Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.06.2019 року у справі №560/164/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа №560/164/19

адміністративне провадження №К/9901/15362/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 560/164/19

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (далі - Міноборони), третя особа - Хмельницький обласний військовий комісаріат (далі - Хмельницький облвійськкомат), про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2019, ухвалене у складі судді Шевчука О.П. та

постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача Боровицького О.А., суддів Совгири Д.І., Курка О.П., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 11.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Міноборони від 20.12.2018 про повернення без розгляду документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії;

зобов`язати Міноборони розглянути документи, подані в 2018 році, щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок № 975).

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що ні норми Порядку № 975, ні норми Закону України від 20.12.1991 № 2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011- XII) не наділяють відповідача правом за результатами розгляду звернень осіб повертати документи без розгляду.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 13.02.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. 23.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

4. Верховний Суд ухвалою від 04.06.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Суди встановили, що ОСОБА_1 з 26.08.1971 по 07.09.1971 у складі військової частини 59156 знаходився в Об`єднаній Арабській Республіці (Египет), де в цей період велися бойові дії.

20.01.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, пов`язану з пораненням, одержаним у 1971 році.

27.01.2016 позивач подав заяву до Хмельницького ОВК для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок отримання контузії в період проходження військової служби.

10.02.2016 Хмельницький ОВК відповідно до пункту 13 Порядку № 975 направив заяву та додані до неї документи на адресу Департаменту фінансів Міноборони для прийняття відповідного рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

23.05.2016 року відповідно до пункту 717 Протоколу № 36 засідання комісії з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, який був затверджений Міністром оборони України, прийнято рішення про повернення на доопрацювання документів, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми та каліцтва).

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 20.02.2017 у справі

№ 686/1287/17, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2017, задоволено позовні вимоги:

визнано неправомірними дії Міноборони щодо повернення на доопрацювання заяви ОСОБА_1 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії;

зобов`язано Міноборони розглянути заяву ОСОБА_1 та долучені до неї документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись військові дії і прийняти рішення у відповідності до Закону № 2011-XII та Порядку № 975.

На виконання вказаних судових рішень у справі № 686/1287/17 позивач 25.07.2017 повторно подав документи для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням ІІ групи інвалідності, внаслідок отримання контузії в період проходження військової служби.

Відповідно до пункту 23 рішення комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01.09.2017 №88 позивачу відмовлено у призначенні одноразової допомоги, оскільки позивач не подав документа, що свідчить про причини та обставини поранення, передбаченого пунктом 11 Порядку № 975.

Зазначене рішення комісії Міноборони було предметом перегляду у справі

№ 686/19062/17.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі № 686/19062/17 скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.11.2017, та ухвалено нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Після того, позивач почав збір документів, що могли би підтвердити причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), внаслідок чого, він із заявою та усіма документами звернувся до відповідача про отримання одноразової допомоги.

Листом від 20.12.2018 у розгляді документів відмовлено, оскільки документи вже розглядалися на комісії Міноборони, у виплаті допомоги відмовлено і постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі № 686/19062/17 вказану відмову визнано законною.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано, а військкоматом не направлено Міноборони документів, що засвідчують причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Оскільки позивачем не подано усіх документів, необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, визначених пунктом 11 Порядку №975, то це виключає можливість прийняття рішення Комісією Міноборони щодо призначення одноразової грошової допомоги.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що рішення відповідача, оформлене листом від 20.12.2018 про повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги, є протиправним, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості ухвалення саме такого рішення.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

9. Верховним Судом вже вирішувалось питання щодо правильного застосування судами у спорах цієї категорії норм матеріального права та у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019 у справі

№ 822/220/18 висловлено правий висновок, згідно із яким документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.

Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов`язку щодо їх витребовування.

10. Колегія суддів наголошує, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).

11. Питання наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 20.01.2016 йому II групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, за повторно поданими документами на виконання судових рішень у справі № 686/1287/47, вирішувалось комісією Міноборони, внаслідок чого було ухвалено рішення від 01.07.2017 № 88 (пункт 23) про відмову у призначенні такої допомоги позивачу, у зв`язку із тим, що останнім не подано документа, що свідчить про причини та обставини поранення, передбаченого пунктом 11 Порядку №975. Вказане рішення Міноборони від 01.07.2017 № 88 було предметом судової ревізії у справі

№ 686/19062/17, за наслідком якої судами визнано, що воно прийнято в межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства.

12. У справі, яка розглядається предметом оскарження є рішення Міноборони, оформлене листом від 20.12.2018 про повернення без розгляду документів позивача про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 20.01.2016 йому II групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у зв`язку з тим, що документи вже розглядалися на комісії, у виплаті допомоги відмовлено і постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі у справі № 686/19062/17 вказану відмову визнано законною.

13. При цьому судом першої інстанції встановлено та про це наголошує позивач, що він зібрав документи, що могли би підтвердити причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), внаслідок чого він із заявою та усіма документами звернувся до відповідача про отримання одноразової допомоги.

14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій у справі, яка розглядається виходили з того, що позивачем не подано усіх документів необхідних для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

15. Разом з цим, ухвалюючи таке рішення, суди попередніх інстанцій не встановили та не дослідили документів, які містяться в матеріалах справи, зокрема архівні довідки, видані Архівом Військово-морського Флоту Міністерства оборони Російської Федерації, які датовані квітнем та серпнем 2018 року, а отже, не могли бути предметом розгляду Міноборони у 2016 та 2017 роках при розгляді документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги. Також судами не з`ясовано чи були вказані документи в розпорядженні Міноборони під час розгляду документів позивача у грудні 2018 року.

16. До того ж, колегія суддів звертає увагу, що для перевірки оспорюваного у цій справі рішення Міноборони на предмет чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, суду необхідно встановити його існування взагалі, у зв`язку із тим, що таке відсутнє в матеріалах справи.

17. Колегія суддів зазначає, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

18. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

19. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

20. Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.02.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 скасувати. Справу №560/164/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду