Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.05.2018 року у справі №808/6380/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2018 року

Київ

справа №808/6380/15

провадження №К/9901/12390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 808/6380/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" Ларченко Ірини Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду (прийняту у складі судді - Стрельнікової Н.В.) від 10 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Гімона М.М., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.) від 18 липня 2016 року

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" Ларченко Ірини Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати незаконними дії відповідачів щодо не включення грошових вимог позивача із стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду до реєстру вимог кредиторів в другу чергу та відмову відповідачів в поновленні позивача у займаній посаді; зобов'язати відповідачів згідно ст. 235 та 240-1 КЗпП видати наказ про поновлення на роботі та здійснити запис у трудову книжку, а також виплатити заробітну плату за весь час вимушеного прогулу позивача.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10.10.2014 по справі №334/401/14-ц, залишеного без змін апеляційним судом Запорізької області 25.11.2014, позивача було поновлено на посаді головного спеціаліста відділу реструктуризації Управління моніторингу та реструктуризації Департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу ПАТ «БАНК ФОРУМ» та стягнуто з відповідача ПАТ «БАНК ФОРУМ» на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 110 898,90 грн. за період з 16.12.2013р. по 10.10.2014р., а також стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн., а всього 115898,90 грн. Через невиконання рішення суду в добровільному порядку, позивач звернувся до ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві для виконання рішення у примусовому порядку, однак рішення суду до цього часу залишилось невиконаним. Крім того, 12.08.2015р. Ленінським районним судом м. Запоріжжя (справа №334/4144/15-ц) прийнято рішення стягнути з ПАТ «БАНК ФОРУМ» на користь позивача середню заробітну плату за час затримки виконання рішення суду з 11.10.2014 по 05.08.2015 у сумі 111 445,20 грн. Позивач вважає, що саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» Ларченко І.М. є належними відповідачами за даними позовними вимогами, оскільки вирішення питань щодо поновлення на займаній посаді та виплата позивачу заробітної плати наразі відноситься згідно Закону саме до компетенції відповідачів.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 10 травня 2016 року Запорізький окружний адміністративний суд вирішив у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідачів видати наказ про поновлення на роботі з здійсненням запису у трудову книжку суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки вирішення такого питання підлягає розгляду в порядку для вирішення питань, пов'язаних із зверненням судового рішення до виконання. Відмовляючи в решті позовних вимог, суд першої інстанції вказав на відсутність протиправності в діях Уповноваженої особи щодо не включення грошових вимог позивача до реєстру вимог кредиторів в другу чергу, оскільки такі грошові вимоги не відносяться до тих, які за законом підлягають включенню до другої черги в реєстрі акцептованих вимог кредиторів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 18 липня 2016 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року по справі № 808/6380/15 (СН/808/26/15) - залишити без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог відповідає фактичним обставинам справи, рішення є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 15 серпня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2016 року.

10. 31 січня 2018 року вказана касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі)

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Касатор стверджує, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки законодавчим нормам, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, що призвело до неправильного вирішення справи.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. 16 грудня 2013 року ОСОБА_1 був звільнений з посади головного спеціаліста відділу реструктуризації Управління моніторингу та реструктуризації Департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу ПАТ «Банк Форум» згідно наказу № 1679к.

14. Постановою Правління Національного Банку України №355 від 13.06.2014 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ».

15. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2014 р. у справі №334/401/14-ц, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25.11.2014 р. ( а.с.14-18) позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано незаконним наказ №1679к від 13.12.2013р. голови правління ПАТ «Банк Форум» про звільнення з роботи позивача за п. 6 ст.36 КЗпП України та поновлено його на роботі на відповідній посаді, а також стягнуто з ПАТ «Банк Форум» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.12.2013 по 10.10.2014р. в загальній сумі 110898 грн. 90 коп. та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с.8-13).

16. За вказаним судовим рішенням були відкриті виконавчі провадження №45285663 (а.с.22), №46134434 (а.с.23), №46134676 (а.с.24) за виконавчим листом №334/401/14-ц.

17. Постановою від 12.12.2014 державного виконавця відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві зупинено виконавче провадження №45285663 (визнання незаконним наказу та поновлення позивача на роботі), оскільки відповідно до рішення №49 від 16.06.2014 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з планом гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 №355 «Про відкладення банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум», розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Форум» відповідно до плану врегулювання з 16.06.2014 (а.с.25-26).

18. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2015 по справі 3334/401/14-ц (а.с. 27-30) скасовано вищезазначену постанову державного виконавця та зобов'язано його вжити заходів з негайного виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2014 про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

19. Постановою державного виконавця від 10.04.2015 закінчено виконавче провадження №46134434 на підставі п. 3-1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до постанови №355 від 13.06.2014 Правління НБУ постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Банк Форум» з 13.06.2014, та відповідно до рішення №10 від 19.01.2015 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призначено з 19.01.2015 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. (а.с. 31).

20. З аналогічних підстав закінчено виконавче провадження №46134676 (а.с.32).

21. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2015 по справі №334/4144/15-ц частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Форум» та стягнуто з останнього на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в сумі 111445 грн. 20 коп. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10.12.2015 ПАТ «Банк Форум» було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2015 (а.с. 140-142).

22. Листом вих. №3761/12 від 12.03.2015 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» (а.с. 33) повідомила позивача про неможливість поновлення його на роботі, оскільки посада головного спеціаліста відділу реструктуризації управління моніторингу та реструктуризації департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу скорочена, відділ реструктуризації управління моніторингу та реструктуризації департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу ліквідований, управління моніторингу та реструктуризації департаменту проблемних активів роздрібного бізнесу ліквідоване, департамент проблемних активів роздрібного бізнесу ліквідований. Також зазначеним листом позивача повідомлено про те, що його заява, надіслана до ПАТ «Банк Форум» 27.11.2014 та отримана 01.12.2014, тобто після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про ліквідацію ПАТ «Банк Форум», а тому його вимоги є погашеними.

23. Вважаючи бездіяльність відповідача, пов'язану з невиконанням судового рішення про поновлення його на роботі та невиплати сум стягнутої судом заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

24. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

24.1. Частина перша статті 2. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

24.2. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

24.3. Пункт 1 частини першої статті 3. Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

24.4. Пункт 7 частини першої статті 3. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

24.5. Частина 2 статті 4. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

24.6. Частина перша статті 17. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

24.7. Частина друга статті 17. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

25. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції)

25.1. Частина перша статті 19. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

26. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI

26.1. Пункт 17 частини першої статті 2. Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

26.2. Частини 1, 2 статті 3. Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

26.3. Частина перша статті 4. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

26.4. Пункти 2, 5, 8 частини другої статті 4. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: акумулює кошти, отримані з джерел, визначених статтею 19 цього Закону, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду; здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

26.5. Частина п'ята статті 34. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

26.6. Пункти 1, 2 частини другої статті 37. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

26.7. Пункт 1 частини другої статті 46. З дня початку процедури ліквідації банку: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

26.8. Частина перша статті 48. Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:

1) здійснює повноваження органів управління банку;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів;

5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю.

26.9. Частина перша статті 54. Рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій під час розгляду спору виходили з того, що цей спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Верховного Суду, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що Фонд як юридична особа публічного права може бути суб'єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. У приватноправових відносинах, тобто під час здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції).

Визначений статтею 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правовий статус Фонду, відповідно до якої він є, зокрема, юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні, - не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквідації, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.

Оскільки позивач оскаржує дії уповноваженої особи Фонду не як суб'єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позивачем до суду позову) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017 року) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, зважаючи на суб'єктний склад та характер правовідносин у цій справі, даний спір має розглядатись у порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №274/3529/16-ц.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що даний спір в частині позовних вимог щодо видання наказу про поновлення позивача на роботі та внесення відповідних записів до його трудової книжки виник у зв'язку з невиконанням ПАТ «БАНК ФОРУМ» рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10.10.2014 по цивільній справі №334/401/14-ц, та фактично є способом виконання такого судового рішення, що в свою чергу регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України.

28. Статтею 354 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і, зокрема, закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтею 238 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

29. Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій були порушені правила юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2016 року, та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2016 року у справі №808/6380/15 скасувати.

3. Провадження у справі №808/6380/15 закрити.

4. Роз'яснити позивачу право на звернення з цим позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх