Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2019 року

Київ

справа №820/781/16

адміністративне провадження №К/9901/7405/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №820/781/16

за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області Лагутіної Світлани Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2016, ухвалену судом у складі судді Тітова О.М.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016, постановлену судом у складі колегії суддів: Кононенка З.О. (головуючий), суддів: Бондара В.О., Калитки О.М.,-

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області Лагутіної Світлани Василівни (далі - відповідач, державний реєстратор) в якій просив: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.01.2016 №27813706 та зобов`язати державного реєстратора видалити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності №12924389 на квартиру АДРЕСА_1 , за ПАТ «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 00039019 та поновити відомості про об`єкт нерухомого майна, що передували скасованому запису.

В обґрунтування позовних вимог посилався на прийняття відповідачем рішення про державну реєстрацію права власності за ПАТ «Укрсоцбанк» на об`єкт нерухомого майна всупереч вимог законодавства, зважаючи на те, що ненадання ПАТ «Укрсоцбанк» доказів направлення вимоги, а також її отримання іпотекодавцем та боржником, який є відмінним від іпотекодавця, виключає право вчиняти реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016, задоволено адміністративний позов частково.

Визнано протиправним рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.01.2016 №27813706; зобов`язано відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.01.2016 №27813706, поновивши відомості про об`єкт нерухомого майна, що передували скасованому запису. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПАТ "Укрсоцбанк" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 був власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про права власності від 23.03.2007, виданого виконавчим комітетом Дзержинської районної в м. Харкові ради V скликання, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.02.2016 №53527681 та від 18.02.2016 №53527227.

30.08.2007 між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковець О.Л. за №1576, відповідно до якого позивач виступив майновим поручителем ОСОБА_2 за його зобов`язаннями перед ПАТ «Укрсоцбанк», передбаченими договором кредиту від 30.08.2007 №839/3/27/38/7-399, щодо повернення ПАТ «Укрсоцбанк» позики у сумі 118 000,00 доларів США у строк до 10.08.2019.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 умов договору кредиту від 30.08.2007 №839/3/27/38/7-399, ПАТ "Укрсоцбанк" подано заяву до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області про реєстрацію права власності на вищезазначену квартиру.

За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів відповідачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.01.2016 №27813706 та внесено запис про реєстрацію права власності №12924389 на квартиру АДРЕСА_1 , за ПАТ «Укрсоцбанк».

Вважаючи, що рішення про реєстрацію права власності прийнято з порушенням норм законодавства ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.01.2016 №27813706 прийняте без дотримання вимог законодавства у частині недотримання вимог пункту 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, у частині ненадання ПАТ "Укрсоцбанк" доказів направлення вимоги, а також її отримання іпотекодавцем та боржником, який є відмінним від іпотекодавця, що виключає право вчиняти реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить відповідні застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк" посилається на те, що для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, ПАТ «Укрсоцбанк» було надано пакет документів, визначений законодавством. Крім того, скаржник вказує на відсутність обов`язку, відповідно до норм законодавства, щодо надіслання іпотекодержателем вимоги про усунення порушень цінним листом з описом вкладення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

8. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов таких висновків.

9. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

10. Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

11. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

12. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

13. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

14. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.

15. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

16. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі №815/6945/16.

17. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

18. Відповідно до матеріалів справи вимоги позивача ґрунтуються на протиправності дій реєстратора як суб`єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, оскільки ним порушено процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки (порушення порядку задоволення іпотекодержателем забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки).

Однак, розгляд таких вимог потребує вирішення судом питання щодо виконання сторонами умов кредитного договору та договору іпотеки і відповідно наявності чи відсутності підстав набуття третьою особою прав іпотекодержателя на предмет іпотеки.

19. Отже, спірні правовідносини виникли між учасниками справи (між позивачем та третьою особою) у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартиру позивача, а отже, існує спір про право, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

20. Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки виконання чи невиконання сторонами умов цивільно-правової угоди, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

21. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 27.11.2018 у справі 820/3534/17 дійшла висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

22. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.

23. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

24. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

25. У справі яка розглядається позивач просить скасувати рішення відповідача про реєстрацію за іншою особою права на об`єкт нерухомого майна.

26. Враховуючи те, що спірні правовідносини пов`язані з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотеки) та реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - квартири, яка знаходилась у власності іпотекодавця, зокрема позивача, Суд дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин, а тому, судовий захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, слід здійснювати за правилами цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим, за правилами статті 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 343, 349, 354, 359 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 - скасувати.

Провадження в адміністративній справі №820/781/16 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області Лагутіної Світлани Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій,

Судді Верховного Суду