлено статус інваліда війни III групи.

В період з 08 травня 1987 року по 18 травня 1988 року позивач проходив військову службу на території Афганістану, де в зазначений період велися бойові дії, що підтверджується довідкою № 1 від 05 січня 2016 року та записом у військовому квитку.

Під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, позивач отримав вогнепальні осколкові поранення голови, правої нижньої кінцівки (контузія), що підтверджується витягом з протоколу засідання Центральної-військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм каліцтв від 28 січня 2016 року.

04 квітня 2016 року за результатами повторного огляду МСЕК позивачу була встановлена III група інвалідності, у зв'язку із пораненням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.

Позивач звернувся із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, надавши всі необхідні документи.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 49 від 19 травня 2017 року, на виконання постанови Київського апеляціного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі №760/15714/16-а, комісія скасувала пункт 134 протоколу №36 від 20 травня 2016 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб щодо повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняла рішення про відмову сержанту в запасі ОСОБА_1, якого 09 листопада 1988 року звільнено зі строкової служби, дата встановлення інвалідності -
04.04.2016 року, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, дійшов висновку, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІІ групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, що також було встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2016 у справі № 760/15714/16-а.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції всупереч ст. 24 КАС України справу розглянуто одноособово, а не колегією суддів. В решті висновки зводяться до наявність права позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають право на її отримання.

Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Водночас, у відповідності до ~law7~ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ~law8~ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).

Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Застосовані судом норми права дають підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ~law9~.

Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у ~law10~ (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

Водночас, обов'язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ~law11~, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18.

Суд звертає увагу, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

З огляду на відсутність у абзаці 6 п. 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.

Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Отже, рішення Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 305 від 28.01.2016, яким встановлено, що отримані позивачем поранення, травма, контузія, захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії не є тим документом, що підтверджує б обставини отримання поранення або, що отримане поранення не пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відтак, колегія суддів доходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги через відсутність будь-якого документа, що підтверджували б обставини отримання поранення позивачем.

Колегія суддів не приймає посилання на судові рішення у справі № 760/15714/16-а, оскільки вказаними рішеннями надано оцінку протиправності дій відповідача щодо повернення документів позивача на доопрацювання та зобов'язано повторно розглянути заяву.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Згідно ч. 1 ст. 351 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 серпня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді А. І. Рибачук

Л. В. Тацій