Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.11.2019 року у справі №826/26324/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2019 року

Київ

справа №826/26324/15

адміністративне провадження №К/9901/6940/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Стеценка С. Г., Тацій Л. В.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Генеральної прокуратури України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2016 року в адміністративній справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановила:

У грудні 2015 року ПАТ "Укрнафта" звернулося до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просило визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 жовтня 2015 року № 1350 "Про нарахування пені ПАТ "Укрнафта".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Укрнафта" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Укрнафта" задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2016 року скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 жовтня 2015 року № 1350 "Про нарахування пені ПАТ "Укрнафта".

Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на користь ПАТ "Укрнафта" ~money0~ судового збору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2016 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Генеральна прокурату України звернулася до Верховного Суду України в порядку, передбаченому частиною 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент такого звернення) із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2016 року з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 22 Господарського кодексу України, статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747.

У заяві про перегляд просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд України ухвалою від 23 лютого 2017 року відкрив провадження у справі.

З початком роботи Верховного Суду зазначену справу, на підставі підпунктів 1,7 пункту 1 Перехідних положень КАС (у редакції КАС , викладеній згідно із Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII), передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС у новій редакції заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Верховний Суд ухвалою від 07 листопада 2019 року прийняв до провадження справу за заявою Генеральної прокуратури України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2016 року.

Як на приклад неоднакового правозастосування заявник посилається на постанову Верховного Суду України від 07 липня 2014 року по справі №21-55а14, ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2016 року по справі №826/20377/14, від 16 жовтня 2013 року по справі № К/9991/40227/11-С та від 11 грудня 2013 року по справі №К/9991/12228/11-С.

Як убачається зі змісту постанови Верховного Суду України від 07 липня 2014 року по справі №21-55а14, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Головного контрольно-ревізійного управління України щодо здійснення перевірки питань, висновок за якою зафіксований у пунктах 3,515,17,1921 Акта ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ "Укрнафта" від 8 червня 2010 року № 05-21/80 (далі Акт ревізії); визнати протиправними дії відповідача щодо складання вимог про усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності і фінансів, оформлених листом від 27 серпня 2010 року № 05-14/975 (далі вимоги), визнати протиправними і скасувати ці вимоги.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що органи контрольно-ревізійної служби мають повноваження (компетенцію) проводити державний фінансовий контроль фінансово-господарської діяльності ВАТ "Укрнафта".

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2016 року по справі №826/20377/14 Суд вирішував питання можливості Всеукраїнської громадської організації "Комітет конституційно-правового контролю України" оскаржувати постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 688 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики"".

Зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року по справі № К/9991/40227/11-С та від 11 грудня 2013 року по справі №К/9991/12228/11-С вбачається, що предметом позову було визнання протиправними дій Контрольно-ревізійного управління з проведення ревізії фінансово-господарської діяльності як таких, що вчинені із перевищенням настатті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" повноважень, та скасування вимоги, прийнятої на підставі хибних висновків акту ревізії.

Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2016 року по справі №, яку позивач просить переглянути, вбачається, що предметом позову є визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 жовтня 2015 року № 1350 "Про нарахування пені ПАТ "Укрнафта".

В контексті зазначеного колегія суддів дійшла висновку, що предмет та обставини позову у справі, що переглядається, відмінні від тих, що містяться у судових рішеннях, доданих заявником як приклад неоднакового правозастосування суду касаційної інстанції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися в ході судового розгляду, а тому, відповідно до норм статті 244 КАС України, у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2016 року у справі №817/925/14 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 239, 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, -

постановила:

У задоволенні заяви Генеральної прокуратури України про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 листопада 2016 року в адміністративній справі № 826/26324/15 - відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій