Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.03.2020 року у справі №818/696/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2020 року

Київ

справа №818/696/17

адміністративне провадження №К/9901/17504/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними і скасування рішення та наказу, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2017, прийняту у складі колегії суддів: Соп`яненка О.В. (головуючий), Гелети С.М., Прилипчука О.А., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017, постановлену у складі колегії суддів: П`янової Я.В. (головуючий), Чалого І.С., Зеленського В.В.

І. Суть спору

1. У травні 2017 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд:

1.1. - визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом від 11.04.2017 № 58/04/17, в частині застосування та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності;

1.2. - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26.04.2017 № 1438/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 01.07.2013 № 1181, виданого ОСОБА_1 ;

1.3. - зобов`язати відповідача вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України запис про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги арбітражний керуючий ОСОБА_1 вказує, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 26.04.2017 виданий поза межами двохмісячного строку з дня виявлення проступку та поза межами річного строку з дня вчинення проступку, а тому є протиправним.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 01.07.2013 Міністерством юстиції України позивачу видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с. 10).

4. На підставі скарги представника ліквідатора ТОВ «Керамітекс» Литвиненко Л.М. та на виконання доручення Міністерства юстиції України була проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , за результатами якої Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області складено довідку від 13.02.2017 №3. Перевіркою установлено порушення позивачем під час здійснення повноважень ліквідатора ТОВ «Керамітекс» вимог абзацу 7 частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: невключення до ліквідаційної маси виявленого нерухомого майна банкрута, яке відповідно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «Керамітекс» (а.с. 12-15).

5. 22.02.2017 Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області складено акт № 4 позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, яким зроблено висновок, що вчинення викладеного в акті порушення є підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (а.с. 16, 17).

6. 11.04.2017 Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про внесення відповідного подання до Міністерства юстиції України (а.с. 73-75).

7. 26.04.2017 Міністерством юстиції України видано наказ № 1438/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 (а.с. 76).

8. Не погодившись з такими діями відповідача та прийнятими рішенням від 11.04.2017 та наказом від 26.04.2017, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Сумський окружний адміністративний суд постановою від 08.06.2017 позов задовольнив.

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

11. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.10.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

12. У касаційні скарзі Міністерство юстиції України, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

13. У доводах касаційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що з дня складання довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 13.02.2017 № 3, коли виявлено проступок арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дня прийняття Дисциплінарною комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 11.04.2017 № 58/04/17 - не сплинув двохмісячний строк для прийняття такого рішення.

14. У запереченнях на касаційну скаргу позивач вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційних скарг висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Згідно з статтею 105 Закону України від 14.05.1992 №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII) дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

17. Частиною другою статті 106 Закону №2343-XII визначено, що позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

18. У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень (частина четверта статті 106 Закону №2343-XII).

19. Відповідно до стаття 107 Закону №2343-XII арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

20. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

21. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

22. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

23. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

24. Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 108 Закону №2343-XII рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

25. Частина перша статті 109 Закону №2343-XII передбачає, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

26. Відповідно до частини другої статті 109 Закону №2343-XII під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

27. Пунктом 5 частини першої статті 112 Закону №2343-XII визначено, що підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

28. Згідно з частинами першою-третьою статті 113 Закону №2343-XII у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.

29. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

30. Державний орган з питань банкрутства зобов`язаний не пізніше ніж на третій день повідомити арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про припинення його повноважень.

VI. Оцінка Верховного Суду

31. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

32. Предметом розгляду цієї адміністративної справи є правомірність рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 11.04.2017, яке оформлене протоколом №58/04/17, про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та наказ Міністерства юстиції України від 26.04.2017 № 1438/5 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 01.07.2013 № 1181, виданого ОСОБА_1 .

33. Системний аналіз статей 105, 107 Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що арбітражний керуючий може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яким уважається винне невиконання або неналежне виконання ним своїх обов`язків. Накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого здійснюється на підставі рішення Міністерства юстиції України, який є державним органом з питань банкрутства, за поданням Дисциплінарної комісії і при визначенні його виду враховується ступінь вини, тяжкість вчиненого проступку, наявність раніше застосованих дисциплінарних стягнень, а також інші обставини вчинення арбітражним керуючим порушення.

34. Судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Господарського суду Сумської області від 20.12.2012 у справі № 5021/1088/12 визнано ТОВ «Керамітекс» банкрутом та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

35. Відповідно до акту позапланової перевірки діяльності позивача, підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності стало виявлення факту невключення до ліквідаційної маси нерухомого майна, зареєстрованого за ТОВ «Керамітекс».

36. Разом з тим, з акту перевірки та протоколу засідання комісії не вбачається, що ці обставини були встановлені. Не зазначено також будь-яких мотивів відносно того, що вчинене порушення є грубим, а його наслідки незворотні, оскільки ліквідація ТОВ «Керамітекс» не завершена, майно не було втрачене, і в разі фактичного виявлення нерухомого або іншого майна, воно підлягає включенню до ліквідаційної маси, згідно з вимогами статті 25 Закону №2343-XII, тобто перешкоди для включення виявленого майна до ліквідаційної маси відсутні.

37. Згідно з актом перевірки, позивач під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Керамітекс» повинен був виконати вимоги абзацу 7 частини першої статті 25 Закону №2343-XII у будь-який момент з дати визнання боржника банкрутом по день припинення повноважень ліквідатора (з 20.12.2012 по 01.03.2016).

38. Комісією з перевірки діяльності арбітражного керуючого зроблено висновок про триваючий характер порушення, а тому судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що днем вчинення порушення є останній день виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Керамітекс», а саме: 01.03.2016.

39. Процедура організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов`язки арбітражних керуючих, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення регламентовано «Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», затвердженим Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 № 1284/5 (далі - Порядок).

40. Відповідно до пункту 7.1. Порядку однією з підстав для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є грубе порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

41. Згідно з пунктом 7.4 Порядку дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

42. Відповідно до пункту 7.5 Порядку рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

43. Аналогічні положення містить частина четверта статті 107 Закону №2343-XII.

44. Тобто, притягнення до відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) обмежено певними строками. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Встановлення вказаних строків є забезпеченням, в першу чергу, принципу правової визначеності, який в свою чергу є одним із елементів верховенства права.

45. За таких обставин, і відповідно до зазначених у частині четвертій статті 107 Закону №2343-XII та пункту 7.5 Порядку строків притягнення до відповідальності, рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не могло бути прийняте пізніше 01.03.2017.

46. З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності прийнято на засіданні Дисциплінарної комісії, яке відбулось 11.04.2017, тобто, в порушення зазначених норм права, після спливу річного строку для притягнення до відповідальності, перебіг якого починається з 02.03.2016 - наступного дня після постановлення ухвали суду про припинення повноважень ліквідатора.

47. За таких обставин та правового регулювання Верховний Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій про необхідність скасування рішення про застосування та накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та наказу про анулювання свідоцтва про право на здійснення ним діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

48. З урахуванням факту протиправності наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2017 № 1438/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 » обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанції про задоволення позовних вимог про зобов`язання Міністерства юстиції України вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих запис про припинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

49. Зобов`язання відповідача вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на зайняття діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) узгоджуються зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

50. Отже, Верховний Суд констатує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ці суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

51. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

52. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

53. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

54. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 8 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у справі № 818/696/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко