Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.07.2019 року у справі №826/3898/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2019 року

Київ

справа №826/3898/16

адміністративне провадження №К/9901/18064/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/3898/16

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Безименної Н. В., суддів - Аліменка В. О., Кучми А. Ю.),

установив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", у якому просила:

- визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині визнання нікчемною транзакцію (операцію) від
19.02.2015 з перерахунку коштів в сумі ~money0~ на поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 від юридичної особи ПрАТ "УПСК", що була здійснена з призначенням платежу "Позика згідно Договору № 48 від 19.02.2015 без ПДВ", відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника ПАТ "Дельта Банк", якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського рахунку № 013-28803-190215 від 19 лютого 2015 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що уповноваженою особою Фонду безпідставно визнано нікчемною транзакцію (операцію) від 19.02.2015 з перерахунку коштів в сумі ~money1~ на поточний (картковий) рахунок позивача. Також уповноваженою особою Фонду було протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.05 лютого 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не набув статусу вкладника, а сума на його рахунку, яка надійшла в порушення встановлених правил та заборон, з наданням переваг перед іншими вкладниками - статусу вкладу, а відтак відсутні підстави для отримання позивачем суми гарантованого відшкодування за рахунок Фонду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.28 травня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за договором банківського рахунку №013-28803-190215 від 19 лютого 2015 року, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

Провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання нікчемною транзакції (операції) від 19 лютого 2015 року з перерахунку коштів на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 - закрити.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивач є вкладником, кошти розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому вона підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Водночас, відповідачами не наведено правових підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.27 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Скаржник зазначає, що операція з перерахування коштів в сумі ~money2~ на поточний (картковий) рахунок позивача є нікчемною у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, операції із перерахування коштів з поточного рахунку юридичної особи на поточні рахунки фізичних осіб були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".

8. Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір банківського рахунку фізичної особи №013-28803-190215 від 19 лютого 2015 року (а. с.25), за умовами якого банк відповідно до вимог чинного законодавства України, наданого клієнтом пакету документів: відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 (рахунок 1) у гривнях; відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 (рахунок 2) у гривнях; випускає/надає електронний платіжний засіб до рахунку 1, а також ПІН-код до картки; здійснює банківське обслуговування клієнта у відповідності до вимог чинного законодавства України, цього договору та правил, згідно встановленому та діючому тарифному пакету "Транзакційний рахунок Debit", що оприлюднений на сайті Delta Premier; нараховує відсотки на позитивний залишок коштів на рахунку 1 згідно тарифів.

Відкриття банківського рахунку у ПАТ "Дельта Банк" було зумовлене укладенням між позивачем та ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" договору безпроцентної цільової позики (поворотної фінансової допомоги) №48 від 19 лютого 2015 року (а. с.23), за умовами якого позикодавець зобов'язується надати позичальнику безпроцентну цільову позику (поворотну фінансову допомогу), а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений договором термін. Сума позики за цим договором становить ~money3~

19 лютого 2015 року на рахунок ОСОБА_1 від ПрАТ "УПСК" надішли грошові кошти у сумі ~money4~ з призначенням платежу: позика згідно договору №48 від 19 лютого 2015 року без ПДВ.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02 березня 2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02 березня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк".

08 квітня 2015 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду №51 від 02 березня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк". Згідно з даним рішенням тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03 серпня 2015 року строк дії тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" продовжено до 02 жовтня 2015 року.

Згідно протоколу від 17 вересня 2015 року засідання комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" №408 від 29 травня 2015 року, комісія вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори, операції) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", перелік яких наведено в додатку №1 до цього протоколу, зокрема, операція по перерахунку від ПрАТ "УПСК" грошових коштів у сумі ~money5~ на рахунок позивача № НОМЕР_1, НОМЕР_4 за порядком. Також запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" видати відповідний наказ щодо виявлення операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів юридичними особами та ФОП на рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, що є нікчемними згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та щодо застосування наслідків такої нікчемності.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. від 18 вересня 2015 року №822 застосовано наслідки нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню коштів з рахунків юридичних осіб та ФОП на рахунки фізичних осіб - клієнтів банку, що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та перелік яких наведено в додатку №1 до цього наказу, зокрема, здійснено повернення коштів у сумі ~money6~ з аналітичного рахунку позивача № НОМЕР_1, на аналітичний рахунок ПрАТ "УПСК" НОМЕР_3.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02 жовтня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 47, 48, 49, 50, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Кадирову В. В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

На адресу позивача представником АТ "Дельта Банк" направлено повідомлення №9294/150 від 29 вересня 2015 року про нікчемність правочину, а саме транзакції (операції) від 19 лютого 2015 року по перерахуванню коштів в сумі ~money7~ на поточний (картковий) рахунок позивача від юридичної особи - клієнта банку ПрАТ "УПСК", що була здійснена з призначенням платежу - позика згідно договору №48 від 19 лютого 2015 року без ПДВ, згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

До загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач включена на загальну суму ~money8~, що підтверджується довідкою від 30 грудня 2015 року вих. №05-3194432 (а. с.29).

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

11. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі-Закон №4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі-Закон №4452-VI є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

За визначенням ~law16~ вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно ~law17~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (..), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (..). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ~law18~ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law19~ і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених ~law20~ щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law21~ підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів ~law22~, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до положень ~law23~ Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

~law24~ (в редакції, чинній на дату укладення договору банківського вкладу) визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ~law26~ Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ~law27~, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Уповноважена особа вважала нікчемним правочин з підстав, визначених ~law28~.

Разом з тим, зі змісту даної норми вбачається, що ~law29~ не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки умови цього договору не передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу чи іншим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання уповноваженої особи, що перерахування коштів на рахунок позивача відбулось під час дії постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", оскільки остання відповідно до положень статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для ПАТ "Дельта Банк" обмеження відповідачем не надано. При цьому невиконання посадовими особами Банку приписів постанови НБУ про віднесення банку до категорії проблемних не може бути саме по собі підставою для висновку про нікчемність відповідних правочинів та операцій.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського вкладу. При цьому і положення ~law31~ визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач уклав з ПАТ "Дельта Банк" договір банківського рахунку від 19 лютого 2015 року № 013-28803-190215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, відповідно до умов якого на відповідному вкладному рахунку позивача було розміщено ~money9~, що підтверджується реєстром операцій.

Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації у банку (02 березня 2015 року).

Отже, кошти розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Водночас, відповідачами не наведено правових підстав для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, на що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

Щодо висновку суду апеляційної інстанції про закриття провадження в частині визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання нікчемною транзакції (операції) від 19 лютого 2015 року з перерахунку коштів на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1, Суд зазначає таке.

Згідно із ~law33~ Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ~law34~, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.

При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та ~law35~) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення Уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Уповноваженої особи не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про закриття провадження у цій частині.

Цей висновок відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04 липня 2018 року у справі №819/353/16.

12. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

13. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

14. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у справі №826/3898/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій