Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.11.2018 року у справі №818/1059/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2020 року

Київ

справа №818/1059/18

адміністративне провадження №К/9901/66102/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року (суддя - Воловик С.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Перцова Т.С., Курило Л.В.) у справі №818/1059/18 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС (далі також - відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Сумської митниці ДФС від 15 лютого 2018 року №82-0 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуваним наказом його було протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, адже в ньому відсутні посилання на конкретні факти порушень ним службових обов`язків. Позивач доводив, що належним чином організував роботу та контроль своїх підлеглих, у зв`язку з чим підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності не було. Позивач також звертає увагу на порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення, що полягають, зокрема, у неповідомленні про наявність дисциплінарного провадження та ненаданні ним пояснень з приводу виявлених порушень Дисциплінарною комісією Сумської митниці ДФС.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У касаційній скарзі Сумська митниця ДФС, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки обставинам вчинення позивачем виявлених, під час проведення тематичної перевірки порушень, які підтверджені належними доказами та свідчать про неналежну організацію ОСОБА_1 роботи та контролю за діями підпорядкованого особового складу, перевищення своїх повноважень та неналежне виконання своїх службових обов`язків, що слугувало підставою для прийняття спірного наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Крім того, відповідач стверджує, що пояснення стосовно виявлених порушень відбирались у позивача після проведення тематичної перевірки та були долучені до матеріалів дисциплінарної справи, а дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача спірним наказом згідно Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ).

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Стверджує, що посилання відповідача на неналежне виконання обов`язків, передбачених Положенням про відділ митного оформлення «Конотоп» митного поста «Конотоп» є безпідставними. Також позивач посилається на те, що йому не було відомо про існування дисциплінарного провадження щодо нього, пояснення в рамках дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення не вимагали, що позбавило його права ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи, надати пояснення, додаткові пояснення та матеріали, зауваження до висновку, заявити клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи. Окрім цього позивач посилається на те, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани не відповідає характеру і тяжкості порушень допущених особовим складом відділу.

Рух касаційної скарги

19 листопада 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.

Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2019 року було відкрите касаційне провадження за вказаною скаргою.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 12 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача у цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Соколову В.М., суддям Загороднюку А.Г., Єресько Л.О.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

З лютого 1994 року ОСОБА_1 проходив службу в митних органах на різних посадах, починаючи з серпня 2016 року, обіймав посаду начальника відділу митного оформлення «Конотоп» митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС.

На виконання наказу Сумської митниці ДФС від 20 липня 2017 року №179 щодо з`ясування стану організації роботи на митному посту «Конотоп» Сумської митниці ДФС проведено тематичну виїзну перевірку за період роботи з 24 липня 2016 року по 30 червня 2017 року.

За результатами тематичної перевірки складено довідку від 11 серпня 2017 року, в якій зафіксовані наступні порушення:

- під час митного оформлення товарів за митною декларацією від 10 січня 2017 року №805200001/2017/000028, інспектором відділу митного оформлення Філісюк Н.М., був проведений митний огляд з метою перевірки дотримання прав інтелектуальної власності. Згідно акту митного огляду інспектором відкрито 132 пакувальних місць із 132 задекларованих у митній декларації, що свідчить про проведення повного огляду, в той час коли в акті зазначено про проведення ідентифікаційного митного огляду, тобто без розкриття пакувальних місць. При цьому, відомості щодо прийняття керівником підрозділу митного оформлення рішення про огляд усіх найменувань переміщуваної партії товарів, в автоматизованій системі митного оформлення (АСМО) «Інспектор» відсутні.

- під час митного оформлення товарів інспектором Філісюк Н .М . за митною декларацією від 13 лютого 2017 року №805200001/2017/000315 в акті митного огляду вказано про відкриття 80 пакувальних місць із 290 задекларованих (28%), що свідчить про проведення повного митного огляду, в той час, коли відомості щодо прийняття керівником підрозділу митного оформлення рішення про проведення такого огляду в АСМО «Інспектор» відсутні.

- під час митного оформлення товарів за деклараціями від 10 березня 2017 року №UA805150/2017/000579, від 14 березня 2017 року №UA805150/2017/000579, №UA805150/2017/000624, від 15 березня 2017 року №UA805150/2017/000641, від 24 квітня 2017 року №UA805150/2017/001126, від 04 травня 2017 року №UA805150/2017/001221, від 16 травня 2017 року №UA805150/2017/001331, від 02 червня 2017 року №UA805150/2017/001533 головним державним інспектором відділу митного оформлення Лісовим В.Л. був проведений частковий митний огляд, здійснені відбір проб та цифрова фотозйомка, але виконання цих митних формальностей за допомогою АСМО «Інспектор» не зафіксовано.

- в порушення чинної редакції Митного кодексу України, начальником відділу митного оформлення ОСОБА_1 були прийняті рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Єврохім» згідно заяв останнього №19/01-1, 19/01-2 від 19 січня 2017 року, №19/04-1, 19/04-2 від 19 квітня 2017 року.

- за результатами вибіркової перевірки правильності заповнення декларації митної вартості, в частині обґрунтування обраного методу визначення митної вартості, встановлені випадки не зазначення інспекторами, які здійснювали митне оформлення, відомостей про документи, що використовувались для визначення митної вартості за обраним декларантом методом. Так, за митними деклараціями від 11 квітня 2017 року №UA805150/2017/000978 та від 16 травня 2017 року №UA805150/2017/001323 Товариством з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» здійснені митні оформлення імпорту товарів, митна вартість яких визначена за резервним методом. При цьому, у графах 7 та 8 декларацій в якості обґрунтування обрання методу вказано «Консультація з митним органом».

- за період з 01 січня 2017 року по 30 червня 2017 року на митному посту «Конотоп» здійснено випуск у вільний обіг 325 партій товарів за періодичними митними деклараціями до здійснення їх митного оформлення у повному обсязі, в той час, коли разом з періодичною митною декларацією декларантом не надано жодного листа, в якому зазначалось би місце розташування безперервного виробництва (металургійного, хімічного тощо) та відомості, що підтверджують необхідність використання цих товарів у такому виробництві.

23 серпня 2017 року ОСОБА_1 на ім`я в.о. начальника Сумської митниці ДФС Шуцького О.Г. були надані пояснення щодо виявлених під час тематичної виїзної перевірки порушень у діяльності митного поста «Конотоп» в цілому та відділу митного оформлення, у яких позивач зазначив, що під час митного оформлення товарів за деклараціями від 10 січня 2017 року №805200001/2017/000028 та від 13 лютого 2017 року №805200001/2017/000315 порушення були допущені інспектором відділу митного оформлення Філісюк Н.М. та виправлені під час перевірки. Позивач вказав, що ці порушення не призвели до негативних наслідків або викривлення статистичних даних, оскільки зводяться до того, що інспектором фактично був проведений повний огляд товарів, а в акті огляду вказано про проведення ідентифікаційного огляду.

Щодо виявлених порушень митного оформлення товарів головним державним інспектором відділу митного оформлення Лісовим В.Л., а саме був проведений частковий митний огляд, здійснені відбір проб та цифрова фотозйомка, але виконання цих митних формальностей за допомогою АСМО «Інспектор» не зафіксовано позивач пояснив, що Лісовим В.Л. надані обґрунтовані пояснення і в подальшому буде здійснюватися відповідний контроль.

ОСОБА_1 також пояснив щодо продовження строку тимчасового ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення згідно заяв ТОВ «Агроцентр-Єврохім» та зазначив, що повноваження на прийняття рішень про продовження згаданого строку Сумською митницею ДФС були делеговані відповідно до наказів від 13 березня 2012 року №113 та від 27 березня 2017 року №148, у зв`язку з чим суб`єкт декларування подавав заяви саме керівнику відділу митного оформлення.

У довідці про результати тематичної виїзної перевірки комісією фактично визнано, що розпорядчі документи Сумської митниці ДФС, а саме згаданий наказ №113 від 13 березня 2012 року, Розпорядження начальника митниці №1/00-01-р від 21 січня 2017 року та Регламент Сумської митниці, затверджений наказом №55 від 30 грудня 2014 року суперечать в частині організації діловодства.

З цього приводу, позивач повідомив, що в подальшому митним постом «Конотоп» та відділом митного оформлення «Конотоп», після приведення у відповідність зазначених наказів та розпоряджень, будуть враховані зміни до розпорядчих документів Сумської митниці ДФС та, відповідно, визначений порядок розгляду заяв суб`єктів ЗЕД.

Щодо порушень правил заповнення митних декларацій від 11 квітня 2017 року №UA805150/2017/000978 та від 16 травня 2017 року №UA805150/2017/001323, ОСОБА_1 пояснив, що вказані порушення були допущені головним державним інспектором Лісовим В.Л., під час перевірки ці порушення були виправлені та до негативних наслідків чи викривлення статистичних даних не призвели.

Стосовно випуску у вільний обіг 325 партій товарів за періодичними митними деклараціями до здійснення їх митного оформлення у повному обсязі, позивач зазначив, що такий випуск був здійснений у відповідності до приписів п.п. 25, 26 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21 травня 2012 року, які не вимагають надання суб`єктом декларування листів про місце розташування безперервного виробництва (металургійного, хімічного тощо) та відомостей, що підтверджують необхідність використання товарів у такому виробництві.

За результатами проведеної тематичної перевірки, 03 листопада 2017 року заступником начальника митниці Міщенком Ю.А. направлено доповідну записку на ім`я начальника Сумської митниці ДФС Шуцького О.Г. щодо відкриття дисциплінарного провадження відносно начальника відділу митного оформлення «Конотоп» митного поста «Конотоп» ОСОБА_1

Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Сумської митниці ДФС, дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та 09 лютого 2018 року внесла подання з пропозицією притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, за порушення вимог пунктів 6 та 7 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу» та неналежне виконання службових обов`язків начальника відділу митного оформлення «Конотоп» митного поста «Конотоп» Сумської митниці ДФС.

Наказом в.о. начальника Сумської митниці ДФС Шуцького О.Г. від 15 лютого 2018 року №82 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погодившись із зазначеним наказом ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус державних службовців, підстави та порядок притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, а також її види передбачено Законом №889-VІІІ.

Відповідно до статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Статтею 64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно із частиною першою статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 6 указаної статті передбачено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до частин 1-3 статті 67 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Відповідно до статті 69 Закону №889-VІІІ для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Згідно із частиною першою статті 74 Закону №889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Частина п`ята зазначеної статті встановлює, що дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Приписи частини шостої статті 74 Закону №889-VІІІ забезпечують державному службовцю право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному Законом порядку

Водночас, статтею 75 Закону №889-VІІІ передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За приписами статті 76 Закону №889-VIII перед прийняттям рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, він має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Відповідно до статті 77 Закону №889-VIII про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

У рішенні про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

З аналізу положень вищезазначених правових норм слідує, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця, дисциплінарне стягнення може бути застосоване не пізніше шести місяців з дня виявлення проступку, а також не застосовується після спливу одного року після його вчинення, а обраний вид стягнення має бути співмірним з дисциплінарним проступком, тобто враховувати його тяжкість та вину державного службовця, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для застосування дисциплінарного стягнення є забезпечення дотримання гарантованого Законом №889-VIII права державного службовця на участь у процесі з`ясування обставин вчинення дисциплінарного проступку та визначення виду стягнення, зокрема, права на надання пояснень, документів і матеріалів, ознайомлення з дисциплінарною справою, надання зауважень, клопотань про вжиття додаткових заходів щодо з`ясування певних обставин та інше.

Суди попередніх інстанцій з`ясували, що надані відповідачем матеріали не відповідають вимогам закону щодо оформлення дисциплінарної справи, зокрема у ній відсутні пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. В матеріалах справи відсутні докази про те, що позивачу взагалі було відомо про існування дисциплінарного провадження щодо нього, пояснення в рамках дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення не вимагали, що позбавило позивача права ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи, надати пояснення, додаткові пояснення та матеріали, зауваження до висновку, заявити клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи.

Також суди зауважили, що надані копії пояснень позивача датовані 23 серпня 2017 року, тоді як доповідна записка щодо відкриття дисциплінарного провадження ОСОБА_1 видана 03 листопада 2017 року, не можуть вважатися такими, що надані у межах дисциплінарного провадження.

Колегія суддів погоджується з такими доводами судів попередніх інстанцій, оскільки письмові пояснення позивача від 23 серпня 2017 року не відповідають вимогам статті 75 Закону №889-VІІІ та не можуть вважатися такими, що відібрані в рамках дисциплінарного провадження. Зазначені пояснення стосуються порушень, які виявлені в результаті проведення тематичної перевірки. Із пояснень позивача від 23 серпня 2017 року не встановлено, що вони надані стосовно часу, місця, обставин та причин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини саме в межах дисциплінарного провадження.

Щодо суті порушень, за вчинення яких, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом №889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Особливе значення під час визначення діяння державного службовця як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини державного службовця - певного ставлення особи до своїх протиправних дій і їхніх шкідливих наслідків.

Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Зі змісту подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Сумської митниці ДФС від 09 лютого 2018 року та наказу Сумської митниці ДФС від 15 лютого 2018 року №82-о слідує, що об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем, полягала в порушенні вимог пунктів 6 та 7 частини першої статті 8 Закону №889-VIII, неналежному виконанні своїх службових обов`язків, за що відповідно до пунктів 5.2, 5.3, 5.4, 5.6, 5.7 Положення про відділ митного оформлення «Конотоп» митного поста «Конотоп», затвердженого наказом Сумської митниці ДФС від 17 листопада 2016 року №269, він несе відповідальність.

Як установили суди попередніх інстанцій, суть указаних порушень зводились до наступного.

Під час митного оформлення товарів за деклараціями від 10 січня 2017 року №805200001/2017/000028 та від 13. Лютого 2017 року №805200001/2017/000315 інспектором відділу митного оформлення Філісюк Н.М. фактично був проведений повний огляд товарів, в той час, коли в акті огляду вказано про проведення ідентифікаційного митного огляду. При цьому, позивач, як начальник відділу митного оформлення, не забезпечив належний контроль за дотриманням підпорядкованими особами вимог нормативних актів з питань митної справи.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказані порушення не призвели до жодних негативних наслідків. Тим більше, що вказані порушення були виправлені під час проведення перевірки.

Крім цього, вказуючи на порушення ОСОБА_1 щодо незабезпечення належного контролю за дотриманням підпорядкованими особами вимог нормативних актів з питань митної справи, Сумська митниця ДФС вказує на те, що під час митного оформлення товарів за деклараціями від 10 березня 2017 року №UA805150/2017/000579, від 14 березня 2017 року №UA805150/2017/000579, №UA805150/2017/000624, від 15 березня 2017 року №UA805150/2017/000641, від 24 квітня 2017 року №UA805150/2017/001126, від 04 травня 2017 року №UA805150/2017/001221, від 16 травня 2017 року №UA805150/2017/001331, від 02 червня 2017 року №UA805150/2017/001533 головним державним інспектором відділу митного оформлення Лісовим В.Л. був проведений частковий митний огляд, здійснені відбір проб та цифрова фотозйомка, але виконання цих митних формальностей за допомогою АСМО «Інспектор» не зафіксовано.

З цього приводу позивачем надано обґрунтовані пояснення, а саме за митною декларацією від 10 березня 2017 року №UA805150/2017/000579 ризики не спрацьовували, проведено ідентифікаційний огляд, застосована ідентифікація товару шляхом фотозйомки, що зафіксовано за допомогою АСМО «Інспектор». При цьому, відбір проб інспектором Лісовим В.Л. не здійснювався. За митними деклараціями від 14 березня 2017 року №UA805150/2017/000623 та від 15 березня 2017 року №UA805150/2017/000641 ризики також не спрацьовували, відбір проб не здійснювався, а проведений ідентифікаційний огляд зафіксований у АСМО «Інспектор». Митна декларація від 14 березня 2017 року №UA805150/2017/000624 була відкликана декларантом, у зв`язку з чим митне оформлення товарів по ній не здійснювалось. За митними деклараціями від 24 квітня 2017 року №UA805150/2017/001126, від 04 травня 2017 року №UA805150/2017/001221 та від 16 травня 2017 року №UA805150/2017/001331 автоматизованою системою адміністрування та управління ризиками були згенеровані митні формальності 000 - повідомлення, 202-1 - проведення часткового митного огляду з розкриттям 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, а також 911-1 - забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Вказані митні формальності інспектором відпрацьовані в повному обсязі, що зафіксовано у АСМО «Інспектор», відбір проб та зразків не здійснювався. За митною декларацією від 02 червня 2017 року №UA805150/2017/001533 автоматизованою системою адміністрування та управління ризиками згенеровано одну митну формальність 000 - повідомлення, інспектором проведено ідентифікаційний огляд та забезпечено ідентифікацію товару шляхом цифрової фотозйомки, що зафіксовано у АСМО «Інспектор», відбір проб та зразків не здійснювався.

Щодо прийняття ОСОБА_1 всупереч приписів Митного кодексу України рішень про продовження строку тимчасового ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення ТОВ «Агроцентр-Єврохім» суди попередніх інстанцій зазначили, що вказані рішення приймались на виконання наказу №113 від 13 березня 2012 року «Про делегування прав», який, у зв`язку з висновками тематичної перевірки, був скасований відповідачем лише 27 лютого 2018 року. Разом з цим Сумською митницею ДФС не вказано до яких негативних наслідків призвело прийняття таких рішень позивачем.

Водночас, стосовно незабезпечення позивачем належного контролю за дотриманням підпорядкованими особами Правил заповнення декларації митної вартості, зокрема митних декларацій від 11 квітня 2017 року №UA805150/2017/000978 та від 16 травня 2017 року №UA805150/2017/001323 суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з пояснень ОСОБА_1 від 23 серпня 2017 року вказані недоліки були виправлені під час проведення перевірки.

З приводу доводів відповідача про незабезпечення ОСОБА_1 належного контролю за дотриманням підпорядкованими особами вимог Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21 травня 2012 року, суди зазначили, що згідно митного законодавства періодична митна декларація може подаватись декларантом не лише щодо товарів для забезпечення безперервного виробництва (металургійного, хімічного, тощо), а і в інших випадках, які виключають обов`язок подавати листи із зазначенням місця розташування безперервного виробництва та підтвердження необхідності використання цих товарів у такому виробництві.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що виявлені порушення не призвели до жодних негативних наслідків, і не могли бути не виправленими під час проведення перевірки, а тому, відповідач без врахування всіх необхідних критеріїв прийшов до висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 6 та 7 частини першої статті 8 Закону №889-VIII.

Верховний Суд констатує, що відповідач при винесенні оскарженого наказу діяв з порушенням принципу пропорційності без врахування позитивної службової характеристики позивача та відсутності у нього дисциплінарних стягнень, застосувавши до нього такий вид дисциплінарного стягнення, як догана.

Поряд з цим, за встановлених в цій справі обставин та наведеного правового регулювання колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність порушень під час дисциплінарного провадження, що своєю чергою дає підстави стверджувати про неправомірність спірного наказу, ухваленого у підсумку такого дисциплінарного провадження.

За частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною другої цієї статті встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, якими відповідач обґрунтовує свою касаційну скаргу, стосуються фактичних обставин справи, доказів, на підставі яких встановлено ці обставини, та правової оцінки, яку надали їм суди. Зважаючи на межі касаційного перегляду справи та повноваження касаційного суду на цій стадії достатніх та обґрунтованих підстав для того, щоб вважати висновки судів в цій справі помилковими, немає і аргументи відповідача їх не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року №818/1059/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду